Єрмак та Арахамія присутні, але коаліції немає. Яким чином фракція "Слуги народу" взаємодіяла зі своїм Президентом?

Поясніть, які саме сподівання ми мали від цієї нечастої зустрічі Президента Зеленського з його "слугами народу"?

Відставка Андрія Єрмака? Заміна Давида Арахамії на посаді голови фракції? Президентське розкаяння у зв'язку з Міндіч-гейтом, чи, навпаки, демонстративне покарання для "слуг", які наважилися відстоювати - страшно подумати - незалежність найбільшої фракції в історії українського парламенту?

Скоріше за все, нам хотілося побачити (ключове слово тут - "хотілося") нехай важку, але дорослу розмову голови воюючої держави з людьми, яких він власноруч привів до зали парламенту 6 років тому. Хотілося побачити спілкування рівного з рівними, взаємного визнання помилок та радикального переосмислення цими людьми ролі діючого скликання Верховної Ради на цьому, надважливому, етапі історії України.

Ці шість років не свідчать про ймовірність такого спілкування. Важко навіть пригадати, коли Володимир Зеленський демонстрував свою повагу до членів фракції, намагався об'єднати їх та відновити віру нардепів у власні можливості.

На згаданій зустрічі зі студентами його могутній візир пояснював літню ініціативу з Банкової, яка була спрямована на обмеження самостійності НАБУ та САП, зокрема, натякаючи на те, що депутати нібито вчинили якісь дії. Проте всім було зрозуміло, звідки насправді походила ця спроба.

"Ми так звикли діяти в режимі термінових завдань, що особисто я не маю великих сподівань, - поділився з 'Цензором' один з представників 'слуг' напередодні зустрічі. - Але я прийду, щоб побачити і почути Президента в ці складні часи для нього та для всіх нас."

Отже, на захід "прийти і послухати Президента" зібралися близько 160 депутатів. Проте не всі змогли потрапити до зали на третьому поверсі Офісу Президента. Деякі з них свідомо обрали замість участі у зустрічі можливість провести невелику акцію в соціальних мережах.

Хоча практика вилучення у відвідувачів телефонів в Офісі Президента є повсякденною і давно всім відомою, а під час війни - ще й максимально обґрунтованою.

На зустрічі не виявилося повного аншлагу – можливо, це сталося через те, що її призначили досить пізно, на 20:00. Проте, людей прийшло значно більше, ніж у жовтні, коли президент висловлював невдоволення відвідуваністю і зазначав, що наступного разу хотів би бачити більше учасників. Він підкреслив, що сам завжди приходить на роботу, запитуючи, а як же депутати його фракції?

Не дивно, що цього разу в чаті фракції депутатам надіслали повідомлення: прохання зібратися всім.

Окрім Зеленського за столом "президії" сиділи голова Офісу Президента Андрій Єрмак, прем'єр Юлія Свириденко, голова Верховної Ради Василь Стефанчук його заступник Олександр Корнієнко та, звичайно, голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.

Ексклюзивно для "Цензор.НЕТ" троє народних обранців з фракції "Слуга народу" поділилися деталями засідання, дотримуючись анонімності. Уявімо їх як Миколу, Бориса та Юхима.

Звісно, детально висвітлити всі нюанси двогодинної зустрічі буде складно, але окреслити основні моменти цілком реально. Тож, почнемо...

ЄРМАК, ЩОДО ЄРМАКА, В СТІНІ ЄРМАКА, ЗА ЄРМАКОМ...

Розглянемо питання, яке цікавить багатьох: яка ситуація з Єрмаком? На сьогоднішній день голова Офісу президента став настільки токсичним, що багато хто вважає, що його слід було звільнити ще вчора. Але виникає запитання: чи не постраждає після його відставки структура режиму Володимира Зеленського, адже Андрій Борисович виконує одночасно роль як архітектора, так і основної опори цієї системи?

Микола: "Єрмак виглядав настільки червоним, немов буряк. Це було помітно; вважаю, він нервував. Тим часом Президент старанно уникав конфліктних тем (не лише стосовно Єрмака), демонструючи м'якість - мовляв, до рани прикладай. Взагалі, на початку зустрічі були присутні фотографи, і Давид одразу звернувся до Президента: "Ми, з одного боку, хочемо відверто спілкуватися; з іншого боку, враховуючи обмежений час і обсяг інформації, давайте говорити прямо, але в делікатній манері". Президент, в принципі, так і висловлювався: трохи узагальнено, повільно і зрозуміло, але обережно... Люди ставили запитання щодо скандалу з Міндічем, кожен по-своєму, але загальний месидж можна було звести до одного: "Як можна було допустити таку ситуацію?!"

З'явилося питання про те, що в сучасному суспільстві спостерігається зниження рівня довіри. Як же нам з цим впоратися?

Президент висловився приблизно так: так, я усвідомлюю, що це надзвичайно складна обставина. Вважаю, що потрібно знайти вирішення цього питання.

Прізвища Міндіча та інших не були чутні. Мар'яна Безугла раптом вигукнула: "Єрмак! Єрмак!". Президент запитав: "Що, Мар'яно, у вас є запитання? Подивіться, ось він сидить. Андрій, у тебе питання". А Мар'яна відповіла: "Ні-ні, моє питання не до нього, а до вас!"

Борис зазначив: "Щодо Міндіча та інших учасників цього скандалу, він висловив думку: 'Ці особи, які діяли за моєю спиною...'." Я отримав враження, що те, що сталося, стало для нього справжнім шоком і травматичним переживанням.

Декілька запитань виявилися досить жорсткими: довіра знижується, а масштаби схем, викритих НАБУ, вражаючі. Люди не є наївними, вони ставлять питання... З усіх приблизно 20 запитів лише 2-3 мали підлабузницький характер, решта ж були суттєвими. Всі вони зводилися до одного: що, чорт забирай, сталося, і що, чорт, робити далі?!

Як на ці питання реагував Президент? Богдан Яременко у себе в ФБ написав, що, за його спостереженнями, ця зустріч не лишила відчуття задоволення в жодної зі сторін".

Відповідаючи на запитання Мар'яни Безуглої щодо Андрія, він заявив: "Це моя прерогатива в кадрових питаннях, моя політика - я сам вирішую". І, мовляв, трактуй це як хочеш...

Відповідаючи на інше питання, він наголосив: "Я абсолютно не приймаю цю корупцію. Очевидно, що я буду відстоювати термінове звільнення всіх, хто був замішаний у схемах. Також я підтримую кадрові зміни для тих, хто має нести політичну відповідальність".

Тобто маємо дві різні відповіді в двох різних місцях. Якщо їх зліпити, то можна, в принципі, дійти висновку, що він не виключає того, що прибере Єрмака. Але це буде, певною мірою, маніпулятивний висновок. Тому що, можливо, що між цими двома різними відповідями зв'язку і немає. А може, і є - опосередкований.

Юхим: "Можливо, хтось і планував запитати про відставку Єрмака, але потім змінив думку. Питання були сформульовані досить обережно. Лише Безугла висловила щось на кшталт "вашого улюбленця", маючи на увазі Єрмака. Я не зовсім зрозумів, що вона сказала, оскільки на неї відразу ж відреагували негативно."

НІЯКИХ КОАЛІЦІЙ! ВИ ЩО, ВІД НАРДЕПІВ УЖЕ ВТОМИЛИСЯ?

А де у цей час був головний опонент Давид Арахамія, у якого з Єрмаком - потужний конфлікт? Та тут же, за столом; поводив він себе стримано, підбирав слова. Взагалі, у всіх топів було відчуття того, що від однієї-двох гострих реплік ситуація може вибухнути, тому треба бути обачними.

Борис: "Мені здається, Давид трошки грав у теплу дружню атмосферу. Але спочатку напруженість за столом цієї президії була. Може, Президент думав, що його одразу питатимуть про Андрія. А може, він був до біса втомлений - це, до речі, було помітно".

Водночас, і тут Президент не зміг втриматися від зверхності на адресу своєї фракції. Коли зайшла мова про можливий розпад коаліції (як відомо, ще -4 депутати з монобільшості - і її не стане), він пояснив депутатам, що якщо коаліція розвалиться, то за законом треба йти на вибори. А оскільки у народі ви непопулярні, треба якось домовитися між собою.

Юхим: Коли я дізнався про ці "непопулярні", перше, що прийшло на думку, було: "Пане Президенте, а ви самі зараз на висоті популярності?" Але це залишилося всередині, я не висловився вголос.

Микола: "На жаль, ситуація залишилася незмінною. Сьогодні ми, а точніше він, спершу виступали в ролі доброго батька: всіх втішали і говорили: якщо є якісь проблеми або соціальні ініціативи, за які ви боретеся; якщо у вас є якісь пропозиції - давайте обговоримо їх в рамках бюджету і знайдемо рішення. А потім перейшли до загрози, що у разі розпаду коаліції, всіх просто відправлять геть. І знову повернулися до доброго тону. Ось і вся суть."

Ніхто з депутатів не висловлювався щодо можливого формування коаліції, але, як я зрозумів, звернення від Потураєва та його колег (депутати Потураєв, Яременко, Третякова, Циба, Василів, Кривошеєв – Є.К.) або було прочитано, або переповідалося йому. Він зазначив, що обговорення коаліції є недоречним, адже ви ж самі берете участь у голосуваннях... А нова коаліція, у свою чергу, означає нові вибори. Це також було досить несподівано почути (сміється. - Є.К.).

Вже давно було зрозуміло, що діючий гарант Конституції не надто обізнаний з її положеннями. Проте, його радники та близькі соратники, такі як відомий юрист Стефанчук, повинні були б надати необхідні вказівки...

Борис: "Президент висловив думку, що наразі ще не настав момент для формування коаліції; він вважає, що можливо зберегти монобільшість і продовжувати діяти в тому ж руслі, як це було раніше."

При цьому він сказав: "...Але я працюю над власним планом по вирішенню цієї кризи. І цей план я найближчим часом покажу".

Фраза про вибори та непопулярність була висловлена не зовсім так, як її зазвичай формулюють та інтерпретують. На певному етапі Давид (Арахамія) зазначив, що у нас дійсно складна ситуація: якщо фракцію покинуть чотири особи, монобільшість буде втрачена.

І в цей момент Президент висловив: якщо термін дії її сплине, це означатиме, що вам необхідно буде організувати вибори. І тоді вже ви самі повинні будете визначити, яким чином їх проводити в умовах війни.

Я дійшов висновку, що він досі не ознайомився з цією нудною та малозначущою книгою під назвою Конституція України. Схоже, він вважає, що якщо монокоаліція втратить свою стабільність, то в нього з'явиться шанс розпустити парламент, як це було в 2019 році. Але він помиляється — такого шансу не буде!

Проте в цілому ця фраза не викликала у нас страху. Крім того, загальна атмосфера була більш дружньою та партнерською в порівнянні з попередньою зустріччю.

Кадри вирішують усе.

Порушувалося на фракції і питання про те, хто може замінити відправлених у відставку міністрів юстиції та енергетики. Тут Президент теж встромив у свою фракцію цікаву шпильку.

Микола: "Він зазначив, що коли спалахнув цей скандал, я зреагував миттєво - вже на наступний день або навіть в той же день. А ви навіть не змогли звільнити цих хабарників у перший же день!". Загалом, ви всі боягузи, а я - д'Артаньян...

А потім, коли заговорили про вакантні посади, він зазначив: у нас є дві міністерські позиції (додатково є Фонд Держмайна, але поки що він не є пріоритетом), які потрібно заповнити терміново. Чи є у вас достойні претенденти? Денисе, ти готовий стати міністром юстиції? — звернувся він до голови профільного комітету.

Денис такий: "Ну...якщо ви скажете, і колеги відрядять - піду...". Президент: "От бачите, вже є готовий кандидат!"

А потім, коли вже почали ставити питання, то нардеп Камельчук каже: "Так, у мене є команда, я можу на енергетику піти!".

Юхим: "Да, у нас є такі впевнені у собі, на грані довбо****зму, депутати. Це при тому, що якраз знаючі люди сиділи тихенько, бо бути міністром енергетики - це зараз справжні електричний стілець. Та й спеціальні звання потрібні, причому зараз, бо знищують енергетику саме зараз!"

ПЕРЕМОВИНИ ПО МИРНІЙ УГОДІ З АМЕРИКАНЦЯМИ: ВТРАТ У СУВЕРЕНІТЕТІ НЕ ДОПУСТИМО, БУДЕМО ПРАЦЮВАТИ

Проте, перш ніж розглядати інші питання, на фракції основною темою став конфлікт та переговори з американськими союзниками стосовно "плану Трампа". Депутати запитували президента про зміст угоди, цікавлячись, що саме в ній обговорюється та чи є в ній якісь ризики для нашої держави.

Борис: "Давид (Арахамія) в цьому плані дуже правильно зробив. Сказав: ну, от люди загалом підготувались до питань. Ми розуміли, що у вас часу на 100 питань не буде, тому ми загнали ці 100 питань (їх депутати спочатку надіслали у анонімному порядку - Є.К.) у штучний інтелект - і попросили, щоб він узагальнив. Так от, у мене тут - перелік узагальнених питань. І оскільки питання про це є, хотілося б, щоб ви почали з розповіді про те, що відбувалося у ваших міжнародних зустрічах за кордоном і сьогодні, бо ви ж зустрічалися з американцями...

Президент почав свою розповідь, і, якщо чесно, ця частина розмови стала для мене єдиним промінчиком світла під час зустрічі. Якщо підсумувати його слова, він зазначив, що ситуація є складною, а переговори обіцяють бути непростими. Наступний тиждень буде присвячений переговорам з американськими та європейськими партнерами. Спілкування з американцями, зокрема, може виявитися важким. Серед іншого, можливе обговорення з Трампом, під час якого він планує пояснити нашу позицію. Президент підкреслив: "Я можу вас запевнити, що ніхто не погодиться на компроміс, який загрожує національним інтересам." Це було сказано в контексті складності переговорів, що свідчить про те, що на нього почали чинити тиск.

Чи використовував він загальні висловлювання? У якійсь мірі так. На початку цієї частини теми він відкрито зазначив: вибачте, я деякі моменти в нашій групі викладатиму своєрідною, спрощеною мовою.

Проте він акцентував на тому, що ніхто не поступиться національними інтересами, висловившись при цьому ясно і безпосередньо.

З'явилися й позитивні новини. Він підтвердив, що європейці підтримують нас, і що з постачанням зброї та фінансовою допомогою з їхнього боку все буде гаразд. Так, позиція Бельгії щодо активів залишається невизначеною, але в цілому ми можемо розраховувати на подальшу підтримку в необхідних нам обсягах.

Ось ще один важливий момент. Коли виникли запитання щодо внутрішньої кризи, він зазначив (зокрема, маючи на увазі й американську сторону), що ніхто не чинить на нього тиску, експлуатуючи цю кризу. Це означає, що труднощі в переговорах не пов'язані з подіями, які відбуваються у нашій країні. Американці, навпаки, скоріше чинять тиск на нього, зважаючи на саму війну.

Микола: "Про це він говорив "абтєкаємєє" за все. Мовляв, вони нічого нового не сказали, і, зрозуміло, що усі ці речі неприйнятні. Ми працюємо, і зрозуміло, на нас тиснуть, але, типу, будем відбиватись; заплановано низку зустрічей різного рівня.

Юхим висловив свою думку: "Якщо когось на цій зустрічі можна було б пожаліти, то це, безумовно, Президента, адже обговорення мирної угоди з американцями стало справжнім викликом. Всі усвідомлюють, що тиск з боку Вашингтона на Володимира Олександровича зараз досягає свого апогею. Вони прагнуть вирішити це питання протягом кількох тижнів, до Різдва. У документі міститься безліч відверто проросійських моментів, які не можна ігнорувати. І навряд чи хтось із нас хотів би опинитися на місці Зеленського. Чи хотіли б ви? Я, наприклад, точно ні!"

ГОЛОВНІ ПОСЛАННЯ ДЛЯ ДЕПУТАТІВ - ЗАХИЩАЄМО БЮДЖЕТ І СУВЕРЕНІТЕТ

Микола зауважив: "Неодноразово підкреслювалося, наскільки критично важливо підтримати бюджет. Адже якщо приїде місія МВФ і, не дай Боже, ми все зіпсуємо, то знову залишимося без фінансування". На це Свириденко відповіла: "Ми просто зобов'язані ухвалити бюджет, адже без цього МВФ не надасть нам коштів!".

Юхим: "Їм від нас треба бюджет і щоб монобільшість не розвалилась. А, ну і щоб і надалі працював оцей режим "прімі-подай". От на це і були спрямовані месиджі. Оці всі розмови про суб'єктність, про які минулий тиждень писала преса - вони на це не налаштовані. Навіщо? Щоб ще й нам про свої дії доповідати?!".

ФРАКЦІЯ І ЗЕ. СМАКУВАННЯ ПІСЛЯ.

Микола зазначив: "Після зустрічі з депутатами, з якими я спілкувався, у мене склалося враження, що Президент не до кінця усвідомлює серйозність ситуації; він не відчуває масштаб загальної кризи та зростаючої недовіри серед населення. Це саме те, що ми намагалися донести: 'Слухай, ми ж щодня їздимо в автобусах та метрополітені, спілкуємося з людьми більше, ніж ви. А довіри, на жаль, немає!'"

Він такий: да, я розумію. Але загальне відчуття: ні, повною мірою він не розуміє".

Борис: "Я відчуваю оптимістичний післясмак, коли мова йде про його міжнародну позицію. Однак мене турбує його сприйняття внутрішньої політичної ситуації. Здається, у нього немає адекватного уявлення про те, що насправді відбувається. Це дійсно глибока криза, і я вважаю, що вона триватиме ще певний час."

Юхим: "Післясмак - поганий. Відчуття - апатії, застою. Про існуючі гострі, загрозливі теми знають всі, але вживати термінову хірургію керівництво не хоче. Поки не хоче. Те, що потім може бути пізно, воно не розуміє. І це ми ще про армійські справи серйозно не дискутували!"