Історія одного дослідження: неймовірний пристрій, що використовувався для боротьби з прокрастинацією століття тому.
Шолом у вигляді відра: як виглядав "страх" прокрастинатора.
Автори винаходу наголошували, що навіть на самоті письменник чи вчений не захищений від сторонніх звуків, які вбивають ідею ще до її народження. Щоб створити ідеальну тишу, було розроблено конструкцію, що нагадувала величезне дерев'яне відро на голові (схоже на образ сучасного британського політика лорда Бакетхеда).
Перший прототип був створений із цільного дерева, яке обгорнули корковим шаром з обох сторін і покрили фетровою тканиною. Для очей використали три фрагменти скла, а перед ротовою частиною встановили перегородку, що забезпечувала можливість дихання, але при цьому приглушувала звуки. Ця конструкція здатна була зменшити рівень шуму на 75%.
"Парна для розуму" та ризики кисневого голодування
Згодом інженери впровадили в шолом повітряний простір, що забезпечив блокування до 95% шуму. Проте незабаром виявилася істотна проблема: після 15 хвилин перебування в цій закритій конструкції людина починала відчувати сонливість. Як з'ясувалося, "Ізолятор" перетворювався на задушливу сауну для розуму.
Для того щоб "оживити" філософа, до його шолома приєднали кисневий балон. Інноватори сподівалися, що це покращить його дихальну функцію, однак не зважили на можливі небезпеки:
* Токсичність. Надмірна кількість кисню може викликати отруєння.
* Смертельна небезпека CO2. У разі недостатньої вентиляції людина починає дихати своїм власним вуглекислим газом.
Анестезіолог доктор Деніел Фаннелл наголошує, що система без вихлопного отвору швидко призвела б до накопичення CO2 у крові, що є небезпечним для життя. Балон довелося б замінювати кожні півгодини, що є занадто високою ціною за підтримку необхідної концентрації.
У 1925 році був створений унікальний пристрій для подолання прокрастинації (Автор: Наука і технології/скан з Сиракузького університету).
Тунельний зір: робота без котів і спокус
Для тих, хто відчував брак клаустрофобії, "Ізолятор" повністю закривав доступ до світла. Скляні панелі були затемнені чорним кольором, залишаючи лише дві вузькі горизонтальні щілини. Це створювало ілюзію "тунельного зору".
Такий метод мав уберегти творця від усіх можливих візуальних перешкод: від чарівного кота до колеги, який міг би ненароком закурити поруч із вашим небезпечним запасом кисню.
Чи спрацював цей дивний винахід, невідомо. Але той факт, що про цей шолом вчені зараз навіть не згадують, доводить, що "Ізолятор" не набув популярності.
