Гренландія в епіцентрі конфлікту: чи здатен Трамп підірвати основи НАТО і ООН?
Після агресії проти Венесуели, багато хто передбачав, що США можуть вжити подібних заходів щодо Колумбії, Куби та навіть Гренландії. І, здається, прогнози експертів починають справджуватися. Один із потенційних ризиків полягає в тому, що Дональд Трамп може поставити під загрозу існування НАТО.
Основним підсумком другої президентської каденції Дональда Трампа в США, яка розпочалася 20 січня — в день його інавгурації, — став крах традиційної світової системи. Це була система, в рамках якої міжнародне право хоч і функціонувало, але міжнародна політика не перетворювалася на абсолютний хаос. Хоча Сполучені Штати продовжують намагатися підтримувати образ "глобального правоохоронця", насправді Вашингтон вже не здатний забезпечити стабільність ані в глобальному масштабі, ані в межах Західної півкулі. Більше того, саме США дестабілізують усталену систему альянсів, висуваючи претензії на іноземні суверенні території та накладаючи нові мита на тих, хто не погоджується з їхніми умовами.
Якщо не купити, то анексувати
Ідея отримання контролю над Гренландією виникла у Дональда Трампа ще під час його першої каденції на посаді президента. З тих пір його висловлювання не лише залишились незмінними, але й набули явно агресивного тону стосовно союзників.
Наприклад, в одному з недавніх висловлювань Трамп підкреслив, що Гренландія має критичне значення для американської безпеки, а Данія не забезпечує належний захист цього острова. Він зазначив, що "протягом 20 років НАТО постійно нагадує Данії: 'вам потрібно зменшити російську загрозу для Гренландії'".
"На жаль, Данія не змогла знайти вирішення цієї проблеми. Але тепер настав момент, і це буде реалізовано!" - зазначив він у своєму акаунті в соцмережі Truth Social.
Якщо раніше президент США висловлював наміри щодо можливості купівлі Гренландії у Данії, то тепер акценти змістилися до можливого військового вторгнення. 13 січня республіканець Ренді Файн подав до Конгресу законопроєкт, що передбачає анексію Гренландії та надання їй статусу американського штату.
Не випадково, що в таких умовах європейські країни відчувають потребу в єдності та взаємній підтримці. Так, в Європі оголосили про проведення військових навчань під назвою Arctic Endurance. Хоча на даний момент води поблизу Гренландії не переповнені російськими чи китайськими судами (що саме по собі вважається загрозою для безпеки США), ситуація може швидко змінитися.
Хоча європейські держави відправили до Гренландії невеликі команди для навчання, вони також запросили США приєднатися, що раніше не спостерігалося під час подібних заходів. Проте, у відповідь на це, адміністрація Білого дому оголосила про нові митні збори для своїх союзників. 17 січня Дональд Трамп заявив, що з 1 лютого на товари з європейських країн, які підтримали територіальну цілісність Данії та направили свої збройні сили до Гренландії, буде введено мито в розмірі 10%. З 1 червня ці тарифи зростуть до 25%. Ця практика триватиме до тих пір, поки США не укладуть угоду і не здійснять оплату за придбання острова.
За словами Трампа, США нібито багато років "субсидували Данію та всі країни ЄС, не стягуючи з них винагороди". І тепер Данія має "віддячити США" й віддати контроль над Гренландією.
"Також, Данія, Норвегія, Швеція, Франція, Німеччина, Велика Британія, Нідерланди і Фінляндія відправилися в Гренландію з незрозумілими намірами. Це викликає серйозні занепокоєння щодо безпеки, захисту та виживання нашої планети", - підкреслив Трамп.
Удар по НАТО
А поки загалом в Європі розмірковують над відповіддю (як повідомляє Bloomberg, в ЄС готуються призупинити торговельну угоду з США, укладену торік), а Німеччина вже відізвала своїх військових з Гренландії, від усієї цієї історії виграє якраз Росія. І мова не лише про те, що поки увага прикута до нових забаганок Трампа, РФ спокійно влаштовує українцям холодомор, атакуючи цивільні об'єкти та енергетичну інфраструктуру, провокуючи гуманітарну катастрофу. Мова про те, що Трамп самостійно руйнує Північноатлантичний альянс, спрощуючи ситуацію для російського диктатора Володимира Путіна для подальшої агресії в Європі.
За словами експерта з міжнародної політики Олександра Краєва, уявний випадок військової агресії США щодо Гренландії (тобто Данії) породжує небачену правову проблему, яка миттєво підриває основи безпеки Альянсу, порушуючи перший пункт його статуту.
Він підкреслив, що Стаття 1 накладає на всіх учасників НАТО два основних зобов'язання. По-перше, вирішувати конфлікти мирними засобами. По-друге, уникати загроз застосування сили або її фактичного використання у міжнародних відносинах, якщо це суперечить принципам ООН.
"Агресія проти Гренландії стане прямим порушенням обох статей. НАТО забезпечує не лише захист від зовнішніх загроз (СРСР/РФ), але й базується на довірі між країнами-учасницями. Коли США, як гарант безпеки, завдають удару по території союзника, це фактично скасовує їх підпис під Договором. Якщо Вашингтон порушить Статтю 1, постає юридичний парадокс: чи повинні інші члени НАТО (Британія, Франція, Німеччина) активувати Статтю 5 проти США для захисту Данії? Формально - так. Але на практиці це означатиме кінець Альянсу. Це зруйнує правову основу, на якій ґрунтується євроатлантична безпека," - підкреслив він.
Безумовно, у Європі та НАТО це усвідомлюють, а також розуміють, хто є вигодонабувачем від цього розвитку ситуації.
"З дитинства я вважав Сполучені Штати природним лідером вільного світу. Тепер ми бачимо, як вони використовують мову, дуже близьку до мови гангстерів, яких вони повинні контролювати в Москві та Пекіні тощо, - прокоментував ситуацію колишній прем'єр Данії та колишній Генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен. - Розбіжності на Заході грають на руку Росії. Я впевнений, Москва сподівається, що Гренландія стане айсбергом, який потопить НАТО".
Прем'єр-міністр Іспанії Педро Санчес висловив думку, що можливе військове втручання США в Гренландію могло б зробити лідера Кремля "найщасливішою людиною на світі". Він підкреслив, що якщо Сполучені Штати стурбовані питаннями безпеки в Арктичному регіоні, то для їх вирішення існує платформа в Північноатлантичній радi НАТО.
Уникати провокацій агресора.
Хоча в Європі наразі лунають окремі думки про те, що можливе захоплення Гренландії Сполученими Штатами може дати підстави Росії для виправдання свого вторгнення в Україну, питання Гренландії і американських амбіцій на цю територію, безсумнівно, відсунеться на другий план під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі, що стартує сьогодні, 19 січня. В той час, як європейські країни обмірковують, як реагувати на дії США (запроваджувати мита на американські товари, обмежувати присутність американських компаній на європейському ринку чи знову намагатися вести переговори з Трампом), Україна, спостерігаючи за цим, може впевнено заявити: "Це вже відбувалося!".
Коли Сполучені Штати поступалися українським суверенітетом заради своїх заплутаних інтересів стосовно Росії, європейці це сприймали, адже у їхніх очах "Україна — це частина Європи, але не зовсім". Однак тепер ці заплутані інтереси США безпосередньо зачепили їх, — зазначає політолог Петро Олещук. — Коли Європа прийняла російську агресію проти України і перейняла американську стратегію "управління ескалацією" (іншими словами — "поступово віддаємо Україну Росії, сподіваючись, що РФ переграє, зупиниться і розпочне реформування"), це призвело до ситуації, яка насправді наближає їх до моменту "переділу сфер впливу між РФ і США".
Політолог у сфері міжнародних відносин Максим Ялі зазначає, що Європа впевнено вважає Росію основною загрозою своїй безпеці. Він підкреслює, що фінансова підтримка України надасть континенту ще два-три роки для осмислення нових геополітичних обставин та підготовки до потенційної агресії з боку будь-якої з країн Європейського Союзу.
"Але "нова геополітична реальність" на ім'я Дональд Трамп вирішив по-іншому. Фактично, вимагаючи від Данії передати частину суверенних територій США у вигляді економічної угоди. При цьому, відкрито заявляючи, що якщо не вдасться вирішити питання дипломатичним шляхом, то вдасться "жорсткішими" методами", - зазначає він.
На жаль, Україна стикається з непростими викликами. По-перше, зосередження уваги на Гренландії, очевидно, призведе до того, що фінансові ресурси Європейського Союзу будуть перенаправлені на вирішення нової торгової конфронтації зі США. По-друге, буде ще складніше звертатися до питань порушення Росією міжнародних норм, оскільки, здається, в даний час ніхто не вважає їх дійсними.
"Відповідно, ускладниться процес отримання репарацій. Але до цього треба ще дожити", - зазначає Ялі.
Нові союзи
Цікаво, що на тлі потенційного нищівного удару по НАТО, Трамп зробив і перший крок до удару по ООН. Його нова ідея - "Рада миру", спрямована на вирішення конфліктів у всьому світі.
Американські медіа, посилаючись на свої джерела, повідомляють, що в статуті "Ради миру" зазначено, що це "міжнародна організація, метою якої є сприяння стабільності, відновлення надійного та законного управління, а також забезпечення тривалого миру в регіонах, які зазнали або знаходяться під загрозою конфлікту". Організація отримає офіційний статус, коли щонайменше три держави погодяться з її статутом. Країни можуть приєднатися до "Ради" безкоштовно, але внесок у 1 мільярд доларів забезпечить постійне членство. "Рада" контролюватиме використання фінансових ресурсів, і, очевидно, Трамп особисто займатиметься цими питаннями. Він стане першим головою "Ради" і сам визначатиме, кого запрошувати до складу членів. Рішення ухвалюватимуться на основі більшості голосів – кожна країна-учасник матиме один голос, проте всі рішення потребуватим схвалення Трампа. Окрім того, він матиме право усувати будь-якого члена Ради, якщо таке рішення не буде скасоване двома третинами голосів інших держав-учасників.
Минулої п'ятниці Білий дім оголосив про формування першої виконавчої команди організації, до складу якої увійдуть державний секретар Марко Рубіо, спеціальний представник Стів Віткофф, зять Дональда Трампа Джаред Кушнер, а також колишній прем'єр-міністр Великої Британії Тоні Блер.
Запрошення приєднатися до "Ради" отримали вже 60 країн. Серед них Канада, Туреччина, Єгипет, Парагвай, Аргентина, Албанія, Йорданія, Греція, Кіпр та Пакистан. Кремль також повідомив про запрошення російського лідера Володимира Путіна до "Ради миру". Угорщина та В'єтнам вже підтвердили своє бажання приєднатися до цієї організації. Схоже, що США не мають наміру зупинятися на досягнутому.
Очевидно, що країнам Європи, включно з Україною, варто ретельно розглянути можливість створення нових безпекових альянсів. Адже згадувати про гарантії безпеки від США стає все більш незручним.
