Європейські країни переживають тривогу через зниження рівня народжуваності: WP досліджує ефективність фінансових заходів.
Протягом багатьох років кількість населення в Європі зменшується. Це відбувається навіть у тих країнах, де батькам надається надійна державна підтримка.
На фоні багаторічного падіння народжуваності Європа опинилася на межі великого скорочення населення. Як йдеться у докладній статті Washington Post, це викликає тривогу багатьох урядів через скорочення робочої сили та можливості економічної неплатоспроможності.
Тому уряди намагаються поєднувати пільги, стимули та ідеологію, щоб спровокувати бебі-бум. Однак наразі з цим завданням не впоралася жодна країна, навіть серед тих, як впровадили найщедріші пільги для родин з дітьми.
Зокрема, економічні стимули народжувати мають жителі Скандинавії. Однак їм довелося створили спеціальні комісії для рекомендації нових стратегій та пояснення того, чому потужні програми соціального забезпечення не змогли запобігти різкому падінню рівня народжуваності.
Народжуваність у Франції також зазнала значного зниження, скоротившись на 18 відсотків протягом останнього десятиліття. Президент Емманюель Макрон висловив підтримку ініціативам, спрямованим на підвищення рівня народжуваності. В Італії працюючі матері, які мають двох або більше дітей, отримують фінансові бонуси. У Польщі в минулому році було підвищено щомісячні виплати для сімей, що становлять 220 доларів на кожну дитину. Крім того, у жовтні президент Польщі підписав закон, що передбачає значні податкові пільги для батьків, які виховують двох і більше дітей.
Фінансові стимули розглядають і в США. Адміністрація Дональда Трампа вже зробила кілька перших політичних кроків, зокрема, передбачила виділення 1000 доларів на рахунки для новонароджених, доступ до яких можна буде отримати після досягнення 18 років.
"Проте досвід європейських країн свідчить про те, що навіть масштабні урядові ініціативи здатні викликати лише незначні зміни. Навіть найзначніші досягнення лише зменшили темпи зменшення населення, не зупинивши його спад", - зазначено в статті.
До 1960-х років більшість країн Європи підтримували рівень народжуваності вище 2,1 дітей на жінку, що є необхідним для підтримки кількості населення. Потім почався спад, хоча й нерівномірний: коефіцієнти у скандинавських країнах залишалися відносно вищими до початку 2010-х років, тоді як інші країни, особливо у Східній Європі та Середземномор'ї, занурилися раніше та глибше. Але зараз вони здебільшого досягли однакового рівня. Лише 5 з 27 країн ЄС мають рівень народжуваності вище 1,5, і жодна не перевищує 1,9. Рівень народжуваності по всьому ЄС знаходиться на рекордно низькому рівні - 1,38 народжень на жінку.
Імміграцію часто розглядають як рішення для країн зі скороченням населення. Але протягом наступних десятиліть ця проблема стає ще більш небезпечною. Рівень народжуваності впав нижче рівня відтворення населення в усіх регіонах світу, окрім країн Африки на південь від Сахари.
Незважаючи на скасування політики однієї дитини Комуністичною партією у 2016 році, рівень народжуваності в Китаї не повернувся до попередніх показників. Тим часом Індія, яка є найбільш населеною країною на планеті, стикається з різким зниженням народжуваності. Наприклад, у її столиці Нью-Делі цей показник є порівнянним із рівнем народжуваності в південній Європі, що робить його одним з найнижчих у світі.
Автори дослідили досвід Угорщини, країни, що протягом багатьох років активно впроваджує програми підтримки народжуваності. В країні була розроблена система виплат, яка за своєю щедрістю нагадує скандинавські моделі. Загалом Угорщина інвестує 5% свого ВВП у сімейну політику.
Серед доступних пільг можна виділити відпустку для бабусь і дідусів, яка дозволяє їм доглядати за онуками, знижені процентні ставки за іпотечними кредитами для подружніх пар, які планують поповнення в родині, а також позики на суму 30 000 доларів, які не потрібно повертати батькам трьох і більше дітей. З 1 жовтня жінки, які виховують трьох дітей, отримали безстрокове звільнення від сплати податку на доходи фізичних осіб. У наступному році матері віком до 40 років, які мають двох дітей, також зможуть скористатися цією пільгою.
"Протягом певного періоду угорська політика виглядала як очевидний успіх. Орбан розпочав реалізацію своїх стимулів приблизно 15 років тому, одразу після того, як чисельність населення Угорщини вперше за багато років знизилася нижче 10 мільйонів", - зазначають автори.
Вони зауважили, що на той час рівень народжуваності в Угорщині становив 1,25, що робило його одним із найнижчих в Європі. Протягом наступних десяти років світова народжуваність зазнала різкого зниження. Проте в Угорщині спостерігалося зростання: до 2015 року цей показник піднявся до 1,45, а до 2021 року — до 1,61. Однак згодом тенденція змінилася, і до 2024 року він впав до 1,39, що практично дорівнює середньому показнику по Європейському Союзу.
Цей спад "викликав суперечки навколо угорської програми". Програма досі не знайомилася з низкою серйозних питань, що стосуються виховання дітей. Уряд зосередив свої зусилля на підвищенні народжуваності, ігноруючи важливі державні системи, які забезпечують комфортне сімейне життя. Зокрема, залишається нерозв'язаною проблема низької якості державної освіти, відсутність доступних приватних альтернатив та занедбана система охорони здоров'я.
Деякі експерти кажуть, що стимули просто заохочували людей, які вже хотіли дітей, народжувати їх раніше. В одному з нещодавніх коментарів прямо зазначалося, що програма "провалилася". Уряд визнав, що Угорщина, ймовірно, не досягне заявленої мети - рівня народжуваності на рівні відтворення населення (тобто коефіцієнта 2 або вище) - до 2030 року.
Академічні дослідження малюють неоднозначну картину щодо ефективності стимулюючих зусиль для створення умов для бебі-буму. Одноразові виплати, як правило, мають короткочасний ефект. У Південній Кореї, яка має один із найнижчих у світі рівнів народжуваності, дитячі бонуси зрештою переважно отримували батьки, які все одно планували мати дитину. Дослідження показують, що ці показники можна підвищити за допомогою стійких програм, які охоплюють багато соціальних аспектів, включаючи догляд за дітьми та батьківську відпустку.
Фінська дослідниця Анна Роткірх зазначила, що на молодь впливають різноманітні фактори, які можуть спонукати їх або відкласти батьківство, або повністю відмовитися від нього.
Соціальні мережі романтизують життя, насичене подорожами та індивідуальністю. Додатки для знайомств формують ілюзію безмежного вибору, що ускладнює процес пошуку партнера і створення сімейного вогнища. Молоде покоління, яке виросло в невеликих родинах, часто не усвідомлює, що означає бути поруч із дитиною — це не лише відповідальність, а й радощі, пов’язані з фізичним контактом.
Томаш Соботка, заступник директора Віденського інституту демографії, нещодавно долучився до дослідження, яке моделювало, коли людство може стикнутися з критично небезпечною ситуацією в разі, якщо рівень народжуваності залишиться на прогнозованому рівні. Результати показали, що це може статися вже у 3484 році. Він також підкреслив, що існують й інші, більш термінові проблеми, які потребують уваги.
Але розвинені країни створили системи охорони здоров'я та пенсійного забезпечення, які залежать від людей працездатного віку, яких значно більше, ніж пенсіонерів. І це було так протягом останніх століть.
Тридцять років тому у Західній Європі на кожну літню людину припадало чотири дорослі особи молодше 65 років. Сьогодні це співвідношення зменшилося до приблизно 3 до 1. Прогнозується, що до 2050 року воно впаде нижче 2 до 1.
Згідно з прогнозами ООН, до 2100 року в Західній Європі кількість людей старше 85 років перевищить кількість п'ятирічних дітей. Консалтингова компанія McKinsey & Company зазначила, що цей брак молодого населення призведе до "незвіданих територій" для суспільств, що негативно вплине на економічний розвиток, оскільки молодші покоління будуть змушені нести значні витрати на утримання пенсіонерів.
Як повідомляв УНІАН, відповідно до даних ООН, є кілька основних причин, що сприяють світовій демографічній кризі. По-перше, фінансові труднощі, які заважають молодим сім'ям знайти житло та забезпечити стабільну зайнятість. Також важливими факторами, що призводять до відмови від народження дітей, є проблеми зі здоров'ям та тривоги, пов'язані з глобальними викликами, такими як війни, пандемії та інші катастрофи.
