Аналітичне інтернет-видання

Економічна ситуація в Росії є набагато складнішою, ніж стверджує Путін, - зазначає ISW.

Президент Росії Владімір Путін прагне донести до суспільства образ російської економіки, здатної витримувати тривалі конфлікти з Україною. Це, ймовірно, робиться для підтримки офіційних заяв Росії про нібито незаперечну перемогу.

Про це свідчить звіт Інституту вивчення війни (ISW), передає Укрінформ.

Експерти звертають увагу на недавні висловлювання Путіна, зроблені 8 грудня під час засідання Ради з питань стратегічного розвитку та національних проектів. Президент заявив, що у 2024 році ВВП Росії продемонструє зростання, а в країні продовжить діяти низький рівень безробіття та помірна інфляція.

"Однак нещодавня економічна політика Кремля свідчить про те, що російська економіка перебуває в значно гіршому стані, ніж це намагається представити Путін у своїх заявах. Путін активізував свої зусилля, щоб представити російську економіку як стійку і здатну витримати затяжну війну в Україні напередодні зустрічі США і Росії в Москві 2 грудня, і заява Путіна від 8 грудня, ймовірно, має на меті вплинути на поточні мирні переговори", - сказано в звіті.

У документі було вказано, що Путін, ймовірно, прагне переконати США в тому, що посилення санкцій не призведе до очікуваних результатів для російської економіки і не змусить його ухвалити компромісні рішення для завершення війни з Україною.

Згідно з думкою аналітиків, Путін у своїх виступах, присвячених російській економіці, свідомо омитує тему продовження війни в Україні. Це, ймовірно, робиться для того, щоб уникнути прямого зв’язку між військовими втратами Росії та її економічними труднощами. Кремль, здається, намагається об'єднати свої економічні заяви з неправдивим наративом про неминучу перемогу Росії на фронті. Обидва ці наративи мають на меті тиснути на Захід та Україну з метою змусити їх прийняти вимоги Росії, побоюючись можливого загострення і тривалої військової кампанії в майбутньому.

В ISW заявили, що Захід і Україна можуть використати кілька ключових слабких місць Росії на полі бою та в економіці, щоб змусити Кремль піти на переговори і зробити реальні поступки, і що перемога Росії не є неминучою.

Які зміни відбуваються в економічній ситуації Росії?

Раніше Путін підкреслив, що російському уряду варто "негайно приступити" до впровадження плану структурних реформ в економіці, що забезпечить пришвидшення її зростання до рівня, який не буде нижчим за світові показники.

Незважаючи на вимоги президента Путіна, російський уряд не очікує значного прискорення економічного зростання в наступному році. Згідно з прогнозами Міністерства економічного розвитку РФ, ВВП країни зросте лише на 1,3%, що в 2,3 рази менше від світового показника, який за оцінками Міжнародного валютного фонду складе 3,1%.

Мінекономіки Росії прогнозує, що з 2027 року зростання економіки прискориться до 2,3%. Проте навіть у цьому випадку країна залишиться позаду світового середнього темпу зростання, який складає 3% на рік.

Нещодавно з'явилася інформація про те, що фінансові органи Росії почали залучати емісію грошей від Центрального банку РФ для покриття бюджетного дефіциту, який у поточному році досягне приблизно 6 трильйонів рублів.

Нагадуємо, що 18 листопада під час пленарного засідання Держдуми Російської Федерації було ухвалено в другому, основному читанні пакет законопроєктів щодо бюджету. Цей пакет передбачає збільшення податкових ставок, рекордні видатки на військові та силові відомства, а також зменшення фінансування важливих програм у сфері охорони здоров'я.

Фінансові ресурси вкрай необхідні російському бюджету, адже протягом найближчих трьох років йому знадобиться витратити 40 трильйонів рублів на військові потреби та закупівлю озброєнь. Доходи від нафтогазового сектору різко зменшуються — у жовтні цього року зниження склало 27% — а надходження від несировинних податків не відповідають запланованим показникам.

Невдовзі з'ясувалося, що Центральний банк Росії вперше розпочав фактичні продажі золота зі своїх резервів в рамках фінансових операцій Міністерства фінансів РФ для забезпечення державного бюджету.

Читайте також