Коли розпочнеться збільшення податкових ставок?

Закон про зміни до податкового кодексу підписаний президентом України 28 листопада. Що він передбачає, чи можна буде підвищувати податки заднім числом, наскільки прийняття закону поповнить скарбницю та що про це думають бізнесмени?

Законодавчий акт "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо специфіки оподаткування під час воєнного стану" був затверджений Президентом 28 листопада.

Законопроект № 11416-д, що передбачає значне підвищення податкових ставок, набере чинності 29 листопада. Відповідну інформацію вже опубліковано в газеті "Голос України", - зазначив голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.

Отже, військовий збір за новою ставкою у 5% повинен бути сплачений протягом двох днів листопада.

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль зазначив, що законодавчі акти щодо бюджету та оподаткування є важливою умовою для наших кредиторів.

"Це одна з основних умов, поставлених нашими кредиторами. Вона має велике значення для забезпечення фінансування всіх витрат, пов'язаних з обороною нашої країни як у цьому, так і в наступному році," - зазначив прем'єр-міністр.

Відомо, що на підвищенні податків в Україні наполягав МВФ.

"Війна навряд чи закінчиться цього року. На жаль, вона триватиме і наступного року У 2025 р. Тож Україні знадобиться більше зовнішнього фінансування, ніж ми очікували.",- сказав глава місії МВФ Гевін Грей.

Він вважає, що Україні варто шукати внутрішні ресурси.

"Внутрішня політика України повинна бути орієнтована на реалізацію поставлених цілей," - зазначив він.

На думку Грея, підвищення податків сприятиме бажанню донорів продовжувати підтримувати Україну.

"Витрати держави зберігатимуться на високому рівні в середньостроковій перспективі, тому прогрес у прийнятті податкового пакету вплине на бажання донорів і надалі підтримувати Україну," - зазначив він.

Закoн прo підвищення податків дo кінця рoку збільшить надхoдження дo державнoгo бюджету.

"Якщо говорити про результати збільшення, то ми оцінюємо, що цього року бюджет отримає додаткові 30 мільярдів гривень," - зазначив Гетманцев.

За йoгo слoвами, наступного року надхoдження у державний бюджет від впрoвадження ініціативи станoвитимуть 135 млрд грн.

Шмигаль у свою чергу підкреслив, що значна частина фінансування буде направлена на зміцнення обороноздатності держави.

За його словами, ми отримаємо додатковий ресурс для закупівлі зброї та амуніції та виплату заробітних плат Сил безпеки й оборони.

"60% видатків держбюджету-2025 припадає на сектор безпеки та оборони. Наступного року ми витратимо на армію понад 2,2 трлн грн - значно більше, ніж бюджет країни мирного часу", -сказав Шмигаль в ефірітелемарафону "Єдині новини".

За його словами, половина оборонного бюджету становить зарплата наших захисників і захисниць. 739 млрд грн передбачено на виробництво та купівлю військової техніки та зброї. Майже 47 млрд грн спрямуємо на закупівлю дронів і 55 млрд грн - на модернізацію ОПК.

"Україна самостійно забезпечує фінансування своєї армії, а від міжнародних партнерів отримує ресурси для цивільних потреб бюджету. Ми усвідомлюємо, звідки надходитимуть ці фінансові кошти та як будемо покривати всі витрати," - зазначив прем'єр.

Серед основних нововведень, які набудуть чинності після ухвалення закону, можна виділити збільшення військового збору з 1,5% до 5%.

встановлення військового збору у розмірі 1% від доходу для платників єдиного податку ІІІ групи; встановлення військового збору для ФОП - платників єдиного податку І, ІІ та IV групи на рівні 10% мінімальної заробітної плати (визначено, що встановлені особливості оподаткування військовим збором діятимуть до 31 грудня року, у якому буде припинено воєнний стан); встановлення ставки податку на прибуток підприємств для небанківських фінансових установ (крім страховиків) на рівні 25%; вдосконалення запропонованої моделі визначення розміру авансових внесків у цілях оподаткування прибутку підприємств, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним; щомісячне подання звітності про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і суми утриманого з них податку, а також суми нарахованого єдиного внеску, встановлення 50% податку на прибуток банків у 2024 році; запровадження авансових внесків на АЗС та помісячної звітності з ПДФО.

Крім того, планується створення окремого законодавчого акту, який передбачає внесення змін до Бюджетного кодексу України. Це стосуватиметься зарахування доходів від військового збору до спеціального фонду Державного бюджету, з метою їх цільового використання на потреби оборони та безпеки країни.

"Ну так....опублікували сьогодні вже. Завтра вийде газета з сьогоднішньою датою... 29 листопада (а не 1 грудня, як обіцяли) закон вступить в силу. І решту днів доведеться якось бізнесу перераховувати (військовий збір - ред.) по ставці 5%", - повідомив заступник голови податкового комітету Ярослав Железняк.

Гетманцев назвав публікацію закону 28 листопада "помилкою друкаря" і перепросив у бухгалтерів за створені незручності.

Одночасно, змін у податковій політиці, що стосуються малих підприємців, не буде. Нові, підвищені податки для фізичних осіб-підприємців набудуть чинності з 1 січня 2025 року.

У законопроєкті №11416-д обговорювалися питання щодо ретроактивного оподаткування фізичних осіб-підприємців. Проте, у Верховній Раді ухвалили рішення внести зміни до документа, щоб покращити умови для підприємців.

"Податковий комітет вирішив переглянути підвищення податків для ФОпів заднім числом", - сказав Железняк.

За його словами, комітет ухвалив рішення відкласти підвищення податків до 1 січня 2025 року.

"Таким чином, ми успішно захистили позицію щодо виключення з закону терміна 'заднє число', - зазначив Железняк."

Він зазначив, що ця поправка не поширюється на банківські організації.

Також стало відомо, що у 2024-2025 роках "національний кешбек" буде звільнений від податкових зобов'язань.

Відомо, що бізнес висловив серйозне занепокоєння з приводу податкових змін. Підприємці переконані, що замість того, щоб підтримати компанії, які продовжують функціонувати під час війни, новий закон лише ускладнить ситуацію для тих, хто не вдався до "тіньових" схем.

"Коли бізнес програє, не виграє ніхто", - вважає співзасновник Monobank Олег Гороховський.

Андрій Длігач, який очолює Advanter Group і є співзасновником Центру Економічного Відновлення, висловлює думку, що якщо бізнес стикається з перешкодами на шляху розвитку, то його діяльність буде ускладнена.

"Стійкість України на передовій визначається нашою здатністю фінансувати Збройні сили через економічні ресурси. А звідки ж беруться ці кошти? Вони походять від активності бізнесу. Якщо бізнес стискається чи його змушують залишити Україну, він, звісно, не зможе функціонувати," - відзначає Длігач.

Фахівці Європейської бізнес асоціації (ЄБА) вважають, що будь-яке нове оподаткування для підприємств, включаючи збільшення військового збору, може негативно вплинути на конкурентоспроможність, оскільки ведення бізнесу легально стане менш вигідним економічно.