"Чи вийде джин із пляшки?": чи здатна зміна керівництва в Чечні призвести до розпаду Росії?

Чечня без Кадирова може призвести до владарювання вакууму та потенційної дезінтеграції Північного Кавказу.

ДТП за участю 18-річного Адама Кадирова стало серйозним викликом для майбутніх планів чеченського клану. Син Рамзана Кадирова, лідера Чечні, потрапив у небезпечну аварію саме в той момент, коли стан його батька погіршився. Через це дедалі частіше піднімається питання про наступника на його посаді.

"Телеграф" звернувся до фахівців, щоб дізнатися про обставини в Чечні. Кілька експертів висловили впевненість, що втрата впливу клану Кадирова неминуче викличе політичну кризу в республіці, що, в свою чергу, може стати каталізатором для розпаду Російської Федерації.

Рамзан Кадиров серйозно хворіє -- це вже не таємниця. Глава Чечні не збирається віддавати владу конкурентам і хоче залишити її комусь зі своєї родини. Адам вважався одним із можливих варіантів, але зараз ситуація виглядає інакше.

Андрій Миселюк, керівник Інституту соціально-політичного проєктування "Діалог", зазначає, що багато українців сподіваються на появу внутрішніх конфліктів у Росії, які можуть призвести до повстань проти Москви, схожих на чеченську Революцію гідності.

Тема наслідника викликає чимало дискусій, і поки що немає чіткої відповіді, але, за словами експерта, найбільш вірогідним кандидатом вважається клан Кадирова. Ймовірно, хтось з його родини або близьких осіб стане новим лідером. Хоча Адама розглядали як можливого претендента, існують певні труднощі. По-перше, його вік є суттєвим бар'єром. По-друге, ключову роль у цьому питанні відіграватиме Володимир Путін, який не виявляє особливого бажання бачити Адама на цій посаді.

Миселюк пояснює, що у очільника Росії є свої розрахунки щодо Чечні. Путін вважає цей регіон своїм особистим досягненням -- після другої чеченської війни він повністю взяв його під контроль. Зараз Путін хоче зберегти цей контроль і має свої плани щодо майбутнього керівника республіки.

"Чечня -- це дуже складний регіон. І Путін це записує у собі у спадок, що він зміг після того, як він влаштував там другу війну, після перемоги перевести регіон під свій контроль, -- розповідає аналітик.

Фахівець підкреслює, що дезінтеграційні процеси в Чечні можуть розпочатися лише за наявності двох ключових умов. По-перше, це зупинка фінансових вливань з боку Москви до республіки. По-друге, необхідно, щоб центральна влада настільки втратила свій вплив, що не зможе контролювати події всередині регіону. Проте до реалізації обох цих сценаріїв ще дуже далеко.

Щодо можливого призначення когось із москвичів на пост керівника Чечні, Миселюк зазначає, що в цьому немає необхідності. Існують місцеві особи, які цілком підтримують політику Путіна, і вони є чеченцями. Російський президент усвідомлює, що призначення когось з Москви не буде ефективним — він вже пробував це робити після війни, коли призначив Рамзана Кадирова. Путін прагне зменшити витрати ресурсів, зусиль і часу, а в контексті наступника Кадирова він має можливість контролювати ситуацію.

Політичний коментатор Леонід Швець піднімає два важливі питання, пов'язані з аварією Адама Кадирова. "По-перше, варто дати шанс: молодий 18-річний організм має всі шанси на відновлення. Проте сама подія викликає щонайменше два запитання: "Чи була це випадковість?" і "Хто стане наступником Рамзана серед Адамових родичів, якщо в їхній голові панує хаос?" -- зазначає він.

Експерт зауважує, що в закритих суспільствах конспірологічні теорії набувають великої популярності. Стан здоров'я Рамзана Кадирова дійсно викликає побоювання щодо можливих змін у владі. Незважаючи на бажання самого керівника Чечні, існує чимало осіб, які прагнуть скористатися нагодою та усунути своїх суперників.

За останні роки Кадиров розставив родичів -- близьких і далеких -- майже на сто посад у Чечні. Але це нічого їм не гарантує після його смерті. "Тейпова" система глибоко вкорінена в чеченському суспільстві. Те, що Рамзан підкорив і принизив інші тейпи, не вирішило проблему, а лише загнало її вглиб.

"Прагнення до помсти та відновлення справедливості може спалахнути при найменшій можливості," – застерігає Швець.

Політичний аналітик висловив свою думку: "Адам, навіть якщо й оговтається після інциденту, не зможе підтримувати той режим, який його батько встановив через страх і корупцію. У нього бракує авторитету, життєвого досвіду, а також, здавалося б, розуму," - підкреслив експерт.

Найрозумнішою серед дітей Кадирова вважають 27-річну доньку Айшат, яка обіймає посаду міністра культури. Але у чеченських реаліях вона не може очолити республіку. 20-річного віце-прем'єра Ахмата вважають слабким за характером.

"В Адамі Рамзану подобається, схоже, дика сила, що нібито може компенсувати інші вади, але лише батьківські очі бачать його перспективним володарем Чечні", -- іронізує Швець.

На даний момент у Кремлі, здається, надали Рамзану можливість обрати свого наступника, щоб уникнути можливих непорозумінь. Проте, як зазначає політичний експерт, жодних запевнень щодо дотримання угод після смерті старшого Кадирова не існує.

"Вірогідно, буде зроблена ставка на більш серйозну та передбачувану фігуру, у тому числі, щоби запобігти неконтрольованим розбіркам серед чеченської верхівки", -- вважає Леонід Швець.

Серед можливих кандидатів на керівництво Чечнею після Рамзана виділяються, передусім, спікер парламенту Магомед Даудов та віце-прем'єр Адам Делімханов.

Швець застерігає: у боротьбі за спадщину Кадирова запросто можуть статися криваві епізоди. Але навряд чи вони переростуть у справжні військові дії, тим більше проти федеральних військ. "Хіба що після смерті іншого упиря, не грозненського, а кремлівського", -- натякає експерт.

Ільгар Велізаде, експерт у сфері політики та голова клубу політологів "Південний Кавказ", проводить паралелі між ситуацією в Чечні та знаменитою фразою французького монарха: "Я — це Франція". "Чечня — це Кадиров. Принаймні, так сьогодні виглядає ситуація", — зазначає він.

Політолог застерігає: у разі усунення Кадирова, його сина або всього клану від влади, республіка опиниться у глибокій політичній кризі. Чому це є таким важливим? Справа в тому, що протягом останніх десятиліть всі кадрові призначення та рішення, що стосуються управління Чечнею, були тісно пов'язані спочатку з батьком Кадирова, а згодом — з Рамзаном Кадировим.

"Вся влада грунтувалася на особистій відданості апарату виконавчої системи Рамзану Кадирову. Це навіть не стосувалося Путіна, що створює парадоксальну ситуацію: не він, а саме Кадиров був у центрі уваги," – зазначає Велізаде.

Він передбачає, що в Чечні, якщо Кадиров перестане бути політичним і адміністративним лідером, виникне очевидний вакуум влади. Жоден наступник не зможе здійснювати управління так, як це робив Рамзан.

Система зазнає ослаблення, і зменшення впливу владної вертикалі в республіці Чечня, де зберігаються численні соціальні, економічні та кланові виклики, може призвести до серйозних наслідків. Усе це керівник Чечні намагався стримати за допомогою жорстких заходів.

"Адміністративна організація або система буде розподілятися між кланами та регіонами Чечні. Кожен клан та маленький район матиме свого нетитульного лідера, який фактично здійснюватиме управління своєю невеликою 'територією', -- зазначає політолог, описуючи можливий розвиток подій."

Велізаде застерігає: розкол Чечні може стати каталізатором для розпаду всього Північного Кавказу. Безумовно, було б спрощено стверджувати, що ситуація в Чечні миттєво вплине на весь регіон, призводячи до виникнення осередків напруженості та екстремістських угруповань, і що цей процес стане неминучим. Ситуація є більш складною.

"Проте, якщо говорити умовно, джин з пляшки може бути вивільнений, і ця метафорична істота постає у вигляді невизначеності. Невизначеність у такому складному регіоні, як Кавказ, є справжнім викликом. Це, безперечно, створює ризик, ризик можливої фрагментації," — попереджає фахівець.

Як саме розвиватимуться події, складно зараз точно спрогнозувати. Але, ймовірно, почнеться боротьба за владу та перерозподіл ресурсів. Це створить щілину -- коридор можливостей, через який у регіон можуть проникнути радикально налаштовані сили та їхні інтереси.

Політолог зазначає, що в самій Росії, попри зовнішню єдність, існує безліч різних груп інтересів. Зокрема, фінансово-промислові угруповання, що мають інтереси в кавказькому регіоні. Серед них варто згадати Сулеймана Керімова та інших відомих діячів.

"Всяка активність або рух у цьому надзвичайно чутливому регіоні є викликом, який стосується не лише Росії, але й загальної напруги в умовах санкцій та напружених обставин," - зазначає Велізаде.

Він акцентує увагу на тому, що війна з Україною виступає як каталізатор, проте напруга відчувається також в інших регіонах. У цьому світлі ситуація на Кавказі може свідчити про можливе загострення дестабілізації в Росії.

Нагадуємо, що "Телеграф" вже ділився маловідомими фактами про Адама Кадирова, який став учасником аварії. У віці шести років він вже вільно декламував Коран і також знімався у фільмах. Але це далеко не все, що варто знати про його особистість.