"Храм миру" або ж пагорби конфлікту? Які таємниці ховає найбільш суперечливий сакральний довгобуд у столиці (фото)
Кожен, хто перетинає міст Патона або прогулюється правобережними районами Києва, не може не помітити величний світлий храм, що височіє серед зелених пагорбів. "Храм Миру" — це одна з найяскравіших духовних і культурних пам'яток столиці, що приваблює як місцевих жителів, так і туристів. Він розташований за адресою вул. Микільсько-Хутірська, 66-70, і слугує основним центром для київських християн-баптистів, які є однією з найактивніших протестантських конфесій у місті.
Однак її історія багата на захоплюючі події. Ця церква, що мала стати символом спокою та духовності, дивовижним чином стала місцем запеклих конфліктів, які поширилися далеко за межі релігійної громади. "Телеграф" детальніше висвітлить цю тему.
Архітектурний стиль "Храму Миру" втілює інноваційний підхід до проектування сакральних споруд: світлі, просторі приміщення, що наповнені природним світлом, в поєднанні з гармонійним співіснуванням з навколишньою природою створюють унікальну атмосферу спокою і затишку. Ця святиня розташована на підвищенні серед зелених пагорбів, що забезпечує її видимість з різних куточків правого берега Києва.
На території комплексу облаштовані зелена зона навколо, місця для духовного відпочинку та соціальної взаємодії парафіян. Такий простір і розташування роблять цю церкву унікальним культурним і духовним центром, який гармонійно вписується в міський пейзаж. Варто зазначити, що це найпрестижніший і дорогий район столиці, розташований на історичних пагорбах.
Будівництво церкви "Храм Миру" у Києві розпочалося майже 25 років тому - на початку 2000-х. Спочатку у 2001 році була проблема із земельною ділянкою: Київрада поділила землю на три частини для приватного будівництва, але завдяки втручанню тодішнього політика і впливового баптиста Олександра Турчинова ситуацію вдалося владнати, і земельну ділянку площею 0,54 га офіційно відвели під будівництво храму у 2005 році.
Реальні будівельні роботи почалися ближче до 2008 року та фінансувалися переважно коштом пожертв вірян, бізнесменів і політиків. За період будівництва відбувалися часті зупинки - пов'язані зі складнощами фінансування, непрофесійним контролем і внутрішніми суперечками серед баптистської громади. У 2010 році фактично будівництво було заморожене через конфлікти та маніпуляції з правами на землю й будівлю. Стіни були частково зведені, але фундамент і конструкції вимагали капітального ремонту.
У 2015 році, після підписання угоди з Всеукраїнським Союзом Церков Євангельських Християн-Баптистів, будівельні роботи були відновлені за сприяння фінансових спонсорів, серед яких був і народний депутат Олександр Дубовий. Спочатку планувалося завершити проект приблизно до жовтня 2017 року, але через виниклі суперечки між партнерами роботи знову зупинилися.
Таким чином, будівництво тривало приблизно 15-20 років, супроводжуючись численними затримками, конфліктами та доопрацюваннями. Цей період став не лише часом створення самої будівлі, а й боротьбою за владу над храмом та його ресурсами в середині баптистської громади Києва.
Історія церкви містить у собі не лише моменти натхнення, а й складні етапи. У 2017 році в "Храмі Миру" спалахнув серйозний конфлікт між баптистськими громадами Києва, що виник у зв'язку із завершенням незавершеної частини храмового комплексу. Головною причиною цього протистояння стало питання завершення будівництва та контроль над храмом, який протягом багатьох років асоціювався з пастором Володимиром Кунцем з церкви "Слово життя" та Радою старійшин Всеукраїнського союзу євангельських християн-баптистів (ВСЦ ЄХБ). Після підписання угоди у 2015 році між сторонами розпочалися звинувачення у невиконанні зобов'язань, непогашенні боргових зобов'язань та спробах перереєстрації прав власності на об'єкт на користь структур ВСЦ ЄХБ. Ці конфлікти швидко переросли в відкриті протистояння з залученням охоронних служб і навіть "тітушок" — найманців, які намагалися захопити будівлю.
Внаслідок суперечок виникли судові позови, публічні звинувачення в рейдерстві, а також навіть сутички між представниками різних груп. Конфлікт призвів до тимчасового розділення громади та значного резонансу в засобах масової інформації.
Свідчення пасторів та свідків малюють картину інтенсивної боротьби за владу в церкві, в яку були залучені охоронці та навіть представники політичних кіл, що ще більше ускладнювало ситуацію. Цей конфлікт виявив серйозні проблеми внутрішніх суперечок щодо релігійних об'єктів, наслідки яких можуть мати тривалий вплив на громаду.
Олександр Турчинов, популярний український політичний діяч і колишній виконувач президентських обов'язків, має глибокий зв'язок із "Храмом Миру". Хоча він не займає формальну позицію пастора в цій церкві, Турчинов активно бере участь у житті громади та регулярно проводить проповіді в баптистських храмах Києва. Крім того, його родина також є звичними відвідувачами "Храму Миру".
Він також активно долучався до зведення храму та підтримує діяльність Всеукраїнського Союзу протестантських церков. У своїх проповідях він акцентує на значущості духовної сили, моральної чистоти та віри в непрості часи.
Володимир Кунець раніше обіймав посаду пастора в "Храмі Миру" та займався створенням нової церкви. Він також став ключовою фігурою в конфлікті 2017 року, що виник між різними групами баптистської громади. Кунець звинуватив церковне керівництво у спробах незаконного захоплення, що призвело до численних судових розглядів і конфліктів.
Пастор Володимир Кунець стверджував, що його незаконно відсторонили від завершення будівництва та що Союз баптистів прагне повністю забрати храм під свій контроль, відтісняючи церковну громаду "Слово життя". У відповідь представники ВСЦ ЄХБ наголошували на законності своїх дій та на тому, що брали на себе юридичну відповідальність за зведення та експлуатацію храму. Конфлікт супроводжувався кількома сутичками, у яких постраждали учасники, за фактом інцидентів відкривали кримінальні провадження.
У серпні 2024 року пастору Кунцю було офіційно висунуто звинувачення у вчиненні серйозного злочину. Його та його родину підозрюють у незаконному привласненні церковного майна, яке фінансувалося внесками віруючих. За цими обвинуваченнями йому може загрожувати ув'язнення на термін від семи до дванадцяти років. Ці події стали частиною масштабного конфлікту щодо власності церкви "Храм Миру", розташованої в Києві.
Сьогодні попри всі скандали та суперечки, церква продовжує функціонувати як важливий духовний центр для київських протестантів. Проте її історія нагадує про необхідність прозорості, чіткого правового регулювання та справжнього миру в релігійних спільнотах - того самого миру, який так символічно закладений у назві храму.
Раніше "Телеграф" ділився інформацією про оригінальний буддійський храм і його місцезнаходження. Цей храм був зведений за підтримки школи кунг-фу "Ша-Фут-Фань" і наразі є єдиним в Україні.
