Зміни у кадровому складі на Банковій: як громадськість сприйняла оновлення влади та чи вважає його доцільним | УНН
В цілому, українське суспільство розглянуло зміни в кадровому складі як можливість та джерело обережної надії, проте не вбачає в цьому істинного перетворення системи. Це відбувається на фоні розпорошеної довіри, високих рівнів антирейтингів і відчуття, що передвиборча кампанія вже розпочалася.
Кадрові зміни, ініційовані Банковою та представлені як оновлення, стали для суспільства особливим випробуванням на реалістичність сподівань. З одного боку, багато людей сприймають ці перестановки як позитивний крок уперед. Проте, з іншого боку, виборці вже втомилися від безперервних змін у структурах законодавчої та виконавчої влади, навіть якщо такі зміни подаються як прихід "нових облич".
Такі результати соціологічних досліджень презентувала компанія Active Group, передає УНН.
Дослідники чітко зазначають:
"Суспільство вже не задовольняється простою зміною прізвищ. Люди прагнуть кардинальних змін у самій системі, а не лише в її представниках."
Додають: це — суттєва концепція, оскільки сучасні зміни в кадрах можуть створювати емоційний капітал довіри, проте не можуть виконати роль запиту на чіткі правила гри.
Опитування в онлайн-панелі відбулося 31 січня та 1 лютого 2026 року, в якому взяли участь 2000 респондентів. Максимальна похибка становить 2,2%.
Перший сигнал є очевидним: тема стала частиною загального обговорення. Коли респондентів запитали, чи вони в курсі кадрових змін, їхні відповіді були такими:
Отже, тема кадрових змін перестає бути виключно справою "професійних" соціологів, політологів та аналітиків, і починає привертати увагу звичайних українців.
Другий сигнал виявляється ще більш захоплюючим: аналіз наслідків кадрових змін для країни не призвів до чіткої поляризації. За словами учасників обговорення — директора компанії Олексія Познія та засновника Андрія Єременка — українці майже одностайні в одному: негативні наслідки не переважають над позитивними досягненнями.
"Згідно з висновками, 43% вважають, що це має позитивний вплив, 38% не можуть визначитися, а лише 18,4% висловлюють думку про негативний ефект", -- підкреслюють доповідачі.
Вони зазначають, що принцип "користь або невизначеність" переважає над "шкодою", що вказує на готовність певної частини суспільства, принаймні, спостерігати за кадровими змінами без негативного ставлення.
Під час прес-конференції було підбито підсумки дослідження, яке виявило цікаві результати: 42,5% респондентів сприймають кадрові зміни як оновлення, тоді як 46,7% українців вважають, що це не є справжнім оновленням. Це свідчить про практично рівномірний розподіл думок серед населення. У фокусі уваги не стільки особисті вподобання до конкретних осіб, скільки сам підхід до визначення терміна "оновлення". Для громадян важливими залишаються зміни в управлінні, рівень прозорості процесів та наявність відчутних результатів, а не просто заміни у кадровому складі.
Оратори підкреслюють, що зміни в складі команди викликають оптимізм, проте без захоплення і без ілюзій щодо швидкого досягнення результату. Це більше можливість, ніж впевненість.
На питання про емоційний ефект перестановок відповідь позитивно-стримана:
Як зазначає один із доповідачів, суспільство вирішило "перевіряти ті дії та рішення, які нині впроваджує і активно підтримує українська влада".
Для уряду це виглядає зручно лише на перший погляд. Однак проведення перевірки передбачає необхідність надання доказів: результатів у сфері зовнішньої політики, оборони, технологічних інновацій, а також прозорості ухвалених рішень.
Дослідження визначає, в яких сферах суспільство сприймає позитивні зміни внаслідок кадрових перестановок, а де переважає скептицизм щодо можливих чудес.
Українці найбільше сподіваються на позитивні зміни в сферах зовнішньої політики, переговорів та оборони, де рівень очікувань становить 41% і 39% відповідно. На наступному місці за важливістю знаходяться інновації та технології: 19,4% респондентів очікують їх посилення, тоді як 9,1% висловили побоювання щодо можливого послаблення у цій галузі.
А от у сфері антикорупції картина зворотна: у подоланні корупції посилення очікує 13%, а от послаблення вже 22%.
Опитані не вірять у зміни в економіці і подоланні корупції, роботі правоохоронних органів, соціальній політиці.
Отже, можна зробити висновок, що суспільство схильне визнавати ефект у сферах, де результати помітні швидше (як-от у обороні, переговорах чи технологічних проектах), тоді як у питаннях, що вимагають інституційної волі та мають конфлікт інтересів (наприклад, корупція, система правопорядку, соціальна політика), віра у системні переваги залишається низькою.
Перший урок: кадрові зміни функціонують як швидкий політичний інструмент і забезпечують певний кредит довіри, однак вони не вирішують потребу в інституційних трансформаціях. Як зазначили учасники обговорення, звичним і правильним методом оновлення влади є вибори, які в умовах війни фактично стали неможливими. Вакуум, що виникає через відсутність виборів, заповнюється самовідновленням системи через рішення президента та парламенту. Це, звісно, краще, ніж нічого, проте зростаючий запит на прозорі процедури стає дедалі більш актуальним.
Другий урок: основною областю недовіри виступають антикорупційні заходи, правоохоронні структури, економічна сфера та соціальна політика. Якщо влада має намір перетворити надію без підйому емоцій на стабільну підтримку, їй слід зосередитися не на піар-акціях, а на реальних змінах у практиці. Суспільство чітко висловлює: серйозної боротьби з корупцією ми не очікуємо. Це створює токсичне середовище для будь-яких реформ.
Дослідження провели фахівці компанії Active Group за допомогою онлайн-панелі SunFlower Sociology. Метод - самозаповнення анкет громадянами України віком 18 років і старше. Обсяг вибірки - 2000 респондентів, репрезентативна за віком, статтю та регіонами України. Період збору даних: 31 січня - 1 лютого 2026 року. Теоретична похибка при довірчій ймовірності 0,95 не перевищує 2,2%.
