Головний елемент конфлікту
Українська промисловість є такою ж важливою складовою, як і наші Збройні Сили. Час підтвердив, що вони нерозривно пов'язані одне з одним. Вироби нашої промисловості забезпечують глибинні удари по ворогу.
Захід до цього часу не дає технічних можливостей для глибоких уражень. Градус російського терору зростає, а рішучості партнерів надати нам необхідне для захисту, немає.
Окупант влаштований так, що лише тоді, коли його власна кров заповнить поле бою, він зупиниться. Слова тут виявляються безсилими. Лише значна ціна агресії здатна стати ефективним засобом стримування. У реальному житті це означає, що удари мають бути завдані з більшою інтенсивністю, ніж по нашим територіям. І, як показала практика, лише вітчизняна промисловість може забезпечити необхідні засоби для цього. Отже, вона стає ключовим гравцем у цій війні, без якої країна не зможе вижити. Це — жорстока реальність, і перший висновок:
1. Промисловий сектор є основою нашої незалежності та державного розвитку.
Саме це усвідомлює Росія, тому й намагається знищити нашу промисловість. Вона здійснює ці дії вже протягом тридцяти років, починаючи з моменту здобуття Незалежності, оскільки усвідомлює, яку потенційну промислову силу можуть створити українці завдяки своєму людському капіталу.
Нагадаємо, що найрозвинутіше машинобудування ссср було на території України. Причина цього -- люди: інженери, технологи, всі працівники. Ракети росіян, якими вони атакують нашу мирну інфраструктуру, розроблялись на 80% українськими інженерами. Уламки ракет, які позавчора впали в Києві, мають штампи деталей 70-х років.
Дніпро виступав як основний осередок ракетобудування, тоді як компоненти виготовляли в Харкові, Сумах та Києві. Без України кацапам важко відновити цей виробничий ланцюг, зокрема у сфері ракетних двигунів. Ми маємо можливість реалізувати це швидше, якщо забезпечимо послідовність і комплексний підхід на рівні держави. Отже, наступний висновок:
Для прогресу у сфері технологічного машинобудування Україна володіє значною конкурентною перевагою — це її людські ресурси.
Але компонента, якої українцям не вистачає - це ефективна політика, включно із промисловою. Включно, тому що питання треба ставити ширше, і саме в контексті політики. Створення нової промисловості в Україні - це також і питання захисту цього процесу політичними та безпековими методами.
Історія російської діяльності проти нашої промислової сфери ще потребує детального дослідження. Під час перших місяців нашої Незалежності Євген Примаков зустрівся з президентом США Джорджем Бушем старшим. Він акцентував увагу Буша на промислових можливостях України, зокрема на її здатності використовувати та підтримувати ядерні технології. Примаков закликав до співпраці, щоб нейтралізувати цю "загрозу".
Потім протягом десятиліть кацапи втручались у нашу промислову власність, отримуючи активи, а потім або руйнуючи їх, або підлаштовуючи під потреби своїх корпорацій. Так було із сектором виробництва алюмінію (Миколаївський глиноземний та Запорізький алюмінієвий), нафтопереробною (Одеський та Лисичанський НПЗ), Луганським тепловозобудівним заводом та іншими.
В даний момент вони безпосередньо атакують нашу промислову інфраструктуру та фабрики. Нещодавно сталася подія, коли було завдано удару по новому індустріальному парку Sparrow.
Суверенний промисловий розвиток може стати конфліктною зоною і з нашими партнерами, які поки холодно сприймають появу конкурентоздатних українських промислових товарів. Але це зрештою мирний конфлікт чи дискусія, яка навіть доходить до сварки чи торгівельних бар'єрів. А протистояння із росією -- питання життя і смерті. І аграрна країна не виживе в цьому протистоянні.
Уся ця оповідь веде до ще одного висновку: українська промислова стратегія зазнає жорстоких нападів з боку супротивників та недоброзичливців, однак:
3. Промислова політика повинна бути найнадійніше охоронюваною складовою державної політики.
Ключовим показником успішного індустріального прогресу є вміння країни створювати та впроваджувати власні технології на ринку. Однак це неможливо без всебічного підходу до розвитку промисловості. Якщо в державі відсутні одночасно функціонуючі заводи, виробництва, наукові установи та дослідницькі центри, нові технології не зможуть виникнути. Також, якщо не буде належної політики, що підтримує дослідження та розробки, результативність у цій сфері залишиться на низькому рівні.
Отже, коли мова йде про еволюцію промисловості, доречно вживати термін "промислово-технологічний розвиток". Таким чином, можна сформулювати четвертий висновок:
4. Втілюючи промислову політику, державі потрібно інвестувати в технології, визначивши пріоритетні напрями
Тепер нам доведеться визнати: нехай промисловості супротивників спробують довести свою спроможність. Дослідимо, на що вони здатні без нашої участі, і ми без них. Наразі, за обсягом виробництва озброєнь, перевага на боці ворога. На відміну від України, Москва зосередила свої ресурси на ключових напрямках і багато років інвестувала в машинобудування, що дало певні результати.
Протистояння з росією є питанням існування. Аграрна держава не зможе витримати це випробування.
Тривалий контекст має своє значення. Проте, з початку 2023 року, під тиском суворих умов виживання, в Україні починають формуватися елементи системного підходу. Наразі наша країна має в арсеналі кілька зразків техніки, які відсутні навіть у наших партнерів. Це стало можливим завдяки постійному фінансуванню та можливості оперативного тестування новинок на фронті. Яскравим прикладом цього є виробництво зброї, яке демонструє, наскільки результативним може бути використання лише декількох інструментів промислової політики.
Отже, зміни в промисловому розвитку відбуваються безпосередньо в теперішній момент, навіть під час активних бомбардувань. Це свідчить про те, що в періоди миру такого прогресу не спостерігалося, що вказує на параліч державних структур та підривну діяльність зовнішніх агентів, поєднану з невіглаством значної частини населення, яке охоче вірить у ідеологічні абсурди. Це є свідченням слабкості держави. Таким чином, п'ятий висновок:
5. В держави немає причин за будь-яких умов припиняти займатись промисловим розвитком
Зараз, нарешті, з'явився момент, коли захід звернув увагу на технологічні таланти українців. Українці й самі мають усвідомити цей капітал і на завжди запам'ятати жорстокий урок від нехтування промисловістю. Від війни до миру процес промислово-технологічного розвитку має бути неперервним. Ми точно випередимо москву, якщо матимемо таку безперервність та зможемо в теперішніх обставинах долучити партнерів до спільного створення технологічного редуту, який прикриє схід Європи.
