Європа готова взяти під контроль Ормузьку протоку за певної умови, повідомляє видання Politico.
На тлі війни в Ірані, що продовжується та провокує паливну кризу, європейські країни заявили, що готові захищати Ормузьку протоку від блокад Ірану, однак для цього є одна головна умова.
Таке рішення було ухвалене під час віртуального саміту, в якому взяли участь представники 41 країни, повідомляє видання Politico. Нещодавно президент США Дональд Трамп закликав своїх союзників у НАТО "взяти на себе відповідальність" і відправити військові судна до протоки. Відповідно, Іран запровадив блокаду, що щодня погіршує енергетичну та паливну кризу.
На віртуальному саміті, проведеному Великою Британією 2 квітня 2026 року, учасники дійшли висновку, що Європа може взяти на себе відповідальність за забезпечення безпеки Ормузької протоки, але лише за умови завершення збройних конфліктів у цьому регіоні.
У той же час, керівники європейських держав уникали давати чіткі гарантії щодо завершення конфлікту в Ірані, незважаючи на те, що Дональд Трамп дедалі частіше виступає з такими закликами.
Як повідомляє видання, протягом саміту керівництво Ірану звинуватили у спробі утримувати світову економіку в заручниках, а також знову заговорили про санкції. Країни Європи домовилися про посилення дипломатичного тиску у відповідь на блокування Ормузької протоки.
На зустрічі були присутні, зокрема, делегати з Європейського Союзу, Об'єднаних Арабських Еміратів, Бахрейну, Канади, а також представники Франції і Німеччини. Це послужило сигналом для Дональда Трампа, що ці держави насамперед прагнуть досягнення миру та припинення бойових дій.
На Іран буде здійснюватися подальший тиск, зокрема через механізми ООН. Державі надійдуть ясні сигнали про важливість забезпечення безперешкодного руху через Ормузьку протоку, а також про необхідність скасування мит для суден, які намагаються пройти цим шляхом.
Країни Європи домовилися розглянути економічні та політичні заходи -- санкції, аби посилити тиск на Тегеран та прискорити закінчення конфлікту.
Зустріч виявила, що країни НАТО не мають наміру розміщувати свої війська в протоці. Однак досі існує проблема розмінування, якою держави готові зайнятися. Міністерка закордонних справ Великої Британії Іветт Купер оголосила про плани провести нараду для обговорення "методів активізації колективних оборонних можливостей".
Але такі дії стануть можливими лише після того, як конфлікт в Ірані вщухне, -- додала Купер. Перша нарада в цьому напрямку запланована на 7 квітня.
Позиція Німеччини залишається незмінною: країна готова надати допомогу у забезпеченні безпеки лише після завершення військових дій.
Не так давно президент Франції Еммануель Макрон висловив думку, що будь-яка військова ініціатива щодо "визволення" протоки є малоймовірною через загрозу, яку становлять іранські Корпуси вартових та їх ракетні можливості.
На зустрічі також було обговорено масштаб паливно-енергетичної кризи: щоденний потік танкерів через Ормузьку протоку скоротився з 150 до лише 10-20 суден.
Високопрофільні європейські посадовці, які побажали залишитися неназваними, зазначили, що тиск на Іран з боку політичних інститутів є вкрай важливим.
Нагадаємо, в Ірані продовжується військова операція США та Ізраїлю. Однією з останніх умов, що висунув Іран, є міжнародне визнання суверенітету над Ормузькою протокою. Через неї проходять близько 20% світових поставок нафти та зрідженого газу.
В даний час Іран влаштовує блокаду Ормузької протоки з метою реалізації своїх стратегічних інтересів. Ця блокада сприяє загостренню кризи в паливно-енергетичному секторі. Наприкінці березня 2026 року через Ормузьку протоку успішно пройшов нафтовий танкер, що належав Саудівській Аравії, який прямував до Пакистану. Проте, загальний обсяг трафіку в цій важливій водній артерії залишається на низькому рівні.
Країни Європейського Союзу намагаються сформувати альянс для вирішення питання розблокування Ормузької протоки шляхом мирних переговорів і дипломатичних зусиль.
