"Європейська єдність є надзвичайно важливою для нас. Це дозволить нам виграти час на півроку."

Необхідно бути готовими до найгірших сценаріїв, таких як примусова втрата територій і частини нашого суверенітету, а також можливі обмеження на доступ до американської зброї, - зазначає Олександр Хара, експерт з Центру оборонних стратегій.

На президентських виборах у США перемогу здобув Дональд Трамп. Які наслідки це матиме для західного світу, і яких трансформацій можна очікувати?

Феномен Трампа відображає глибокі проблеми, які існують в політичному та економічному житті США. Епоха стрімкої глобалізації, що почалася після розпаду СРСР, підійшла до свого завершення. Лише незначна частина американців, переважно еліта, змогла скористатися перевагами цього процесу. Водночас, перенесення виробництв в Азію в рамках глобалізаційних тенденцій завдало серйозного удару по робітничому класу, який традиційно підтримує демократів. Питання толерантності досягло екстремального рівня: яскравим прикладом може слугувати ситуація, коли троє керівників найпрестижніших університетів не змогли засудити заклики до геноциду проти ізраїльтян у Конгресі. Крайні ліві погляди спровокували невдоволення, особливо серед білих чоловіків середнього віку з консервативними цінностями, які почали голосувати за Трампа. Окрім того, для багатьох консервативних американців було неприйнятно обирати жінку змішаного походження, яка просуває ідеї толерантності.

Безліч прихильників Трампа висловлює негативне ставлення до допомоги Україні. Вони бачать Росію як консервативну державу, яку спровокував Байден на агресію, підштовхуючи Україну до вступу в НАТО.

Зміни, що відбудуться, залежать від складу кабінету Дональда Трампа. Серед потенційно позитивних кандидатур - Марко Рубіо на посаду державного секретаря та Майк Волц на позицію радника з національної безпеки. Обидва є представниками консервативних поглядів і мають чітку позицію щодо авторитарних режимів. Проте є й негативні пропозиції: Метт Гетц, який може стати генпрокурором, вже висловлює наміри переслідувати державних службовців, залучених до розслідувань можливих злочинів Трампа та його оточення. Що стосується керівника національної розвідки, то на цю роль розглядають Тулсу Габбард, яка в лютому 2022 року заявила, що Зеленському слід обійняти Путіна та відмовитися від НАТО.

Але реальні призначення на посади відбудуться не раніше 20 січня 2025-го, після інавгурації Трампа. Новий президент зніме обмеження на видобуток нафти й інших енергоресурсів, щоб пожвавити економіку. Спробує з метою знизити ціну на нафту й гарантувати безпеку стратегічному союзнику - Ізраїлю - покращити відносини із Саудівською Аравією, що погіршилися за каденції Байдена через війну в Ємені. Будуть торговельні війни з Китаєм, ЄС.

Екс-радник Трампа з питань національної безпеки Джон Болтон зазначав, що президент кілька разів розглядав можливість виходу зі складу Альянсу. Швидше за все, американська сторона буде стимулювати європейські країни збільшити свої витрати на забезпечення безпеки і зменшити свої зобов'язання, що, в свою чергу, вплине також на ситуацію в Україні.

Отже, Трамп має намір акцентувати увагу на внутрішніх викликах? Чи свідчить це про те, що Сполучені Штати можуть відійти на другий план і втратити свою позицію світового лідера?

Це можливо, якщо його правління призведе до безладдя. Незважаючи на значну кількість ізоляціоністів серед прихильників Трампа, навряд чи Вашингтон відмовиться від своїх економічних інтересів. У 1990-х роках, після розпаду Радянського Союзу, США залишалися єдиною світовою надпотужністю. Хоча для Трампа внутрішні питання мають пріоритет, він не зможе обмежитися лише ними. Існує загроза з боку Китаю, який є найбільшим виробником синтетичних наркотиків, зокрема фентонілу. Також інтереси США та КНР перетинаються в Індо-Тихоокеанському регіоні, особливо стосовно Тайваню. Невирішені проблеми з Північною Кореєю та ситуація в Україні з Росією також залишаються актуальними. Трамп не зможе ігнорувати необхідність вирішення геостратегічних питань у відносинах з іншими державами.

Перемога Трампа викликала зниження курсу євро, а його наміри ввести торгові мита можуть серйозно вплинути на економіку Європи. Чи є ймовірність, що економічні труднощі можуть підірвати політичну згуртованість Західних країн?

- Неортодоксальний підхід Трампа до дипломатії вже спричиняв невдоволення в Європі. Але іншого союзника для європейців немає. Їхні уряди здебільшого центричні чи лівоцентричні. Політики розуміють: треба докладати більше зусиль, щоб США лишилися в Європі як гарант безпеки. Євросоюз відстоюватиме свої економічні інтереси, але так, щоб не погіршити відносин із Вашингтоном. Європейцям доведеться збільшувати видатки на оборону - 2/3 членів НАТО витрачають на неї лише 2 відсотки бюджету. Європа має інвестувати у власний оборонний комплекс, бо розуміє, що такі конфлікти, як між Росією і Україною, вимагають шаленої кількості ресурсів. Вона ж до такого конфлікту не готова, не виробляє в достатній кількості снарядів і ракет. Це потрібно Трампу, оскільки деякі види боє­припасів європейці купуватимуть у США. Тому ЄС балансуватиме між захистом власних інтересів і збереженням нормальних відносин із новою американською адміністрацією.

В адміністрації Джо Байдена висловилися щодо важливості надання Україні 6 мільярдів доларів у вигляді безпекової допомоги до інавгурації Трампа. Чи свідчить це про можливе скорочення підтримки з боку США в майбутньому?

Байден і його команда сподівалися на те, що Камала Гарріс зможе стати президентом. Проте після перемоги Трампа стало зрозуміло, що фінансові ресурси необхідно терміново спрямувати на підтримку України. Частина коштів буде використана для зміцнення нашої оборонної спроможності, а також для закупівлі зброї та техніки з інших країн. Тепер адміністрація Байдена перебуває у складній ситуації, адже існує висока ймовірність, що перші дії Трампа в рамках його "дипломатичного врегулювання української кризи" можуть включати зменшення допомоги Україні. Він ніколи не говорив про "завершення війни" або "перемогу України", а лише зазначав: "Потрібно зупинити вбивства".

Це викликає асоціацію з українським політиком, який висловив думку: "Необхідно просто припинити вогонь".

Вони мають певні спільні риси. Проте, на мою думку, Трамп за своїм стилем мислення і поведінкою більше нагадує Януковича. Він здатен спровокувати серйозну кризу. Є підстави для занепокоєння, що він може намагатися закріпити владу республіканців через зміни в законодавстві. Хоча поки що це лише страхи демократів, їх підживлюють заяви Трампа, на кшталт: "Я буду диктатором на один день". У рамках американської політики такі висловлювання вважаються неприйнятними: президент має підкорятися Конституції та правовим нормам. Трамп може відчути спокусу вирішити конфлікт, тиснучи на вразливу ланку, якою є Україна, оскільки ми залежимо від Заходу на 90%. Це стосується фінансової та безпекової допомоги. Логічно, що він може запропонувати Путіну і Зеленському якусь компромісну формулу, щоб згодом припинити підтримку України. Це стане тиском, який може змусити українського президента погодитися на переговори. Тому європейська єдність має критичне значення для нас – важливо, щоб вони, якщо не збільшать допомогу, то надавали її вчасно. Це дозволить нам виграти час на півроку, щоб витримати перший "ковбойський наступ" Трампа у вирішенні російсько-української проблеми, і опинитись у ситуації, коли йому доведеться приймати інші рішення, ніж ті, що очікуються в Москві.

Сподіваюся, в Марко Рубіо, який ненавидить авторитарні режими, вистачить дипломатичного таланту переконати Трампа, що здача України буде поразкою для США й особисто для нього. Звісно, багато залежить від нас - ми маємо показати, що здатні продовжувати боротьбу й не боїмося тиску, пояснити європейцям, що в їхніх інтересах і надалі нам допомагати й що не на часі будь-яка дипломатія з РФ. Треба виходити також на оточення Трампа, бо серед республіканців чимало тих, хто нас підтримує, і працювати з його електоратом: США - демократична країна, що дослухається до думки своїх громадян.

У Сполучених Штатах пройшли вибори до двох палат Конгресу — Сенату та Палати представників, які опинилися під контролем Республіканської партії. Які наслідки це матиме для України?

На порядку денному стоятимуть два ключові голосування: перше – за висунення Метта Гетца на посаду генпрокурора, а друге – за Тулсу Габбард на пост керівника національної розвідки. Республіканці мають крихку більшість у сенаті – 52 голоси проти 48. Вже двоє сенаторів від Республіканської партії оголосили, що не підтримають ці кандидатури. Результати цих голосувань стануть індикатором того, наскільки Трамп зміг вплинути на Республіканську партію.

Для ухвалення ключових рішень потрібно щонайменше дві третини голосів, що неможливо, бо сенат і палата представників поділені майже навпіл. Тому Трамп не абсолютно вільний у своїх діях - він може багато чого зробити, але системи стримувань і противаг поки що не порушено.

Німецький канцлер Олаф Шольц вперше за два роки зв'язався безпосередньо з Володимиром Путіним. Цю ініціативу підтримав прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо. Чи можна вважати ці зусилля встановлення діалогу з російським лідером наслідком виборів у США? Чи свідчать вони про певну слабкість або про готовність Західних країн до компромісів?

Трамп неодноразово підкреслював важливість налагодження хороших відносин з Росією та ведення переговорів з Путіним. Олаф Шольц також підтримував цей підхід. Однак, таке мислення є оманливим і виникає з нерозуміння російського менталітету, коли їх сприймають як "інших європейців". Насправді, це явище має свої корені в азійських традиціях XVI століття, де можна побачити вплив орди. Європейці вважають, що можуть досягти порозуміння через дипломатичні канали, і саме це є їхньою глобальною помилкою.

Однією з причин нинішніх політичних труднощів у Німеччині є питання фінансової допомоги Україні. Витрати на підтримку інших країн вимагають від уряду певних економічних жертв, що важко пояснити виборцям, які звикли до комфортного життя. Політикам потрібно донести до громадян, які звикли до високих стандартів життя, що їхні блага можуть скоротитися, оскільки необхідно допомагати Україні, яка веде війну. В разі програшу України, небезпека війни з Росією може торкнутися і їх. Німці, що прийняли мільйони біженців, усвідомлюють ситуацію, що склалася, але не готові жертвувати своїм добробутом. Економіка країни спиралася на виробництво високотехнологічних товарів із використанням доступного російського газу, який постачали на ринки Росії та Китаю. Тепер, коли торгівля з Росією заборонена, ситуація змінилася. Політика подальшої підтримки України потребуватиме жертв, на які канцлер Шольц, схоже, не готовий іти.

У Франції нині також криза і проблеми в економіці. Це й підштовхує їх до прямих переговорів із Росією. Торгувати чужими землями завжди легше. 1938 року дозволили розірвати Чехословаччину, але Гітлера це не спинило. На жаль, європейці не зробили висновків.

Джастін Трюдо вразив мене. Усі прагнуть підтримувати позитивні стосунки з Трампом, однак такі висловлювання не сприяють стабільності миру в Україні та не зміцнюють позиції Заходу.

Після того, як були оголошені результати виборів у США, спостерігається сплеск обстрілів українських територій. Чи є ймовірність, що новий виток російської агресії вплине на позицію Трампа, змусивши його перейти від стратегій мирного врегулювання до більш активних дій?

- До Трампа має бути особливий підхід. Він хоче видаватися вдалим переговорником, що посилює США, тому не йде на невигідні їм поступки. Найперше, він дослухатиметься до думки пересічних американців, а не своїх союзників у Європі. Якщо Путін робитиме щось таке, що виставить слабкими США загалом і Трампа зокрема, це може змінити його позицію. Він не буде такий чутливий, як Байден чи Обама, до злочинів Росії, які підштовхували наших партнерів щось робити. Після анексії Криму проти РФ запровадили надто м'які санкції. І лише збиття малайзійського Боїнга ­MH-17 спричинило перші серйозні антиросійські санкції. Те саме ми спостерігали 2022 року, коли розблокували допомогу Україні. Буча й Ірпінь стали поштовхом, після якого партнери почали нам постачати артилерію та іншу військову техніку. І постійно, коли відбувалися якісь жахіття, ми отримували нову допомогу. Адміністрація Байдена, зціпивши зуби, надала Україні касетні боєприпаси, бо бачила, що на сході критична ситуація. Їх постійно підштовхувало до дій, коли ми опинялися на межі відчутної поразки. Вони намагалися вирівняти ситуацію, щоб Україна із сильнішими позиціями сіла за стіл переговорів.

Дозвіл, який ми отримали на застосування оперативно-тактичних ракет в Курській області, зумовлений, по-перше, необхідністю реагувати на присутність північнокорейських військових, а по-друге, бажанням підтримати Україну у збереженні контролю над Курщиною. Це важливо, оскільки в разі, якщо Трамп наполягатиме на переговорах з Росією, ми матимемо вагомий аргумент. Однак це лише один із кількох невдалих підходів адміністрації Байдена. Перший з них – це спроба зрозуміти Росію, що стало серйозною помилкою для дипломатичних та розвідувальних структур США. Другий – зусилля з стримування РФ у 2021 та 2022 роках. Третій – недостатнє збільшення військової допомоги Україні у 2022 році через страх перед ядерною ескалацією, що призвело до втрати важливих можливостей. Якби адміністрація Байдена зосередилася на досягненні перемоги України, ситуація у 2023 році могла б виглядати зовсім інакше. На жаль, стратегічна мета поразки Росії та повернення Україні всіх окупованих територій не була в пріоритеті цієї адміністрації.

Якою мірою надання Україні можливості використовувати американські далекобійні ракети для ударів по російській території зміцнить її військові позиції? Чи існує небезпека, що це рішення може бути скасоване після інавгурації Трампа?

Такий ризик дійсно існує. Дональд Трамп-молодший висловив свою думку щодо дозволу Байдена, назвавши це кроком до потенційного початку Третьої світової війни. Можливо, подібні погляди також поділяє і Дональд Трамп-старший. У зв'язку з цим, наші збройні сили повинні максимально ефективно використовувати цю зброю. На території Росії є чимало важливих цілей, які можна вразити. Раніше Валерій Залужний зазначав, що Україні слід досягти технологічної переваги, враховуючи асиметрію в ресурсах. Це означає, що ворога необхідно знищувати на відстані. Для цього потрібні потужні технологічні системи, які допоможуть зменшити втрати серед наших військових та цивільного населення. Отримавши дозвіл на використання далекобійних ракет, наші сили в Курській області матимуть більше шансів на успіх, що дозволить зберегти життя багатьох бійців. Це також послабить можливості Росії для ефективних дій.

Заборона на удари по російській території західною зброєю виконувала роль захисного щита для РФ. Ми закликали до закриття неба хоча б над західними районами України, але замість цього з 2022 року Байден забезпечував захист саме над Росією. Тепер, коли отримано дозвіл на ракетні удари, російським військовим доведеться переміщати свої склади та командні пункти за межі досяжності, що ускладнить їхнє накопичення сил на кордоні. Це стане додатковим тягарем для вже неефективної системи управління в їхніх збройних силах.

Російська сторона відновила використання радянських запасів танків і бронетехніки, які виявляються менш ефективними та легшими для знищення. Сподіваюся, нам вдасться тиснути на німців і активізувати курортний сезон у Криму, адже знищення Керченського мосту має велике значення. Найважливішим є те, що Курська операція стала першим випадком з 2022 року, коли військові дії перетворилися на політичний інструмент. Ми продемонстрували нашим партнерам, що здатні до рішучих дій навіть при обмежених ресурсах. Тим часом, Путіну довелося прийняти факт вторгнення, оскільки він не оголосив війну Україні та загальну мобілізацію. Будь-яка авторитарна система базується на безмовній підтримці народу політики лідера. Проте є велика різниця між тим, коли люди з депресивних регіонів Росії йдуть воювати за гроші, і коли заможні молоді люди з Москви, Петербурга та інших великих міст змушені брати участь у бойових діях за мізерну плату. Курська операція продемонструвала, що Росія має обмежені ресурси, зокрема, через необхідність залучати солдатів з КНДР.

Потрібно активно працювати над кримським питанням – хоч фізично потрапити туди наразі неможливо, знищення інфраструктури, яка підтримує значне скупчення ворожих сил на півострові, стане додатковим важелем тиску на Кремль з політичної точки зору.

Чи існує можливість, що інтеграція України до Європейського Союзу та НАТО може сповільнитися або навіть призупинитися?

- Це може статися, якщо США почнуть тиснути, щоб Україна змирилася з вимогами Путіна не долучатися до будь-яких оборонних чи політичних структур. Я не вірю, що Зеленський може на це погодитися, бо українське суспільство цього не сприйме. Щодо НАТО, то його можуть використати як розмінну фішку для встановлення хиткого миру чи припинення вогню. Але євроатлантичну інтеграцію не буде поставлено на паузу. Ми маємо проводити реформи, які роблять нас більш боєздатними. Треба йти фінським шляхом - швидкий вступ Фінляндії в НАТО був обумовлений не лише геостратегічними розрахунками й політичною волею, а й готовністю фінів. Тому ми так само маємо посилювати себе. НАТО також може бути під загрозою: я вже казав, що Трамп збирався виходити з Альянсу. Принаймні він може передислокувати сили в Індо-Тихоокеанський регіон, але це дасть поштовх європейцям. У французького лідера Макрона була ідея стратегічної автономії, щоб витіснити американців з Європейського континенту. Можливий розкол НАТО, оскільки моделі ухвалення рішень там застарілі - Угорщина досі блокує співпрацю Києва й Альянсу. Можливо, буде нова безпекова структура на базі країн, що розуміють загрозу з боку Росії.

Як Україні поводитися в цій ситуації?

- Ми - доросла нація, тому треба готуватися до найгіршого. Найгіршим є примус до втрати територій і частини суверенітету, а також заборона доступу до американської зброї. Щоб цього не сталося, маємо працювати з адміністрацією президента США, з Конгресом, із громадськістю. Європейці мають втримати єдність, сформовану 2022-го, й виконувати обіцяне нам.

Національна єдність є надзвичайно важливою для України. Вона стала нашим рятівним колом на початку повномасштабної війни, коли народ згуртувався перед загрозою, а політичні суперечки втратили свою актуальність.