Європейський Союз має потребу в Україні для посилення своєї стратегічної незалежності: у комітетах Ради було представлено дослідження | УНН
Дослідження виявило три сфери, де Україна може посилити стратегічну автономію ЄС: критичні матеріали, промисловість та продовольство. Інтеграція України може подвоїти її ВВП за 10 років та створити 815 тисяч робочих місць.
Україна має потенціал стати важливим союзником у досягненні стратегічної автономії Європейського Союзу, сприяючи зменшенню його залежності від геополітичних супротивників у галузях критичних ресурсів, промислового виробництва та харчування.
У дослідженні "Стратегічні орієнтири для поглиблення торговельно-економічних зв'язків України з державами Європейського Союзу", яке було представлено 26 лютого під час спільних слухань комітету Ради з економічного розвитку та комітету з аграрних і земельних питань, повідомляє агентство УНН.
Дослідження провели на замовлення Федерації роботодавців України за підтримки Міністерства закордонних справ Данії.
Під час слухань автори дослідження підкреслили, що з 2014 року, коли Україна уклала Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, частка ЄС у зовнішньоторговельному обороті України невпинно зростала — з 30% у 2013 році до 56% у 2023 році. У 2023 році експорт товарів до ЄС досягнув $23,4 млрд, що становить 64,6% від загального обсягу експорту України. Ці цифри вказують на те, що українська економіка поступово переорієнтується з ринків СНД на європейські.
Під час слухань голова комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха зазначив, що співпраця між країнами має асиметричний характер. "Основна проблема експорту України полягає у його сировинній структурі. Зернові, олії та курятина складають 48% агропродукції, тоді як чорні метали та руда - 22%, а продукти хімічної промисловості і машинобудування становлять 13%. Натомість імпорт значно відрізняється, адже він включає більше товарів з високою доданою вартістю. Як результат, ця співпраця наразі залишається незбалансованою", - підкреслив він. Дмитро Наталуха також відзначив, що такий дисбаланс викликає структурний дефіцит у торгівлі, який у 2023 році досяг $9,1 млрд.
Генеральний директор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов підкреслив, що пропозиції, розроблені в рамках дослідження, спрямовані на поглиблення торговельних зв'язків, враховують інтереси європейського бізнесу та ЄС загалом. "Ми прагнемо донести до наших європейських партнерів, що український бізнес не становить загрози для європейського ринку та його виробників. Ми можемо стати не лише надійними, а й вигідними партнерами в контексті інтеграції виробництв, спільної кооперації та взаємовигідних інтеграцій", – підкреслив він.
Дослідження виявило три основні сфери, в яких Україна здатна на взаємовигідній основі підтримати Європейський Союз у реалізації його стратегічної автономії.
Першим напрямком є забезпечення ЄС критичними та стратегічними матеріалами. В Україні наявні поклади 24 з 34 видів мінералів, які ЄС визначив як незамінні для розвитку передових галузей та цілей зеленого переходу. За оцінками Європейського інституту геополітичних досліджень, у разі подальшого розширення переробки стратегічної сировини в Україні, частка постачання критичних матеріалів до ЄС може зрости з 12% у 2023 році до 25% у 2030 році. Це сприятиме скороченню залежності ЄС від поставок з Китаю та інших геополітично нестабільних регіонів.
Другим напрямком є посилення промислового потенціалу і конкурентоспроможності ЄС. Україна зберігає значний технологічний та кадровий потенціал для розвитку стратегічних галузей. Це, зокрема, оборонно-промисловий комплекс, інформаційно-комунікаційні технології та аерокосмічна галузь, у яких ЄС поступився лідерськими позиціями на світовому ринку. Дослідження виділило конкретні продукти, які українські виробники можуть замінити на європейських ринках: металургійна продукція, хімічні добрива, вироби деревообробної промисловості, меблі, трактори, автобуси, електротехнічна продукція тощо.
Третій аспект полягає у забезпеченні продовольчої безпеки Європейського Союзу. Україна зарекомендувала себе як надійний постачальник сільськогосподарської продукції, займаючи 7-8% у структурі аграрного імпорту ЄС та третю позицію серед найбільших постачальників, поступаючись лише Бразилії та Великій Британії. У разі отримання членства в ЄС, Україна зможе представити співтовариству новаторську модель аграрного виробництва, спрямовану на підвищення конкурентоспроможності та впровадження інновацій, а також допомогти зменшити залежність від імпорту продовольства з інших країн. В умовах негативного впливу кліматичних змін та екологічної деградації в багатьох країнах Глобального Півдня, український аграрний потенціал в майбутньому стане важливим стабілізуючим фактором для продовольчого ринку ЄС і глобально.
"Ми вже є одними з найбільших постачальників агропродукцій в ЄС і можемо стати набагато потужнішими в цьому", - підкреслив Дмитро Наталуха.
Голова комітету з аграрних та земельних питань Олександр Гайду зауважив, що аграрний сектор в даний час є ключовим джерелом експорту для України. Він також підкреслив, що уряд активно займається реформуванням сільського господарства відповідно до стандартів та вимог Європейського Союзу.
Заступник виконавчого директора компанії МХП Юрій Мельник, висловлюючи свою думку щодо дослідження, акцентував на значенні співпраці, що базується на прозорості та взаємній довірі: "Інтеграція економічних систем Європейського Союзу та України повинна відбуватися на основі відкритості, взаємовигоди та чесності. Ми, як підприємство, дотримуємося принципів прозорості та порядності. Нещодавно ми розпочали активну співпрацю з дипломатичними представниками - організовуємо зустрічі з дипломатами та спільні візити на наші виробничі потужності, щоб продемонструвати, що в Україні здійснюються всі технологічні вимоги та впроваджуються технології, що відповідають європейським стандартам".
За розрахунками Інституту німецької економіки 2023 року, у разі вступу України до ЄС протягом 2025 року, політика згуртованості щодо неї коштувала б країнам-донорам 50-90 млрд євро фінансування протягом п'яти років. Але активна інтеграція української промисловості й аграрного сектора в господарський комплекс ЄС сприятиме зменшенню різниці у рівні доходів в Україні та в середньому по ЄС. Це, наголошують автори дослідження, значно полегшить ЄС тягар політики згуртованості після набуття Україною повноправного членства в Союзі.
"Отримавши статус кандидата на вступ України в ЄС, ми чітко усвідомлювали, що в майбутньому Україна стане країною-членом ЄС, що надасть нам не лише переваги у здійсненні торгівлі, а й створить, що дуже важливо для нас сьогодні, сталі виробничі ланцюги та кооперацію. Ми будемо більше інтегровані і в систему публічних закупівель ЄС", - зазначив Руслан Іллічов.
Згідно з економічним моделюванням, представленим на слуханнях, ефективна інтеграція України в європейську економіку може принести значні результати, наголошують автори дослідження. Зокрема, дасть змогу за 10 років подвоїти ВВП України і докорінно змінити структуру виробництва й зовнішньої торгівлі. Інвестиції у розмірі $90 млрд у будівництво 570 заводів в Україні забезпечать зростання випуску товарів і послуг на 152,8%, у тому числі продукції переробної промисловості - на 168,9%. Завдяки чому частка переробної промисловості у ВВП країни зросте з 7,6% до 20,4%. Загалом може бути створено близько 815 тисяч нових робочих місць.
Дослідники підкреслили, що така співпраця принесе вигоди й для Європейського Союзу. По-перше, це призведе до значного зменшення розриву в показниках валового національного доходу (ВНД) на душу населення між Україною та ЄС — з 7,1 до 3,2 разів. Це, своєю чергою, істотно знизить витрати бюджету ЄС на політику згуртованості після можливого вступу України до Союзу.
Головний меседж, який українським урядовцям і бізнес-колам варто донести до європейських партнерів, полягає у тому, що для подолання сучасних геополітичних викликів і відновлення своїх лідерських позицій на світовій арені Європейському Союзу необхідна Україна так само, як і українській економіці потрібна підтримка в умовах війни, зазначають автори дослідження.
