Коли мовчання не є синонімом миру: чи насправді завершився конфлікт між ХАМАС та Ізраїлем?
Після двох років інтенсивних бойових дій, що забрали десятки тисяч життів і спричинили гуманітарну кризу в секторі Гази, у світі дедалі більше обговорюють можливість завершення конфлікту між ХАМАС та Ізраїлем.
Президент США Дональд Трамп оголосив про завершення війни, також відбувся обмін заручниками. Однак залишаються невирішеними дуже багато складних питань, які накопичилися за роки протистояння між ізраїльтянами та палестинцями.
Чи варто говорити про можливість досягнення ширшої мирної угоди, яка могла б запобігти новим спалахам насильства, пояснить Еспресо.
Ізраїльські громадяни очікують на звільнення заручників, захоплених ХАМАС, фото: Getty Images.
8 жовтня президент Трамп на платформі Truth Social повідомив, що Ізраїль і ХАМАС "підписали першу фазу" плану, який передбачає припинення вогню, виведення ізраїльських військ з більшої частини Гази та обмін полоненими. Ця угода базується на 20 пунктах плану Трампа, оприлюдненому наприкінці вересня, і стала результатом інтенсивних переговорів у Шарм-ель-Шейху (Єгипет) за посередництва Катару, Єгипту, Туреччини та США.
Прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу затвердив цей план під час засідання уряду 9 жовтня, незважаючи на протидію ультраправих партнерів по коаліції, які наполягали на необхідності повного роззброєння ХАМАС.
У рамках первинного етапу цієї угоди, 13 жовтня ХАМАС передав останніх двадцять живих заручників з Ізраїлю, в той час як Ізраїль звільнив до двох тисяч палестинських ув'язнених, серед яких були жінки та діти. Цей обмін супроводжувався значним потоком гуманітарної допомоги – щодня прибувало сотні вантажівок для відновлення інфраструктури в Газі.
Водночас ізраїльські війська частково вивели свої підрозділи з окремих територій Гази, що дало можливість палестинцям повернутися до своїх зруйнованих житлів.
Однак сцени радості в Тель-Авіві на "Площі заручників" контрастували з сумом, адже ХАМАС передав лише тіла чотирьох із 28 загиблих заручників, стверджуючи, що решта потребує часу для ексгумації з-під руїн. Червоний Хрест, який координує ці процеси, каже, що повернення решти останків - це "більший виклик, ніж звільнення тих, хто залишився живим", тому це займе "певний час".
Натомість родини 24-х загиблих заручників звинувачують ХАМАС у затримках процесу. Форум сімей заручників охарактеризував це як "порушення домовленостей", наполегливо вимагаючи термінового пошуку тіл. Мати одного з убитих зазначила, що уряд Нетаньягу зрадив родини, чиї тіла залишилися в Газі. У свою чергу, Міністерство оборони Ізраїлю закликало утримувати ключовий пункт пропуску в Рафаху закритим, поки не будуть повернуті тіла 24-х заручників.
Трамп зробив заяву перед ізраїльським Кнесетом, зображення: скріншот.
У той же день Трамп прибув в Ізраїль, де виступив перед Кнесетом (парламентом), а згодом полетів в Єгипет, де взяв участь в урочистому підписанні декларації щодо Гази з лідерами понад 20 країн, вкотре повторивши, що тепер настав "мир та новий світанок на Близькому сході".
Відзначимо, що для України - це також позитивна новина, оскільки зниження напруги на Близькому Сході може повернути більшу увагу міжнародної спільноти до війни, яку веде Росія проти України. Власне, Трам сам про це сказав, що тепер його команда має зосередитися на завершенні російсько-української війни.
Друга стадія мирної угоди між Ізраїлем та ХАМАС повинна стати ключовою — саме вона має перетворити тимчасове перемир'я на стабільний мир. Перший етап зосереджувався переважно на гуманітарних аспектах, таких як звільнення заручників, обмін полоненими, надання гуманітарної допомоги та часткове виведення військових. У свою чергу, другий етап повинен закласти політичні та безпекові основи для майбутніх відносин.
Ця стадія передбачає повне зупинення бойових дій та виведення ізраїльських військових з більшої частини території сектора Газа. Мова йде про поступове повернення контролю над цим регіоном до місцевих органів влади, а також створення перехідного управлінського органу, який має забезпечити порядок і розпочати процес відновлення. Іншими словами, це перехід від "тимчасової паузи у конфлікті" до спроби встановлення нової моделі співіснування між ізраїльтянами та палестинцями в сусідстві.
Однією з ключових складових другої фази є повернення всіх ізраїльських заручників (24 загиблих). Це питання стало для Ізраїлю справою національної гідності та емоційною межою, за якою суспільство та політики не можуть ухвалити рішення про наступні дії.
"У Газі серед палестинців виникають тривоги через те, що затримка ХАМАС у передачі тіл ізраїльських заручників може поставити під загрозу крихке перемир'я", - повідомляє BBC.
Бойовики ХАМАС, зображення: Getty Images
Водночас ХАМАС прагне отримати запевнення, що після цього ізраїльські війська не відновлять свої операції в Газі з метою знищення терористичної організації. Адже ці два питання залишаються ключовими для уряду Нетаньягу: звільнення всіх заручників та ліквідація ХАМАС, як зазначалося після ізраїльського "11 вересня" (коли бойовики прорвали кордони 7 жовтня 2023 року). Таким чином, основною проблемою у переговорах є взаємна недовіра.
Іншим критично важливим питанням є доля Гази в майбутньому. Ізраїль вимагає, щоб ХАМАС не залишався на чолі, але наразі немає чіткої альтернативи цьому. Більше того, послаблені лідери терористичної організації намагаються відновити контроль над сектором Гази після початку режиму припинення вогню. За інформацією ізраїльських ЗМІ, ХАМАС стратив 33 палестинців, яких вважає "колаборантами". Водночас, арабські медіа повідомляють, що ізраїльські сили вже вбили п'ятьох палестинців і поранили кількох, незважаючи на перемир'я. Отже, палестинський народ продовжує залишатися жертвою цієї складної ситуації.
Легітимна палестинська адміністрація вже давно не має значного впливу на місцях, і навіть Трамп не згадав про неї. Ідея створення тимчасового міжнародного уряду в Газі викликає численні суперечки. Усе це суттєво ускладнює процес переговорів.
На додачу, реалізацію другої фази ускладнює гуманітарна катастрофа. Два мільйони мешканців Гази живуть серед руїн, без стабільного доступу до води, електрики чи ліків. Без масштабного міжнародного фінансування відновлення регіону виглядає майже неможливим, а будь-яке затягування лише поглиблює проблеми.
"Припинення вогню не вирішує все чарівним чином. Це лише перший із багатьох кроків до відновлення. А вакуум влади, який утворюється в секторі Гази, може стати гіршим, ніж влада ХАМАС", - відзначають у BBC.
Посередники, тобто США, Єгипет, Катар, ЄС та інші, намагаються тримати процес у руслі, але досягти компромісу складно. Попередні мирні домовленості на Близькому Сході часто руйнувалися саме на другому етапі, коли наставав час перейти від обіцянок до реалізації конкретних дій.
Отже, незважаючи на урочисті та маніпулятивні висловлювання Трампа щодо "історичного досягнення" і "кінця тривалої війни", друга стадія наразі не є справжнім миром, а лише тестом на здатність утримати досягнуте перемир'я. Як зазначає Bloomberg, зусилля Трампа заслуговують на визнання, адже вдалося звільнити заручників і припинити бойові дії. Проте вся ця риторика виглядає як "бальзам на поранене его", особливо після того, як Трамп не отримав Нобелівську премію миру минулого тижня.
Багато експертів виявляють скептицизм щодо надійності досягнутих угод. За результатами опитувань, ізраїльське суспільство не вірить у реальність існування двох незалежних держав, що робить його маловірогідним до таких змін. Як зазначає The Washington Post, ізраїльтяни все більше посилюють тиск на палестинські поселення не лише в секторі Газа, а й на Західному березі річки Йордан, де "близько 3 мільйонів палестинців опиняються на все меншій території під посиленою ізраїльською військовою окупацією та загрозою анексії".
Як відзначає Мона Якубян, директорка Програми Близького Сходу в Центрі стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS), хоча поточна угода знаменує собою важливий прорив у дворічній війні, проте питань досі більше, ніж відповідей.
Три ключові аспекти напруженості обертаються навколо питань роззброєння ХАМАС, виведення ізраїльських військ та остаточного завершення бойових дій. Угода передбачає "демілітаризацію Гази під контролем незалежних спостерігачів", проте їй бракує конкретики. Вона залишається досить неясною щодо роззброєння ХАМАС, без чітких термінів або критеріїв для контролю, не кажучи вже про способи, якими це роззброєння буде реалізоване. Крім того, угода не пояснює, яким чином буде знищено "всю військову, терористичну та наступальну інфраструктуру, включаючи тунелі та об'єкти виробництва зброї". Тунелі ХАМАС є особливо складним викликом для ізраїльської сторони, зазначає експерт.
Вона зазначає, що інформації про етапи виведення ізраїльських військ немає, оскільки угода передбачає первинне виведення військ до "домовленої лінії", але залишається невизначеністю щодо термінів і порядку наступних етапів виведення.
"Заплановано також утворення буферної зони, контрольованої Ізраїлем, у секторі Газа, однак ХАМАС висловив сподівання на повне виведення ізраїльських військ з цієї області. Різниця у поглядах на ці питання може суттєво ускладнити реалізацію плану і призвести до поновлення конфлікту," - зазначає Мона Якубян.
Експерти, котрі спілкувалися з The New York Times, зазначають, що звільнення ізраїльських заручників і досягнення перемир'я можуть виявитися найпростішими аспектами угоди, яку намагалися реалізувати протягом останніх двох років. Вони підкреслюють, що "набагато легше уявити, як ситуація погіршується, ніж сподіватися на повне втілення планів Трампа".
"Вимога від ХАМАСу відмовитися від озброєння та демілітаризувати Газу є основною умовою для повного виходу Ізраїлю з цього регіону. Ізраїльські громадяни настійно вимагають роззброєння ХАМАСу, що є складним завданням, адже ця організація була створена на засадах використання зброї. Таким чином, ХАМАС фактично просять відмовитися від своєї ідеології," - зазначив Акрам Аталлах, палестинський аналітик, який проживає в Лондоні.
Існують також інші неузгоджені аспекти 20-пунктового плану пана Трампа. Зокрема, йдеться про формування міжнародних сил для забезпечення безпеки у регіоні, амбітні ініціативи щодо відновлення економіки та інфраструктури Гази, а також про створення тимчасового Палестинського керівного комітету, діяльність якого буде під наглядом міжнародної ради.
Згідно з інформацією, наданою The New York Times, питання про те, хто буде управляти Газою "на наступний день" після завершення конфлікту, стало одним із найскладніших і тривалих аспектів переговорів перед укладанням угоди про припинення вогню. Врешті-решт, це питання було вирішено виключити з основних переговорів і відкласти на наступний етап.
Ізраїльські аналітики вважають, що друга стадія переговорів може зайти в безвихідь. ХАМАС залишиться у збройному стані, а Ізраїль не планує виводити свої війська з сектора Гази, що призведе до замороження ситуації. Вірогідно, ізраїльські військові продовжать операції проти ХАМАС, використовуючи тактику, схожу на ту, яку застосовували проти "Хезболли" в Лівані, періодично завдаючи цілеспрямованих ударів по бойовиках та їхніх складах.
"Якщо зараз, не дай Боже, станеться теракт на один із наших постів, і у нас будуть жертви, то через хвилину все скінчено", - сказав Зохар Палті, колишній високопоставлений співробітник Моссаду та Міністерства оборони.
Отже, справжній "кінець війни" передбачає набагато більше, ніж лише укладення перемир'я та звільнення заручників. Історія свідчить, що на Близькому Сході конфлікти часто відновлюються після подібних тимчасових угод. Тому оптимізм, який існує сьогодні, повинен поєднуватися з реалістичними сподіваннями та готовністю до тривалої дипломатичної роботи, а не до швидких досягнень.
