"Карта" столиць — Москви або Пекіна? Дипломат вказав на найнебезпечніший для України сценарій дій Трампа.

Офіційна позиція Вашингтона може суттєво відрізнятися від його фактичних дій.

Озвучені адміністрацією Дональда Трампа наміри "відірвати" Росію від Китаю, запропонувавши їй збереження впливу в Україні, можуть не збігатися з реальними діями Білого дому. Але при цьому США можуть мати якийсь більш тонкий план щодо Росії.

Про це в короткому інтерв'ю "Телеграфу" поділився професійний дипломат, колишній посол України в Республіці Хорватія (2010–2017) та Боснії і Герцеговині (2011–2017) Олександр Левченко.

Детальніше читайте у статті: "Україна на межі пташиних прав": думка дипломата про виклики з Трампом та критично важливий крок для Києва".

Він нагадав, що у демократичних країнах відмінності між декларованою і реальною політикою менше, а в країнах автократії вона може бути разючою.

Наприклад, офіційні представники Москви часто висловлюють наміри щодо миру та прагнення завершити конфлікт, проте насправді Кремль має інтерес у триванні бойових дій та розширенні своїх територіальних володінь в Україні. Багато міжнародних експертів в даний час вказують на тенденції до автократизму в політиці США. Таким чином, між офіційною та фактичною політикою Вашингтона можуть існувати суттєві розбіжності, і всі заяви нової адміністрації слід сприймати з великою обережністю, — зазначає дипломат.

На його думку, тактика стратегічної невизначеності, якою Трамп користувався під час своєї виборчої кампанії, частково застосовується ним і в теперішньому політичному контексті.

-- Ми не можемо виключати якийсь більш тонкий план щодо Росії. Причому це може бути як більш жорстка позиція щодо Кремля, так і протилежна політика, союзницького характеру з Москвою. Очевидно, що вектор стратегічної невизначеності використовується не тільки для камуфляжу реальних дій, а й як відстрочка до ухвалення серйозних зовнішньополітичних рішень, що можуть мати визначальний характер на всю систему міжнародних відносин, -- наголошує експосол.

На його думку, Вашингтон експериментує з можливостями розвитку відносин як з Москвою, так і з Пекіном. При цьому він використовує реальні сценарії для формування своїх дипломатичних стратегій, реагуючи на відповіді, які надходять від російської та китайської сторін на дії США.

На початку 70-х років адміністрація президента Ніксона змогла налагодити досить позитивні зв'язки з китайським лідером Мао Цзедуном, що дозволило віддалити Китай від радянського впливу. Хоча Китай залишався соціалістичною державою, його відносини з Москвою були досить напруженими. Існує ймовірність, що тепер Вашингтон спробує скористатися ситуацією в Москві, щоб ускладнити взаємини з Пекіном, -- зазначає Олександр Левченко.

Він не виключив варіант американо-китайського зближення на шкоду Росії, а також домовленості США, Китаю і РФ з розподілу сфер впливу у світі.

Це, напевно, найгірший сценарій, оскільки в такому випадку Європа потрапляє під вплив Москви, а це означає, що США будуть значно менше підтримувати своїх союзників у НАТО в разі російської агресії. Це усвідомили в Брюсселі, Лондоні та Парижі, і почали формувати нову стратегію європейської зовнішньої та оборонної політики, у якій ключову роль відіграватиме Україна. Європа зрозуміла, що повинна сама дбати про свою безпеку, тому розпочала серйозні заходи для зміцнення свого оборонного потенціалу та збільшення підтримки Україні, -- зазначив колишній посол.

Нагадуємо, що раніше він роз'яснив "Телеграфу", які кроки повинні вжити українські дипломати в Сполучених Штатах.