Гарантії безпеки: чи зросла довіра українців до Збройних Сил?
Про це свідчать результати опитування КМІС
За результатами соціологічного опитування громадської думки, незважаючи на складну ситуацію з США в середині лютого - на початку березня, не спостерігається різкого падіння настроїв серед українців. Водночас, з'являються перші ознаки готовності населення до компромісів, а також зростає довіра до власних Сил оборони, які потребують адекватного військового забезпечення, зазначив Антон Грушецький, виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).
Деталі можна описати як елементи або аспекти, що складають загальну картину.
Ці дані підтверджують результати соціологічного дослідження, яке реалізував Київський міжнародний інститут соціології в період з 14 лютого по 4 березня 2025 року. В ході опитування було проведено експеримент, що мав на меті вивчення впливу окремих факторів на ймовірність досягнення мирних угод.
У попередніх публікаціях ми вже підкреслювали, що готовність прийняти або відкинути певний пакет мирних угод залежить від його конкретного змісту. КМІС продовжує досліджувати цю тему, застосовуючи різноманітні підходи для отримання більш чіткої картини. Зокрема, у лютому-березні 2025 року ми використали експериментальний метод, званий факторіальним дизайном (або методом віньєток), як зазначається у пресрелізі КМІС, опублікованому на сайті в п'ятницю.
Було сформульовано п'ять вимірів-компонентів "пакетів" домовленостей (при цьому ми розуміємо, що перелік не є вичерпним): гарантії безпеки; членство в ЄС; контроль над територіями; мовна політика; суверенітет України. Всього було 96 різних можливих пакетів домовленостей. На кожен отримано 11-30 відповідей, тобто дані для кожного пакету окремо не можуть вважатися статистично надійними. Проте для індикативного ознайомлення можуть бути корисними.
...Якщо ж пакет включає певні гарантії безпеки, тоді вже буде більше тих, хто його готовий схвалити. Причому найбільшу підтримку матиме сценарій навіть не членства в НАТО, а посилена збройна підтримка України. Так, якщо членство в НАТО відкладене на 10-20 років, але Україна у великих обсягах отримує всю зброю (ППО, літаки, танки тощо), 54% готові прийняти пакет, а категорично проти - 35%, - йдеться у пресрелізі.
Пакет, що передбачає членство в НАТО, отримує підтримку від 49% респондентів, тоді як 38% виступають категорично проти. Що стосується пакету з миротворцями, то його підтримують 47%, в той час як 43% категорично не згодні з цим.
Соціологи також провели аналіз думок щодо можливого приєднання до Європейського Союзу. У випадку, якщо це членство стане частиною мирних угод, 55% респондентів виявили готовність підтримати відповідний пакет, тоді як 34% залишилися проти. Якщо ж пакет передбачає повернення контролю над певними територіями, його привабливість значно зростає. Наприклад, якщо Росія зберігатиме контроль над всіма окупованими землями, лише 38% погодяться на такий пакет, в той час як 51% будуть категорично проти. Якщо ж у пакет буде включено повернення Півдня України, підтримка зросте до 50% (протестуватимуть 38%). А якщо мова йтиме про повернення усіх територій, включаючи Донбас і Крим, то число прихильників зросте до 57% (протестуватимуть 30%).
Вимога надати російській мові статус державної значно змінює сприйняття пакету. У цьому випадку 41% загалом можуть висловити підтримку, в той час як 48% виступлять категорично проти. Якщо ж українська мова залишиться єдиною державною та офіційною, то 55% людей підтримають такий пакет, а 32% будуть проти.
Серед усіх аспектів найбільше значення має збереження суверенітету у процесі ухвалення рішень. Якщо запропонований пакет міститиме умову, що всі важливі рішення України повинні узгоджуватися з Росією, то 37% опитаних погодяться з цим, тоді як 50% виступлять категорично проти. Натомість, якщо Україна матиме можливість ухвалювати рішення без контролю з боку Росії, 59% людей підтримає цей пакет, а 30% будуть проти.
У численних опитуваннях, що використовують різноманітні методи, ми аналізуємо, наскільки українці готові до компромісів для досягнення миру в умовах війни. З одного боку, українці проявляють гнучкість і відкритість до діалогу, навіть якщо це передбачає болісні поступки. Вони точно не є тими, хто ставить під загрозу мирний процес; навпаки, українці щиро бажають досягти миру, - підкреслив Грушецький, коментуючи результати дослідження.
Водночас, за його словами, з іншого боку, "незалежно від того, як сформульоване запитання, який підхід або метод опитування використано, більшість українців виступають проти "миру за будь-яку ціну". Це означає, що хоча українці готові до діалогу та готові на важкі компроміси, вони чітко усвідомлюють свої червоні лінії і відкинуть неприйнятні пропозиції. Сила української нації у боротьбі залишається незламною, і, незважаючи на всі труднощі, українці готові продовжувати свою боротьбу."
Грушецький у контексті цього опитування звернув увагу на наступні три моменти.
По-перше, незважаючи на складні стосунки з партнерами, зокрема зі США, в другій половині лютого та на початку березня ми не спостерігаємо різкого падіння настроїв або посилення готовності до компромісів, особливо до "будь-яких компромісів". По-друге, є чіткі вимоги до угод та визначені червоні лінії. Зокрема, необхідні адекватні гарантії безпеки, Україна повинна зберігати суверенітет у прийнятті рішень, включаючи питання мовної політики, і прагнути стати членом Європейського Союзу. Хоча це питання не було безпосередньо досліджено в даному контексті, можна з упевненістю стверджувати, що юридичне визнання окупованих територій частиною Росії є абсолютно неприйнятним, - зазначив він.
По-третє, додає соціолог, "можна бачити попередні ознаки того, що серед гарантій безпеки українці більше довіряють власним Силам оборони з більш достатнім підсиленням зброєю від Західних партнерів (або за рахунок власних виробництв) (ніж, наприклад, миротворцям чи членству в НАТО)".
Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів з 14 лютого по 4 березня 2025 року своє всеукраїнське дослідження громадської думки під назвою "Омнібус". У рамках цього опитування використовувався метод телефонних інтерв'ю, заснований на випадковій вибірці мобільних номерів на території України, що підконтрольна урядовим органам. Загалом було опитано 2029 респондентів, з яких 1029 осіб відповідали на запитання про готовність до територіальних поступок. Дослідження також включало експеримент, що досліджував, як різні параметри можливих мирних угод можуть вплинути на готовність респондентів прийняти такі угоди; цей експеримент проводився серед усіх 2029 учасників опитування. Усі опитані були дорослими громадянами України, віком від 18 років, які на момент дослідження проживали на території, контрольованій українським урядом.
У звичайних умовах статистична похибка для вибірки з 2029 респондентів (з імовірністю 0,95 і врахуванням дизайн-ефекту 1,3) становить не більше ніж 2,9%. Що стосується вибірки з 1029 респондентів, то похибка не перевищує 4,1%.
