Завершення мобілізації: які зміни чекають на армію після відміни воєнного стану.

Навіть після закінчення конфлікту Україні буде потрібна армія, чисельність якої не повинна бути меншою за 800 тисяч військовослужбовців. Проте залишається невирішеним питання, як набрати таку кількість військових після демобілізації та скасування воєнного стану. Видання "Фокус" проаналізувало, з якими викликами зіткнеться країна в цьому процесі та які кроки потрібно зробити для забезпечення необхідної обороноздатності.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що після завершення війни країні необхідна армія чисельністю не менше 800 тисяч військовослужбовців. Це стратегічна необхідність для гарантування безпеки, враховуючи загрозу з боку Росії. Проте виникає ключове питання: звідки взяти таку кількість військових? Адже після припинення вогню і скасування воєнного стану мобілізація має зупинитися, а демобілізація розпочатися.

Згідно з інформацією, наданою Зеленським, у січні 2025 року чисельність Збройних сил України досягне близько 880 тисяч військовослужбовців.

Коли воєнний стан буде скасовано -- мобілізація закінчиться. Таку думку висловив військовий експерт Олег Жданов.

"Автоматично закінчиться мобілізація при скасуванні воєнного стану. Демобілізація буде проведена обов'язково, особливо ті, хто не підписав контракт і залишився в статусі мобілізованого -- вони підлягають негайної демобілізації", -- каже Фокусу експерт.

Однак Федір Веніславський, депутат від партії "Слуга народу" і член комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, підкреслював, що навіть якщо буде досягнуто угоди про припинення вогню між Україною та Росією, режим воєнного стану в Україні залишиться в силі. Він зазначив, що така угода не забезпечує виведення російських військ з тимчасово окупованих регіонів або ліквідацію загроз, які стали підставою для введення воєнного стану.

Веніславський зазначив, що відміна воєнного стану стане можливою тільки після усунення всіх загроз, передбачених законодавством про правовий режим воєнного стану. Крім того, Україні необхідно отримати безпекові гарантії, які виключать можливість нових атак з боку Російської Федерації.

Він підкреслив, що отримання дозволу на виїзд за межі країни та процес демобілізації безпосередньо пов'язані зі скасуванням воєнного стану. Проте остаточне рішення в цьому питанні прийматиме президент України.

"Право на вільний виїзд та пересування за кордоном залежить виключно від рішення щодо продовження або скасування воєнного стану. Перш ніж це станеться, необхідно укласти мирну угоду, яка відповідатиме стандартам міжнародного права, інтересам України та її Конституції," – зазначив народний депутат.

Водночас адвокат Ростислав Кравець наголосив, що в українському законодавстві немає норм, які б прямо забороняли громадянам виїжджати за кордон. На його думку, дії Державної прикордонної служби у цьому питанні можуть трактуватися як перевищення повноважень.

За словами Кравця, демобілізацію можна провести за один день, якщо буде ухвалене відповідне політичне рішення.

"Якщо строковиків можна звільнити за місяць, то чому не можна звільнити контрактників, які не хочуть продовжувати службу, за один день?" -- підсумував адвокат.

Якщо припустити, що воєнний стан скасовують і одразу припиняють процес мобілізації а демобілізацію розпочинають, то як зберегти ту необхідну кількість солдат, про яку говорив Володимир Зеленський в контексті гарантії безпеки?

На думку Олега Жданова, набрати відповідну кількість людей до війська не буде проблемою. Найголовніше сформувати правильну політику, яка б мотивувала людей служити, а також створити суспільне сприйняття необхідності захищати свою країну. Наприклад, у Сполучених Штатах є постійно приблизно 350-400 тисяч військових, і щороку переглядаються умови контракту, щоб покращити їхнє фінансове та соціальне забезпечення. Наприклад, безкоштовне навчання для дітей військових, пільги для родичів тощо.

"Нам необхідно змінити інформаційний клімат в суспільстві та акцентувати увагу на значущості військової служби. Важливо реалізовувати соціальні ініціативи та рекламні кампанії, які спонукатимуть людей долучатися до армії. Також, слід відновити патріотичне виховання. Наступним кроком має стати мотивація молоді вступати до військових навчальних закладів або укладати контракт. Варто звернути увагу на досвід Ізраїлю, де національна ідея полягає в захисті своєї країни. У них отримання повістки сприймається як свято, навіть для дівчат, адже служба в армії вважається престижною. Це є частиною державної політики," -- зазначає військовий аналітик.

Однак існують побоювання, що після завершення війни, у разі наявності внутрішніх проблем у системі, буде важко набрати 800 тисяч військовослужбовців. Жданов підкреслює, що це може стати серйозною перешкодою, якщо не будуть вирішені питання корупції та забезпечення армії. Якщо буде реформовано управлінську структуру, залучено професійних командирів і подолано корупційні прояви, процес набору нових солдатів стане легшим. Експерт зазначає, що зміни в державній політиці є критично важливими. Якщо ці дії реалізують, армія не лише зможе сформуватися, а й зберегти свою бойову міць.

"Якщо уряд вживе необхідних заходів і створить сприятливі умови, навіть ті, хто повернеться після скасування воєнного стану, можуть підписати контракт. Люди, які наразі добре облаштувалися за кордоном, можуть вирішити залишитися там. Варто відзначити, що Європа підтримуватиме наших громадян, оскільки вони є працелюбними. Серед тих, хто повернеться, можуть бути багато тих, хто не знайшов притулку або з інших причин повернувся, і я не здивуюсь, якщо вони також вирішать укласти контракт. Після війни буде складно знайти роботу з достойною оплатою, і військова служба з зарплатою вище середнього може стати потужною мотивацією", -- зазначає Жданов.

На думку Олександра Мусієнка, керівника Центру військово-правових досліджень та військовослужбовця Сил територіальної оборони ЗСУ, важливо усвідомлювати, що навіть після завершення війни українці все ще зіштовхнуться з викликами та загрозами. Росія, на жаль, залишається активним гравцем, здатним вести агресивну політику в рамках неоімперських амбіцій. Це свідчить про те, що ризик повторного вторгнення з боку Росії залишається актуальним. Одним із ключових аспектів забезпечення безпеки для України є потужні Збройні сили, тому чисельність армії має бути достатньою для ефективного захисту країни.

"Що стосується того, як армія може поповнюватись: по-перше, я бачу це через кілька механізмів. По-перше, це пропозиція залишатись на військовій службі тим людям, які зараз мобілізовані, тим, хто підписав контракт і, можливо, хоче й далі після війни будувати свою кар'єру в Збройних силах України, пов'язати своє майбутнє з обороною держави. По-друге, залучення молоді 18-24 роки через програми, які стартували, й ті, хто хоче зв'язати свою кар'єру з армією. Третє -- постійна підготовка населення до національного спротиву, щоб у потрібний момент можна було збільшити чисельність ЗСУ. Четверте -- створення мотиваційних заходів, зокрема матеріальних заохочень, фінансування, соціальних пакетів, щоб армія була конкурентоспроможною на ринку праці", -- розповідає Фокусу Мусієнко.

На думку експерта -- це основні аспекти залучення людей до служби. Також важливим є питання фінансування. За його словами, українцям потрібно розуміти, що за будь-яких умов ми будемо жити в реаліях, коли витрати на оборону та безпеку складатимуть від 5 до 10% ВВП. Ці кошти будуть закладатися на утримання Збройних сил.

"Важливо також налагоджувати співпрацю з нашими партнерами для отримання підтримки у забезпеченні військових. Отже, фінансування оборонних сил виступає одним із ключових аспектів гарантування нашої безпеки," - додає Мусієнко.

Він переконаний, що навіть після завершення воєнного стану та відкриття кордонів не всі бажатимуть виїжджати з країни, проте відтік населення є цілком імовірним. Українським чиновникам доведеться вступити в умовну боротьбу за залучення максимальної кількості новобранців до Збройних сил. Для цього необхідно забезпечити більш вигідні умови служби та надати певні гарантії.

Нагадаємо, що Фокус аналізував оновлену стратегію Генерального штабу Збройних сил України та те, яким чином країна планує вести бойові дії у 2025 році без підтримки Сполучених Штатів.

Фокус також повідомляв, що президент Литви Гітанас Науседа висловив свою думку щодо можливого терміну вступу України до Європейського Союзу. На його думку, ця дата може бути 1 січня 2030 року.