"Основна слабкість НАТО - пасивність європейських країн" | UACRISIS.ORG
Команда з дослідження гібридних загроз
РФ зберігає потенціал до створення як гібридних загроз, так і здійснення збройного нападу на країни НАТО. Це може статися раніше, ніж очікують європейські країни. Альянсу необхідна безпекова стратегія, в тому числі і збільшення витрат на оборону. Проте чи всі країни розуміють реальну загрозу?
Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ розповів керівник Групи аналізу гібридних загроз Українського кризового медіацентру Володимир Солов'ян.
Текстова версія інтерв'ю:
Збільшення витрат на оборону країнами НАТО колись викликало суперечки, але нині це стало звичною практикою. Чому ж тоді так важко визначити конкретні терміни для досягнення цілі у 5% ВВП на оборону?
На сьогоднішній день обговорюється новий орієнтир — до 2032 року країни НАТО повинні збільшити свої витрати на оборону до 5% від валового внутрішнього продукту. Ця тема не є новою. Ще в 2014 році, під час саміту Альянсу в Уельсі, було прийнято рішення про поступове підвищення витрат на оборону до 2% протягом десяти років. Тоді обставини були зовсім іншими: в Європі не відбувалася повномасштабна війна, а загроза з боку Росії не сприймалася настільки серйозно.
Однак широкомасштабне вторгнення Росії суттєво змінило обставини, і Альянс виявився не готовим до конфлікту такого розміру. Наразі НАТО стикається з державою, яка фактично проводить гібридну війну проти європейських країн і має можливість адаптувати свій військовий досвід, здобутий в Україні, для інших прикордонних територій, зокрема Балтійських країн і Скандинавії.
Чи можна стверджувати, що в нинішній час в Альянсі панує згода щодо надання підтримки Україні та забезпечення її безпеки, особливо в фінансовому аспекті?
Сьогодні ми обговорюємо питання розробки довгострокової стратегії. У контексті, коли США під управлінням Дональда Трампа беруть курс на відсторонення від своїх зобов'язань у сфері безпеки в Європі, НАТО потребує процесу "європеїзації".
Паралельно бачимо, що американський фокус нині зміщується на Близький Схід. За даних умов саміт НАТО може опинитися в тіні конфлікту Ізраїлю та Ірану.
Але той факт, що серед політичних еліт Європи з'являється розуміння необхідності подальшого збільшення витрат на оборону - важливий.
Водночас громадська підтримка такої політики обмежена. Опитування засвідчують, що в ряді країн ЄС, особливо Південної Європи, навіть 2% на оборону здаються завеликими. Суспільства не бачать прямої загрози з боку Росії, і це створює політичні обмеження для урядів.
Яким чином ви бачите оцінку загрози, що походить від Росії, з боку сусідніх країн, які мають з нею спільний кордон?
Країни, які мають спільний кордон з Росією, безсумнівно, розуміють потенційні загрози. В Україні розташовано близько 630 тисяч військовослужбовців РФ. У випадку укладення мирної угоди, частина цих сил може бути перенаправлена в інші регіони, щоб посилити відчуття небезпеки війни в країнах НАТО. Це може стати початком нових ескалацій.
На сьогодні пряма конвенційна загроза для НАТО виглядає маловірогідною: під час вторгнення в Україну Кремль виявив свою конвенційну вразливість у порівнянні з можливостями Альянсу. Проте ризики гібридної агресії залишаються актуальними. Російська сторона діє за принципом спецоперацій, включаючи акції саботажу, дестабілізацію політичної ситуації та інформаційні кампанії впливу.
Чи усвідомлює НАТО як організація ці загрози так само, як країни, що межують з Росією?
На рівні управління – так. Проте слід враховувати, що НАТО не володіє власними збройними силами. Це об'єднання складається з національних військових формувань, тому виникає суперечність між спільними цілями та інтересами окремих держав.
Сьогодні НАТО стикається з викликом: яким чином зміцнити обороноздатність Європи в умовах потенційної втрати підтримки з боку США. Поряд з цим, важливим є розвиток європейського військово-промислового сектору, оскільки залежність від американських озброєнь виявилася суттєвою вразливістю.
Яка ймовірність виникнення масових атак дронів на європейські держави?
Це цілком реалістичний сценарій. Якщо Росія зупине бойові дії проти України, вона зможе накопичити значну кількість дронів, які можуть бути застосовані на інших театрах. Росія має прямий необмежений доступ до китайських компонентів і може виробляти безпілотники у великих масштабах.
В той же час протиповітряна оборона НАТО не розрахована на знищення тисяч дешевих цілей протягом короткого часового проміжку. Доктрина Альянсу розрахована на знищення ракет та ворожої авіації. Але чіткого розуміння як протидіяти одночасному запуску значної кількості дронів не простежується. Тому європейцям варто діяти вже зараз, а не вираховувати дату, коли Кремль відновить свої спроможності щоб загрожувати НАТО.
Підсумовуючи: що є основним викликом для Альянсу?
Головною проблемою є брак усвідомлення загроз серед європейських суспільств. Багато виборців у країнах Західної та Південної Європи не відчувають загрози для свого добробуту з боку Кремля, що призводить до інертності політиків, які бояться втратити підтримку на наступних виборах. Одночасно, відсутність системної інформаційної кампанії, що пояснює важливість збільшення витрат на оборону, може призвести до ситуації, коли європейці, відчуваючи незахищеність, почнуть голосувати за популістів, які обіцяють "мир за будь-яку ціну". У таких умовах Росія продовжуватиме експлуатувати страхи війни, маніпулюючи політичними процесами в Європі.
