Невеликий острівець в Естонії: який напрямок обрав Путін для удару по НАТО.

Острів Хійумаа, на якому мешкає всього 8 тисяч людей, має важливе стратегічне значення. Якщо Росія захопить цю територію, вона зможе організувати морську блокаду для країн Балтії, простягаючись до Калінінграда, що створить серйозний розрив між державами НАТО.

Багато експертів висловлюють думку, що президент Росії Володимир Путін може намагатися розширити свої амбіції на країни НАТО після України. Серед найбільш імовірних мішеней вказують на країни Балтії, які раніше входили до складу Радянського Союзу. Острів Хійумаа в Естонії вже готується до можливих негативних сценаріїв, оскільки мешканці усвідомлюють стратегічне значення цього невеликого територіального утворення, площа якого складає всього 1000 квадратних кілометрів.

Хелтермаа є ключовим портом на острові Хійумаа, де проживає всього близько 50 жителів. З цього великого острова, розташованого біля берегів Естонії, Росія могла б реалізувати морську блокаду, яка б простягалася до Калінінградської області, розділяючи країни НАТО — з одного боку країни Балтії, а з іншого — Фінляндію та Швецію, при цьому контролюючи Балтійське море. Хійумаа займає стратегічну позицію між Санкт-Петербургом та російським анклавом, обслуговуючи дві бази російського військового флоту.

Мер острова, Херго Тасуя, висловлює думку, що Хійумаа може бути в центрі окупаційних намірів Путіна, проте має певні сумніви щодо цього.

"Ми знаємо, що росіяни прагнуть до панування на морі. Але окупувати Хійумаа не так-то просто. За всю нашу історію ми зазнавали нападів з боку Росії десятки разів. У нас це знання в крові, і ми готові захищати острів", -- каже він.

В даний час на заході острова встановлюється нова радіолокаційна система, здатна виявляти будь-які об'єкти, що рухаються у водах Балтійського моря. Додатково, по всій території Естонії функціонують підрозділи цивільного захисту.

"Я також належу до їх числа. Ми озброєні і вміємо користуватися цим," -- зазначає мер. Він підкреслює, що на острові регулярно проводять навчання, і кожен знає, що необхідно витримати щонайменше 48 годин, після чого можна сподіватися на допомогу.

Напад на Хійумаа й одночасний напад на естонське прикордонне місто Нарва на іншому кінці країни -- це сценарій, розроблений Карло Масалою, німецьким військовим експертом і професором політології в Університеті бундесверу в Мюнхені. У своїй останній книзі "Якщо переможе Росія" він описує наступ російської армії на північно-східний фланг НАТО у 2028 році. Це відбувається, якщо війна в Україні закінчується капітуляцією Києва, а роз'єднаність всередині НАТО підштовхують Росію до нового нападу.

Столиця Хійумаа, місто Кярдла, можна легко обійти пішки за близько тридцять хвилин. Багато місцевих жителів щодня виїжджають на материк для роботи, а їхні будинки слугують лише вихідними резиденціями. Ті, хто постійно мешкає на острові, заробляють на життя через сільське господарство, літній туризм, риболовлю або морські перевезення. Всі вони зазначають, що після перемоги Дональда Трампа на виборах у США, життя на острові стало більш тривожним. Це пов'язано з тим, що вони прочитали книгу Масали.

"Вони активно готуються. Чимало людей вважали, що їм нічого не загрожує, але переобрання Трампа та сучасна політична ситуація доводять, що історія може бути непередбачуваною," - зазначає керівник порту Енн.

У часи Радянського Союзу Хійумаа перетворився на закритий військовий район. Радянська влада розмістила там ракетні установки та інші оборонні об'єкти, в результаті чого місцевих мешканців було змушено переселити. Після відновлення незалежності Естонії в 1991 році, на острів знову почали повертатися люди.

64-річний юрист Айн Тяхісте проводить екскурсії по острову, де досі можна побачити залишки бункерів та військової техніки з часів обох світових війн. Лише одна карта в музеї, на якій позначені важливі локації битв, що проходили на Хійумаа, відкриває перед відвідувачами образ жорстоких епох, які пережив цей острів.

Тяхісте вважає, що російські військові не зможуть довго утримувати острів через нестачу ресурсів. Проте він впевнений, що така ситуація не повинна виникати взагалі. Він зазначає, що Росія ослаблена війною в Україні, і якщо санкції проти неї триватимуть і посилюватимуться, то росіяни вичерпають свої можливості. Можливо, міркує він, країни Балтії мають більше досвіду в спілкуванні з росіянами і їх не так просто залякати, як інші європейські держави. "Те, що Росія демонструє силу, не означає, що вона справді міцна. Це всього лише міфи", -- підкреслює він.

Роман Лукас, 55-річний ветеран морської піхоти, впевнений, що Естонія та острів Хійумаа можуть стати наступними мішенями для Путіна. Проте він почав сумніватися у здатності та рішучості НАТО забезпечувати захист своїх партнерів, особливо в період президентства Трампа та численних телефонних розмов між Трампом і Путіним.

"Ми потребували альтернативи НАТО — виключно європейського військового союзу," — впевнений він.

Сценарій, що стосується Масали, має трагічний фінал. Після того, як Росія здійснила напад на Естонію, країни НАТО оперативно провели консультації, відповідно до вимог статті 5 їхнього договору, але ухвалили рішення не вводити надзвичайний стан в альянсі. Їм не хочеться втягуватися у військові дії заради острова та прикордонного населеного пункту. Як наслідок, військовий союз втрачає свою колишню ефективність. Тим часом керівництво Москви відзначає свою перемогу.

"Я не вважаю, що такий розвиток подій можливий", — висловлює свою думку Херго Тасуя. Проте країни Балтії активно нарощують свої військові потужності. Естонія має намір вкласти додаткові 2,8 мільярда євро в оборонний сектор протягом наступних чотирьох років. Це призведе до зростання витрат на оборону з 3,4% до близько 5,4% від валового внутрішнього продукту до 2029 року. Кошти будуть спрямовані на закупівлю нових ракет, сучасних систем протиповітряної оборони та зв'язку, а також на збільшення чисельності армії.

Нагадаємо, у недавньому інтерв'ю колишній радник президента США Дональда Трампа Джон Болтон припустив, що станеться, якщо США вирішать не застосовувати силу у відповідь на агресію Росії проти держави-члена НАТО.

Нещодавно з'явилася інформація про те, що Москва нарощує військову присутність на межі з Фінляндією. Російські військові активності зафіксовані в чотирьох різних регіонах країни, де триває будівництво нових військових містечок та відновлення застарілої інфраструктури.