Головна фігура Національного кешбеку: хто отримав прибуток від урядової ініціативи – Delo.ua
Український сир став несподіваним індикатором ефективності економічної політики країни: саме в цій категорії Національний кешбек вперше витіснив іноземні продукти з полиць магазинів і підняв українські сири до преміум-сегменту. Вплив виявився значно більшим, ніж очікувалося: до легального рітейлу перейшли не лише сири, але й меблі, одяг та інші категорії товарів. У своєму інтерв'ю Delo.ua заступник міністра економіки Андрій Телюпа роз'яснює, як один інструмент змінив споживчу поведінку, чому 50 мільярдів гривень витрат на українські товари — це не просто рекламна цифра, а реальний злам ланцюгів постачання, а також які програми "Зроблено в Україні" насправді сприяють зростанню ВВП.
Політика "Зроблено в Україні" включає багато різних інструментів -- від доступних кредитів до Національного кешбеку. На вашу думку, яка з цих програм сьогодні працює найефективніше?
У рамках ініціативи "Зроблено в Україні" наразі діє 15 активних програм, що підтримують українських виробників на всіх етапах — від мікробізнесу до середніх і великих підприємств. Серед цих програм пропонуються доступні кредити з відсотковою ставкою 5-7-9%, гранти для розвитку переробної галузі, індустріальні парки, а також послуги Експортно-кредитного агентства. Крім того, існують програми часткової компенсації вартості вітчизняної техніки та обладнання, а також Національний кешбек. Основною метою цих заходів є сприяння збільшенню виробництва, залученню інвестицій та розширенню експорту товарів, що не є сировиною. Ефективність програм оцінюється за кількома критеріями: вплив на валовий внутрішній продукт, створення нових робочих місць та обсяги надходжень до бюджету у вигляді податків і зборів.
Так, Національний кешбек демонструє величезний попит з боку приватних споживачів. Ми маємо 7 млн активних користувачів, які свідомо обирають українські товари, і майже 2 тисячі вітчизняних виробників, які вже долучилися до програми. Там, де українське конкурує з імпортом, -- кешбек реально змінює ситуацію. Люди починають дивитись на походження товару, рітейл виносить українське на "золоту полицю", і це одразу впливає на продажі.
Ще одним суттєвим результатом є процес детінізації. У певних товарних сегментах офіційні продажі зросли до 10%, оскільки споживачі все частіше обирають легальний рітейл замість ринків та сірого бізнесу. Яскравим прикладом цього є сир: частина продажів перемістилася з неформальних точок в легальні магазини, що сприяє розвитку легального бізнесу.
Яка програма на сьогоднішній день має найбільшу популярність серед бізнесу та найбільші фінансові вливання?
Якщо розглядати масштаби, найзначнішою ініціативою є програма "Доступні кредити 5-7-9%". Щорічно нею користуються приблизно 25 тисяч компаній. Фінансування цієї програми з державного бюджету становить 18 мільярдів гривень, що дозволяє забезпечити доступне кредитування на суму 100 мільярдів гривень. Це справжній інструмент для стимулювання розвитку.
Економічний мультиплікатор цього сектору є надзвичайно високим: кожна гривня підтримки здатна забезпечити зростання валового внутрішнього продукту в межах від шести до семи гривень. Інакше кажучи, якщо держава інвестує одну гривню, економіка у відповідь отримує сім разів більше.
Ще одна надзвичайно результативна ініціатива — це компенсація 25% витрат на українську сільгосптехніку та обладнання. Програма функціонує в двох основних напрямках: вона підтримує наших виробників машин та допомагає аграріям оновлювати свій технічний парк. З моменту відновлення програми у квітні 2024 року, фермери вже закупили більше 12 тисяч одиниць техніки та обладнання на загальну суму понад 9,1 млрд грн. Весь цей новий ресурс вже активно використовується в полях і на підприємствах переробки.
Держава, в свою чергу, виділила аграріям близько 1,9 млрд грн у вигляді компенсацій. Економічний ефект від цього також є вражаючим: мультиплікатор програми становить 5-6 гривень приросту ВВП на кожну витрачену гривню.
Програма Національний кешбек задумувалася як економічний інструмент, а не політичний. Скажіть, чи проводили ви аудит з огляду на те, що учасникам програми уже виплатили понад 5 млрд грн?
Національний кешбек функціонує вже протягом року, і наразі здійснюється оцінка ефективності програми. Це перший випадок, коли держава отримала інформацію про справжні споживчі звички українців: які товари вони купують вітчизняного виробництва, а які - імпортні.
Ми детально аналізуємо ситуацію, щоб визначити, які групи товарів піддаються найбільшому тиску з боку агресивного імпорту, а які меншою мірою. Яскравим прикладом служать тверді сири, де конкуренція з імпортованою продукцією є досить інтенсивною. У цьому сегменті вже виникає потреба в посиленні підтримки для українських виробників.
Ми спостерігаємо значний вплив у легкій промисловості, зокрема в сфері виробництва меблів. Система кешбеку демонструє свою ефективність і в цій галузі, і стає очевидним, що українські вироби починають здобувати перевагу на ринку.
Надалі ми хочемо робити програму більш адресною -- фокусуватися на тих товарних категоріях, де превалює імпорт. Це дозволить зробити кешбек не лише популярним, а і збільшити його економічний ефект.
Яким чином трансформувалася структура споживчих витрат українців? Зокрема, на скільки збільшилися придбання товарів вітчизняного виробництва, і чи дійсно спостерігається зменшення попиту на імпортну продукцію завдяки кешбек-програмам?
Якщо проаналізувати загальний вплив програми, результати вражають. Завдяки Національному кешбеку мешканці України вже витратили на товари вітчизняного виробництва понад 50 мільярдів гривень. На основі наших оцінок, значна частина цих покупок є свідченням переходу споживачів від імпортних товарів до українських альтернатив.
Часто програма підпадає критиці, мовляв, до неї має доступ лише певне коло бізнесів. Чи плануєте переглянути умови участі?
В програмі немає обмежень для виробників за розміром, системою оподаткування чи іншими схожими критеріями. Є лише обмеження, пов'язані з країною-агресором та підакцизними товарами. Таким чином, будь-який український виробник, незалежно від обраної системи оподаткування, включаючи фізичних осіб-підприємців, має можливість брати участь. Майже всі учасники програми представляють малий та середній бізнес, в той час як участь великих компаній залишається досить обмеженою.
Продавці зобов'язані працювати за загальною системою оподаткування, надавати фіскальні чеки та приймати платежі картками. Це необхідно для сприяння детінізації економіки та підтримки легального бізнесу. Відомо, що деякі торгові мережі, які поділені на численні ФОПи, висловлюють незадоволення через недоступність цієї програми. Однак вона не буде діяти для них.
Так само ми не можемо отримувати достовірні дані від базарів чи неформальної торгівлі за готівку; магазини на єдиному податку скоріше потрапляють у "сіру" зону і тому брати участь у програмі не можуть.
Чи відомо вже, скільки фінансування буде на програми політики "Зроблено в Україні" на наступний рік?
На даний момент точні цифри відсутні, оскільки все залежить від затвердження державного бюджету в грудні. Фінансування всіх витрат, за винятком військових, здійснюється не за рахунок податкових надходжень, а завдяки міжнародній допомозі.