Експерт у сфері енергетики Михайло Пиртко висловив свою думку щодо потенціалу Індії стати ключовим фактором у світовому енергетичному переході протягом найближчих десяти років.

У своєму блозі на "РБК-Україна" експерт у сфері енергетики та права Михайло Пиртко проаналізував ймовірність Індії очолити глобальну енергетичну трансформацію в найближче десятиліття. На думку автора, період з 2026 по 2035 роки стане часом наймасштабніших змін на світових ринках, де Індія може повторити успіх Китаю, перетворивши стрімке економічне зростання на енергетичне лідерство.

Михайло Пиртко акцентує увагу на тому, що Індія вступає в цей етап як одна з найшвидко зростаючих економік на глобальному рівні. Прогнозується, що вже в першій половині 2030-х років країна займе третю позицію за обсягом ВВП. Це призведе до величезного попиту на надійні джерела енергії, оскільки швидка урбанізація та розвиток промислового сектора вимагають інноваційних підходів у галузях електромобільності та систем охолодження будівель.

Експерт акцентує увагу на амбіційній програмі National Green Hydrogen Mission, яка має на меті формування потужної водневої індустрії до 2030 року. Михайло Пиртко підкреслює, що Індія прагне не лише задовольнити свої внутрішні потреби, а й стати значним гравцем на світовому ринку експорту зеленого водню. Крім водневого пального, країна також орієнтується на розвиток сонячної та вітрової енергетики, використовуючи свій надзвичайно високий рівень сонячного випромінювання та потенціал офшорних вітрових зон.

Ключовим елементом стратегії є політика розвитку локального виробництва в рамках ініціативи Make in India. Михайло Пиртко зазначає, що країна активно зміцнює свої позиції у виробництві сонячних панелей, акумуляторів та обладнання для вітрових електростанцій. Він впевнений, що контроль над власними ланцюгами постачання дозволить Індії зменшити ризики, пов'язані з глобальними ринковими змінами, а також пришвидшити реалізацію проектів.

Однак шлях до лідерства не буде простим. Автор виокремлює серйозні бар'єри, серед яких ключовим є вугільна залежність. Наразі вугілля забезпечує близько 60% енергопотреб країни, і відмова від нього вимагатиме не лише грошей, а й складних політичних рішень. Також Михайло Пиртко застерігає, що інфраструктура мереж та систем зберігання енергії наразі не встигає за темпами будівництва нових сонячних та вітрових потужностей.

Підсумовуючи свій аналіз на "РБК-Україна", Михайло Пиртко зазначає, що вплив Індії на світовий порядок денний залежатиме від здатності модернізувати інфраструктуру та подолати бюрократичні обмеження. Для України та Європи розвиток індійського енергетичного сектору матиме стратегічне значення як джерело нових технологічних партнерств та диверсифікації постачання критичного обладнання.