Кирило Говорун: "Навіть суспільство, яке постраждало від війни, може трансформувати свою травму на потужний імпульс для розвитку освіти."

Фото: Зоряна Стельмах Кирило Говорун, доктор філософських наук, професор Університету Лойола Мерімаунт у Лос-Анджелесі
"Ми можемо допустити, щоб травма нас проковтнула, щоб ми розслабилися, почали собі все пробачати через те, що травмовані. І маємо на це право. Ми маємо право пробачати собі і тим самим опускатися нижче і нижче через травму. Багато хто так і робить. Або травма може нам допомогти згрупуватися, консолідуватися і зробити ривок уперед", -- заявив Кирило Говорун.
Професор продемонстрував, як освіта може еволюціонувати в суспільствах, які зазнали глибоких травм, на прикладі Колумбії та Чилі — країн Південної Америки, що пережили тривалі громадянські конфлікти та авторитарні режими.
У мене є особистий досвід викладання в двох країнах: Колумбії та Чилі, зокрема в Боготі та Сантьяго. Колумбія близька нам за багатьма аспектами. Під час мого перебування в університеті Медельїна я був вражений виставкою малюнків, присвячених епосі громадянської війни, на якій були зображені звірства угруповання ФАРК. Ці роботи нагадували українські дитячі малюнки, де діти ілюструють російську окупацію України. Сюжети та стилістика були схожими, і мені здавалося, що я дивлюся на українські малюнки. Водночас, цей університет досяг значних висот і став одним із найкращих в Колумбії, -- зауважив Кирило Говорун. Щодо Чилі, я викладав у Папському університеті, який є приватним католицьким закладом і вважається найкращим у Південній Америці. Я спостерігав, з одного боку, травмоване суспільство, яке нещодавно пережило злидні через громадянську війну, а з іншого -- як це суспільство змогло перетворити свою травму на суттєвий прогрес в освіті.
Безперечно, зазначає професор, це не стосується кожного вишу, але ілюструє, що можливості для покращення освіти існують навіть у найскладніших обставинах.
Тимофій Милованов: "60 % учасників міжнародних олімпіад не вступили до українських університетів, обравши навчання за кордоном"
При цьому він навів ще один приклад -- Демократичної Республіки Конго, однієї з найменш розвинених країн Африки.
На вулицях справді існує певна небезпека, і це контрастує з високим рівнем освіти, який пропонують місцеві університети. Наприклад, Національний університет у Кіншасі, столиці Конго, а також Протестантський і Католицький університети, які навіть перевершують його. Ця різниця вражає своєю яскравістю.
Цей випадок також ілюструє, що в країні, де досі триває громадянська війна, і яка пережила жахливі наслідки колоніального гноблення під правлінням короля Леопольда II, якого я часто порівнюю з Путіним. Адже Леопольд II також стверджував, що виступає проти колоніалізму та рабства, а насправді створив одну з найжорстокіших систем колоніальної експлуатації на початку XX століття. В Африці я також висловлюю аналогічні думки щодо Путіна. Незважаючи на всі ці обставини, це є яскравим прикладом того, як освіта може сприяти прогресу суспільства, -- підкреслив Кирило Говорун.
Зображення: Зоряна Стельмах, Кирило Говорун та Оксен Лісовий.
За його словами, за останні два десятиліття дуже сильно розвинулися університети в Китаї, і це контрастує з тим, що відбувається в освітньому середовищі Японії чи США.
"Мабуть, найбільше я викладав саме в китайських університетах, більш ніж у двадцяти. І це одна з найдинамічніших систем. Я приїжджаю в той самий кампус у Пекіні через рік-два і не впізнаю його: він просто шалено розвинувся, я просто гублюся в ньому. І на фоні цього університет Токіо (де в мене нещодавно теж був досвід викладання) має такий самий архаїчний вигляд, як у 30-ті роки, коли побудували основні будівлі.
Це не до того, що японські університети гірші, ніж китайські. Але в японських університетах, наприклад, не розмовляють англійською. У китайських -- чи не всі. Коли я 20 років тому почав приїжджати в китайські університети, майже ніхто не розмовляв англійською. Студенти були пасивними. Модель для викладача в університеті була, що це мудрець на сцені, sage on the stage. Ти просто говориш, як неоконфуціанський учений, до тебе ставляться як до напівбожества і всі бояться спитати. Зараз студенти суперактивні, суперангажовані в дискусію. Усі чудово розмовляють англійською", -- зауважив професор.
Він погоджується, що китайські університети -- невдалий зразок через великі інвестиції держави, яка при цьому блокує непатерналістичне мислення у студентів, бо не зацікавлена в ньому, і це свого роду потужний гальмівний фактор для освіти. Але це, каже Говорун, теж можна вважати прикладом того, як країна, суспільство, якась система освіти, починаючи в низькій точці, де існує травма, використовує її для потужного моменту руху.
Фото: Зоряна Стельмах Кирило Говорун, доктор філософських наук, професор Університету Лойола Мерімаунт в Лос-Анджелесі
На противагу цьому, вважає вчений-богослов, у розвинених країнах бачимо застій системи, її апатичність.
У американських університетах я також маю значний досвід викладання, подорожуючи по різних закладах. Останніми роками, особливо протягом останніх двох років, я спостерігаю за серйозною стагнацією та навіть паралічем. Здається, університети зазнають паралізуєвого впливу внутрішньої цензури, і це стосується навіть ліберального єзуїтського приватного університету в Лос-Анджелесі. Стагнація, яку я спостерігаю тут, контрастує з тим, що я бачу в Південній Америці, де все відбувається жваво і динамічно.
Є стереотип, що, умовно кажучи, гроші, державна політика і вмотивованість самих університетів (тому що agency, так би мовити, в американських університетах усе ж таки залишається досить високою) забезпечують розвиток, але є фактор самовпевненості, самодостатності, який насправді гальмує. А фактор неповноцінності і меншовартості, якщо він не знищує людей і суспільство, може стати потужною точкою зростання", -- відзначив Кирило Говорун.
У процесі реформування освіти доктор філософських наук підкреслює необхідність перетворення цієї сфери на систему, яка сприяє всебічному розвитку особистості. Це означає, що кожен студент повинен мати шанс не лише глибоко зануритися в одну спеціалізацію, але й досліджувати різні напрямки знань.
Щоб, наприклад, уникнути феномену, пов'язаного з Путіним. Яка ж його проблема? Він здобував освіту на юридичному факультеті Ленінградського університету. Проте, без сумніву, його завжди цікавила історія. Оскільки його спеціалізація була досить вузькою – юридичною, він не мав можливості стати професійним істориком. Лише ставши диктатором і отримавши більше вільного часу, він зміг зайнятися цим захопленням. В результаті він став аматором в історії, що призвело до певних наслідків.
Якби Путін отримував освіту в єзуїтському університеті (це можна застосувати до багатьох інших навчальних закладів), він би міг вибирати не лише юриспруденцію, а й такі дисципліни, як історія чи богослов'я. Проте, це було б не те богослов'я, яке йому нав'язує Кирило; у нього виникло б своє критичне сприйняття релігійних вчень. У такому разі "русскім міром" не вдавалося б маніпулювати.
Коли є можливість вибору, як це роблять у Liberal Arts College, людина не стає апріорі ідеальною або уникає тих сценаріїв, за якими почав розвиватися Путін. Але можливість такого сценарію мінімізується. Мені здається, для нас, для України, дуже важливо мати можливість отакого формування студента -- з правом вибору не лише спеціалізації, а й різних дисциплін. Тоді, можливо, не було б і Путіна", -- каже Кирило Говорун.
Фото: Зоряна Стельмах Кирило Говорун, доктор філософських наук, професор Університету Лойола Мерімаунт в Лос-Анджелесі
Окрім цього, професор вважає, що гуманітарний аспект освіти (який охоплює всі дисципліни, включаючи STEM) є тією основою, що здатна з'єднати суспільство та академічні спільноти. У США, за словами Говоруна, майже всі університети пропонують курси з філософії або релігієзнавства, які викладають професіонали, об'єднані в різноманітні асоціації, такі як Американська академія релігії, що налічує близько 10 тисяч членів.
Елла Лібанова: "Вища освіта -- це не про ринок праці. Це про людський розвиток"
"Знаєте, зараз учені почали розуміти, як давні римляни будували свої будівлі без цементу -- Колізей, акведуки тощо. Річ у тім, що для цеглин вони використовували спеціальний розчин з вкрапленням крейди, і коли потрапляє волога, ця крейда реструктуризується всередині розчину і дозволяє тримати, попри зміну структури, всі навантаження, які бере на себе ця споруда. Без будь-яких технологій цей розчин скріплює оці всі елементи. От я за те, що, щоб гуманітарна освіта, елементи гуманітарного знання були такою сполукою для українського суспільства", -- висловив думку Кирило Говорун.