Аналітичне інтернет-видання

Гра в граблі та Конституція на паузі: які виклики чекають на нас у зв'язку зі зміною уряду?

Відомо, що три міністерства можуть бути об'єднані в єдине Міністерство ресурсів. До нового відомства увійдуть Міністерство аграрної політики, Міністерство екології та Міністерство економіки.

Це одне з найпоганіших рішень і свідчення того, що під час відновлення зелених територій охорона цих зон опиниться під серйозною загрозою. Крім того, слід зазначити, що кілька місяців тому президент підписав "закон Ігоря Мазепи", який фактично скасував претензії до власників незаконно отриманого майна, що вказує на наростаючу загрозу (йдеться про законопроєкт 12089). Зеленський ухвалив цей закон незважаючи на те, що громадяни зібрали 25 000 підписів під петицією з вимогою накласти вето. Кілька міністерств, включаючи Міністерство екології, також виступали за вето, але їхні заклики були проігноровані.

Уявіть собі ситуацію, коли парламент ухвалює закон, що несе серйозні загрози. Відтепер не буде окремого Міністерства охорони навколишнього середовища, яке могло б висловлювати свої зауваження щодо вето. Голос екологів буде заглушений аграрним сектором, який прагне розорювати землі та засівати їх. А економіка, у свою чергу, заявить: "Нам потрібні інвестиції". Об'єднання трьох міністерств в одне — це все одно, що свідомо впустити лиса в курник і сподіватися, що він залишить нам яєчка.

Окрім екологічних ризиків, існує ще одна важлива загроза, пов'язана із управлінням. Після того, як Зеленський отримав монобільшість у 2019 році, було вирішено об'єднати Міністерство культури з Міністерством молоді та спорту. Процес створення нового об'єднаного міністерства тривав приблизно півроку і вимагав значних зусиль, адже потрібно було вирішити питання штатного розкладу та майна. І, врешті-решт, через пів року це міністерство знову розділили на дві окремі структури. Чи був цей "рух туди-сюди" ефективним? Безумовно, ні. Саме тому колишній міністр культури вказав на нове поділ свого міністерства як одну з причин свого звільнення.

В Мінкульті з того часу панує хаос. На посаду міністра призначили суперечливого Олександра Ткаченка, який вирішив замінити тризуб на жест, що має сексуальний підтекст. Пізніше ми почули: "вибачте, про*бали".

В'ячеслав Чорновіл демонструє тризуб, а колишній міністр культури Олександр Ткаченко вирішив модифікувати цей жест, що асоціюється з тризубом.

Протягом тривалого періоду виконуючим обов'язки міністра був Ростислав Карандєєв. Країна не просто існувала без міністра, а й відзначилася поверненням до старих підходів зберігання пам'яток, характерних для епохи Януковича. Багато сподівалися на позитивні зміни з приходом Миколи Точицького, але й тут ситуація не покращилася. Наразі він, ймовірно, отримує призначення на посаду посла.

Наразі невідомо, хто стане новим керівником Міністерства культури. У часи війни важливо зосередитися на державній стратегії, де захист нашої культурної ідентичності має бути на першому місці, особливо з урахуванням того, що багато українців опинилися за межами країни.

І якщо ворог намагається знищити нашу ідентичність, стирає з лиця землі у Львові Музей Шухевича, то у нас є забудовники, які нищать не лише зелені зони, а й культурну, археологічну спадщину - Пирогів, урочище Китаїв, Музей видатних діячів української культури.

Так само є питання з Міністерством національної єдності. Його сформували на базі Міністерства реінтеграції і після цього виникало питання - а хто буде займатися ВПО, коли Міннац'єдності фокусується лише на українцях за кордоном? Тепер міністерство нібито збираються ліквідувати: міністр Чернишов - під підозрою, але впевнено продовжує писати про досягнення. Одне з останніх досягнень, які рекламує, - підтримка урядом постанову Міннац'єдності про розвиток мережі Unity Hub для українців за кордоном. Що тепер буде з усім цим? І що робити з довірою українців за кордоном, які після років ігнорування їх державою позитивно сприймали створення цього міністерства?

Крім того, у суспільства виникають питання, чи слід об'єднувати Мінветеранів з Мінсоцом. Ось що про це написала Людмила Дараган:

"Ветеранська політика є частиною політики безпеки та оборони країни. Ветерани це стратегічний капітал держави. Вони є носіями бойового досвіду та можуть брати активну участь у формуванні національного спротиву та ідентичності нашої держави. Ветерани є великою частиною формування інституту "громадян війни". Вони можуть бути моральними авторитетами в громадах, а також мобілізаційним потенціалом країни. Страгічно вдала ветеранська політика повинна забезпечити реінтеграцію ветеранів та їхню активну участь у відновлені та безпеці звільнених територій, активацію згуртованості суспільства та стати довгостроковою безпековою інвестицією. Ветерани це не проблема для держаи - це сила і честь!"

Отже, цей процес об'єднання та роз'єднання можна віднести до категорії #Це_ж_було_уже.

У період війни уряд міг би перетворитися на коаліційний, залучаючи до роботи експертів. Натомість спостерігаємо, як просто змінюються особи на керівних посадах, а суспільству це представляється як справжня реформа. Оскільки в умовах війни неможливо провести вибори, уряд може стати елементом, що забезпечує оновлення політичної системи та сприяє розробці нових політик.

Редакторка секції внутрішньої політики Інна Ведернікова висловила свої думки щодо того, які дії необхідно вжити в уряді у 2023 році та чому це важливо:

Корупція та безвідповідальність осіб, які приймають державні рішення від імені президента, підривають ефективність нашої державної системи у протистоянні агресії. У ситуації, коли проведення виборів неможливе, існує варіант зміни уряду. Він може і повинен бути коаліційним. Таке коаліційне керівництво має формуватися з участю представників різних політичних сил, але не лише з них.

Однак до цього можна звернутися лише в разі, якщо ви дбаєте не лише про збереження державності, а й про демократію. Коли ж президент настільки впевнено заявляє про зміну прем'єра, ігноруючи, що відповідно до Конституції рішення приймає парламент, це лише підсилює раніше згадані ризики.

Ситуація, коли Конституція та демократичні принципи відходять на другий план, є вкрай небезпечною навіть у мирний період. А під час війни такі кроки можуть мати навіть катастрофічні наслідки.

Донат 👉Telegram👉Instagram👉Facebook 🎥YouTube 👉 Twitter

Авторський блог є платформою, що відображає виключно особисті погляди автора. Текст, представлений у блозі, не має на меті бути об'єктивним або всебічно охоплювати досліджувану тему. Редакція "Української правди" не несе відповідальності за точність чи інтерпретацію викладеної інформації, виконуючи лише функцію носія. Погляди редакції можуть не співпадати з думками автора блогу.

Читайте також