Хроніки спадаючої економіки: Металургія як барометр змін.

Image source: sprotyv.mod.gov.ua

2025 рік приніс невтішну статистику: внутрішній попит скоротився на 14%, досягнувши 38,9 млн тонн. Це найнижчий показник з 2011 року. Без "тимчасових причин". Без сезонних пояснень. Лише просте зменшення.

Причина не містична. Жорстка грошово-кредитна політика і фактично заморожений інвестиційний цикл. Коли гроші дорогі, інвестиції відкладають. Коли інвестиції відкладають, промисловість стискається.

Центр політичних досліджень: в Росії очікується значне скорочення малого та середнього підприємництва внаслідок бюджетної кризи.

Але головне навіть не масштаб падіння, а його структура. Ріже по складних переділах:

Феросплави знизились на 13%, леговані сталі - на 14%, а профілі, труби і фітинги - на 12%.

Це вже не просто корекція ринку. Це затримка в оновленні виробничих процесів. Сфера машинобудування та автомобільна промисловість не зазнають модернізації, проекти відсуваються на потім, а програми скасовуються. Економіка втрачає інтерес до інвестицій у своє майбутнє.

Цінові показники відображають існуючі тренди. Внутрішній ринок гарячекатаного прокату демонструє зниження на 19% у порівнянні з минулим роком. Що стосується чавуну, то падіння складає 30%. Коли ціни знижуються в такій мірі, це свідчить не про "здорову конкуренцію", а про недостатній попит.

Металургійний сектор опинився в умовах виживання. Інвестиційні можливості поступово скорочуються. Резерви фінансової стабільності зникають швидше, ніж багато хто готовий визнати. Найбільш уразливими є середні підприємства, що мають боргові зобов'язання та орієнтовані на внутрішній ринок і будівельну галузь.

Ось і важливий аспект, який часто залишається поза увагою. Різке зниження попиту на леговані сталі та феросплави є ознакою не лише сучасних тенденцій. Це також вказує на втрату науково-інтенсивних галузей.

Потоки не обмежуються лише сировиною. Виводяться також навички, спеціалісти, інновації. Рівень економіки починає падати. Експорт знову орієнтується на сировинні ресурси. Це не новий тренд, а лише повернення до звичного становища.

Макроцифри лише підкреслюють тренд. Наприкінці 2025 року зростання ВВП практично обнулилось. На початку 2026 року ризик входу у стійку мінусову зону виглядає вже не гіпотезою, а сценарієм.

Бізнес приймає рішення через фінансові вкладення. Кошти переважно розміщуються в депозитах та безризикових фінансових інструментах. Обсяги грошей на рахунках юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вже досягли рівня, схожого на інвестиції в реальний сектор економіки. Діагноз ситуації очевидний: ресурси є, але довіри бракує. Так, оборонна промисловість і виробництво добрив все ще підтримують статистичні показники. Проте цього недостатньо, щоб підтримати всю цивільну промисловість. Навіть близько.

Останнім важливим показником є логістика. У січні 2026 року спостерігаємо зниження обсягів на російських залізницях на 4%, а вантажообіг скоротився більш ніж на 11%. Це яскравий індикатор уповільнення в реальному секторі економіки.

Тому металургія тут не виняток. Вона папірець. Лакмусовий. І колір у нього давно не "стабільний".

СЗРУ: економіка Росії переходить до етапу "дорогих коштів" у зв'язку з війною проти України.