Гарантії безпеки: Бундесвер не поспішає з відправкою в Україну.
У Німеччині розгорілася жвава дискусія щодо можливої відправки військових сил в Україну в контексті потенційних гарантій безпеки. Політичні діячі закликають до обачності, тоді як аналітики підкреслюють, що участь Берліна є невід’ємною.
Чи готова Німеччина відправити свої війська до України після завершення війни, яку веде Росія? За кілька днів те питання, яке раніше навіть не виникало в обговореннях Берліна, стало предметом активних дискусій у політичних колах країни. ЗМІ прогнозують "гарячі дебати" в Бундестазі, без ухвали якого не обійтися — адже в Німеччині армія діє на основі парламентських рішень, і участь Бундесверу в міжнародних операціях потребує затвердження.
"Це призведе до гострих внутрішньополітичних дискусій", - зауважила експертка берлінського фонду "Наука і політика" (SWP) Марґарете Кляйн у подкасті DW "Геофактор". Вона вважає, що Росія може скористатися цим для впливу на громадську думку в Німеччині. Згідно з опитуванням, проведеним на замовлення телеканалів RTL/ntv, 49% респондентів підтримують участь Німеччини в європейській "миротворчій місії" в Україні, тоді як 45% висловилися проти. Однак інше опитування, яке замовив сайт web.de, показало зворотний результат: більшість, 51%, виступили проти, а підтримали відправку солдатів Бундесверу лише трохи більше третини опитаних - 36%.
Ознайомтеся також: Вадефуль висловився про перемовини стосовно України: Ми очікуємо на підтвердження від Путіна.
Темою для обговорення стала недавня активність президента США Дональда Трампа в сфері дипломатії. Зокрема, його зустріч з Володимиром Путіним на Алясці 15 серпня, а також зустріч у Вашингтоні 18 серпня з українським лідером Володимиром Зеленським та європейськими керівниками, серед яких канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. У центрі уваги перебуває потенційна мирна угода між Росією та Україною, а також питання, які учасники переговорів окреслили як "гарантії безпеки" для Києва.
Які саме гарантії обговорюються - наразі неясно. Трамп виключив ймовірність вступу України до НАТО, проте питання безпеки, схоже, залишаються на порядку денному, зокрема, в контексті колективної безпеки, як це передбачено статтею 5 Альянсу. Президент США запевнив, що Америка готова долучитися до таких гарантій, однак виключив можливість відправки американських військових до України, зазначивши, що деякі європейські держави можуть взяти на себе цю відповідальність, а США готові їх підтримати. Трамп також натякнув, що Росія нібито готова до обговорення питань безпеки, про що говорив на Алясці президент Путін, проте згодом представники Москви висловилися проти присутності військових сил Західних держав в Україні.
В Європі вже понад рік з’являються розмови про можливість направлення військових до України, ініційовані президентом Франції Еммануелем Макроном. Нещодавно Великобританія також висловила готовність до такого кроку, а, за інформацією ЗМІ, ще кілька країн, що входять до "коаліції охочих", сформованої Парижем і Лондоном, розглядають цю можливість. Німеччина є частиною цієї коаліції, але поки що дотримується обережної позиції, швидше висловлюючи негативну відповідь, ніж позитивну.
Канцлер і голова консервативного Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Мерц днями сказав, що питання про участь Бундесверу в місії в Україні передчасне, оскільки війна ще триває. У його партії вже з'явилися як прихильники, так і противники цього. Тезу Мерца підтримав віцеканцлер і співголова соціал-демократів Ларс Клінґбайль (Lars Klingbeil). Опозиційна ультраправа партія "Альтернатива для Німеччини", яка має другу за чисельністю фракцію в Бундестазі і яка давно виступає проти передачі німецької зброї Києву, виступила проти участі Бундесверу в підтримці післявоєнного миру в Україні.
Які причини можуть стояти за обережною позицією Німеччини? Аналітики вказують на кілька аспектів. По-перше, Німецька Федеративна Республіка відчуває вразливість через відсутність власної ядерної зброї, що змушує її покладатися на США, які є головним військовим союзником Берліна, у наданні озброєнь для підтримки України. На відміну від Франції та Великобританії, Німеччина не надає Україні свої крилаті ракети TAURUS. По-друге, Бундесвер стикається з обмеженими ресурсами, такими як нестача персоналу та озброєння. Організація постійної присутності танкової бригади з 5000 військових у Литві вважається надзвичайно складним завданням, виконання якого заплановано на 2027 рік.
Експерти вважають проблематичною як саму дискусію в Німеччині про "війська на землі", так і поняття "гарантій безпеки". Так, військовий аналітик і колишній провідний співробітник міноборони ФРН Ніко Ланґе (Nico Lange) в інтерв'ю телеканалу N-tv сказав, що термін "війська на землі" може "лякати", тоді як насправді, на його думку, ідеться, в першу чергу, про посилення української армії. Про це говорить і президент України Зеленський.
Клаудія Майор, одна з провідних спеціалісток у галузі безпеки Німецького фонду Маршалла (German Marshall Fund, GMF), в інтерв'ю подкасту журналіста газети Bild Пауля Ронцгаймера висловила думку, що наразі мова йде про ймовірну обмежену місію на заході України, спрямовану на укріплення українських збройних сил, охорону аеропортів та, можливо, морських портів. За словами експертки, європейські країни, зокрема Німеччина, не мають достатніх можливостей для більш масштабних дій, оскільки залежать від військової потужності Сполучених Штатів.
Експертка також вважає, що поняття "гарантії безпеки" не підходить у випадку України, оскільки досі використовувалося тільки в контексті НАТО і має на увазі готовність захищати. Щодо України Клаудія Майор вважає за краще говорити про "підтримку безпеки", оскільки Київ - не союзник, а партнер НАТО.
Проте більшість німецьких оглядачів і експертів сходяться на думці, що якщо після закінчення війни європейці відправлять своїх військових в Україну, без участі Бундесверу в тій чи іншій формі не обійтися. "Навряд чи Німеччина зможе залишитися осторонь, якщо вона претендує на провідну роль в Європі і, з огляду на її розміри, є найсильнішою країною з точки зору території і чисельності населення, - каже Марґарете Кляйн з SWP. - Питання в тому, яким саме буде обсяг цієї допомоги, і що у кінцевому підсумку буде входити в мандат".
Клаудія Майор з GMF підкреслила позитивні, на її думку, зусилля Берліна щодо взяття на себе лідерства в Європі. Вона навела приклад організованої канцлером відеоконференції, в якій особисто брав участь Зеленський, перед зустріччю Трампа і Путіна. Також вона зазначила, що під час зустрічі в Вашингтоні Мерц публічно закликав Трампа вимагати від Росії припинення вогню, хоча президент США відмовився від цього. На її думку, якщо Берлін оголосить про свою відсутність на місії в Україні, це послабить не лише Німеччину, а й загальну європейську "коаліцію охочих". Експерти єдині в думці, що місія стане можливою лише після закінчення бойових дій, ознак завершення яких наразі не спостерігається.
