Маск у наступі: чи принесе суперечка з найбагатшою людиною планети серйозні труднощі для Трампа?
"Він просто збожеволів!" - так президент США Дональд Трамп відреагував на гостру критику від Ілона Маска - мільярдера, а донедавна - одного з найвпливовіших членів нинішньої адміністрації.
Конфлікт між Трампом і Маском був передбачуваний - його очікували практично всі аналітики, вказуючи на нарцисичні риси обох діячів.
Однак обсяги конфлікту виявилися справжнім шоком, особливо для прихильників Дональда Трампа.
Протягом першого терміна президентства Трамп встиг суттєво погіршити стосунки з численними членами своєї команди. Однак жодне з цих розставань не викликало такого резонансу.
І в той же час -
ніхто з них не був здатний створити президенту США такі проблеми, як це може зробити Ілон Маск.
Отже, коли початкові емоції заспокоїлися, а учасники почали вживати заходів для зниження напруженості, варто поставити питання: які результати принесе цей масштабний скандал у Білий дім?
Чи справді Дональд Трамп не зміг би здобути перемогу на виборах президента, як це заявляє Маск? І відповідно, без його підтримки на проміжних виборах 2026 року республіканців очікує крах?
А чи зможе Маск втілити в реальність свої загрози, які він висловив під час конфлікту з президентом Сполучених Штатів?
У тих, хто памʼятає історію відносин Ілона Маска з Дональдом Трампом і Білим домом зокрема, їхня публічна перепалка могла викликати здивування хіба через несподівано стрімку ескалацію.
З самого початку Маск не прагнув грати за встановленими правилами і виступати в ролі командного гравця.
Ще на початку після перемоги Трампа на виборах інсайдери висловлювали занепокоєння з приводу близькості до майбутнього президента США мільярдера, який приєднався до кампанії практично в останні тижні і не планував займати жодну з посад в адміністрації.
Приклад некомандного гравця у нашій історії з'явився зовсім недавно: Майкл Волц, який обіймав посаду першого радника Трампа з національної безпеки, був усунений з цієї ролі в основному через його нездатність правильно усвідомлювати ієрархічні взаємини в адміністрації.
Серед іншого - через нехтування впливовою керівницею апарату Білого дому Сʼюзі Вайлз (якій, до речі, приписують заслугу часткового "відмежування" Маска від Трампа).
Але й на цьому проблеми між Маском і рештою не завершились.
Створений за ініціативою мільярдера DOGE (Департамент оптимізації державного апарату), цей орган мав на меті зменшити бюрократичні перешкоди та знизити надмірні витрати держави. Проте на практиці його діяльність запам'яталася численними перебільшеними заявами та надмірним втручанням у функціонування міністерств і агентств, які очолювали призначенці Трампа.
Обіцяні DOGE скорочення "неефективних" федеральних службовців призвели до конфліктів між Маском і найбільш високопоставленими членами адміністрації Трампа - приміром, того-таки Марко Рубіо, який на засіданнях кабінету сперечався щодо необхідності урізання штату очолюваного ним Державного департаменту.
Або розглянути постанову Департаменту оптимізації державного апарату, що зобов'язує працівників щотижнево звітувати про "п’ять виконаних справ", яку чимало федеральних службовців просто ігнорують.
На цьому тлі у ЗМІ раз по раз вигулькували й інші історії, які лише підтверджували неспроможність Ілона Маска вписатися в адміністрацію Трампа - наприклад, про фрустрацію мільярдера через неможливість швидко досягти обіцяних максималістських результатів чи навіть бійку за його участю.
Причиною публічного конфлікту став "один великий приголомшливий законопроєкт" (One Big Beautiful Bill) — бюджетний проєкт на наступний фінансовий рік, названий у стилі Трампа, який мав стати основою його економічної стратегії.
"Мав би" - адже до "чудового законопроєкту" виникло безліч запитань, і навіть серед республіканських конгресменів та сенаторів немає підтримки для нього.
Згідно з новим законопроєктом, планується подальше підвищення межі державного боргу та збільшення бюджетного дефіциту — дії, які традиційно викликають заперечення у консерваторів. Вони, а також сам Дональд Трамп, раніше неодноразово критикували адміністрацію Джо Байдена за подібні рішення. Неодноразові обговорення в Конгресі щодо підвищення державного боргу у 2023 році призвели до шатдауну та затримки в голосуванні за допомогу Україні на кілька місяців.
Згідно з оцінками позапартійного Бюджетного управління Конгресу, у підсумку "єдиний великий законопроект", який був прийнятий за останнє десятиліття, призведе до збільшення бюджетного дефіциту на понад 2 мільярди доларів. Але це ще не все:
Ініціатива Трампа має потенціал позбавити медичного страхування, за яке сплачено, близько 11 мільйонів жителів США.
Останнє питання є чутливим для республіканців із так званих "хитких" округів, які обралися завдяки підтримці частини розчарованих виборців Демократичної партії.
У випадку з Маском існує також більш проста причина: "єдиний великий прекрасний законопроєкт" передбачає зменшення субсидій для виробників електромобілів, що суттєво вдарить по Tesla.
До цього слід також включити й інші, на перший погляд, менш значущі події – наприклад, відмову Білого дому через питання безпеки від впровадження супутникового інтернету Starlink або скасування номінації бізнесмена та друга Маска Джареда Айзекмена на позицію майбутнього очільника NASA.
Подібно до того, як важко передбачити хід теперішнього конфлікту, ще складніше визначити, як саме він буде розвиватися в майбутньому.
З іншого боку, навіть ця теперішня дистанційна суперечка в соціальних мережах частково підтвердила поширені уявлення про Трампа та Маска, а також продемонструвала, куди може призвести їхнє протистояння, якщо воно продовжиться.
Можна було звернути увагу, як у перші години конфлікту з президентом США
Ілон Маск почав давати зрозуміти про свої політичні амбіції.
Зокрема, він розпочав із досить прямого натяку на вік Трампа, зазначивши: "У Трампа залишилося лише 3,5 року на президентській посаді, а я планую працювати ще понад 40 років". Він також підкреслив, що без його підтримки Трамп і Республіканська партія не змогли б досягти успіху на виборах 2024 року.
Далі висловив підтримку ініціативам щодо імпічменту Трампа та пропозиціям призначити Джей Ді Венса його наступником (здається, це вже десь звучало). І, зрештою, зробив натяк на перспективу створення нової політичної партії, яка могла б відстоювати інтереси "80% американців".
Безумовно, Маск, який походить з Південної Африки, не зможе стати президентом США (хіба що буде змінена відповідна стаття в американській Конституції, але такий розвиток подій, мʼяко кажучи, виглядає малоймовірним). Проте він має всі шанси вплинути на результати проміжних виборів до Конгресу у 2026 році, де республіканці можуть втратити свою крихку більшість у Палаті представників.
Припустимо, що не так вже й складно уявити ситуацію, в якій Маск активно вкладає кошти в кампанії політиків (не лише з Демократичної або Республіканської партій), які змагаються в тих же округах, де обираються конгресмени, які підтримали "жахливе неподобство" (інакше кажучи, "один великий чудовий законопроєкт").
Особливо варто зазначити, що, вкладаючи значні кошти в кампанію Трампа, найбагатша людина планети продемонструвала свою готовність до ризикованих рішень.
Можливість імпічменту Трампа, враховуючи республіканську більшість у Конгресі, наразі виглядає далекою від реальності (і доти, поки конгресівське керівництво відкрито підтримує президента США, змін тут не варто очікувати). Проте сама запропонована ідея створила певну дилему для віцепрезидента Джей Ді Венса.
Сам Венс має політичні амбіції та однозначно себе бачить наступним кандидатом у президенти США від республіканців у 2028 році. І водночас він підкреслено зберігає лояльність Трампу і, попри колишні ідеологічні розбіжності, вписався у його адміністрацію (як, до слова, ще один колишній противник Трампа Марко Рубіо).
Тож сподіватись на підтримку Венсом імпічменту - як свого часу розраховували демократи на Майка Пенса під час першої адміністрації Трампа - не варто: нинішній віцепрезидент США грає в довгу і хоче зберегти довкола себе побільше політичних союзників.
Це стало зрозумілим і з його заочної відповіді на ідею Маска про імпічмент, коли він прямо заявив, що "насамперед я віцепрезидент для президента Трампа і я завжди зберігатиму вірність президентові".
Однак, в той же час Венс обійшов пряму критику на адресу Маска, вказавши на нього як на "видатного бізнесмена" і відзначивши його зусилля у розвитку DOGE.
"Я маю надію, що врешті-решт Ілон, так би мовити, знову приєднається до нашої команди. Можливо, наразі це вже недосяжно, враховуючи його емоційний вибух, але все ж сподіваюся, що це не так."
сказав він.
Що ж стосується розмов про створення "третьої" політичної партії, яка б могла зруйнувати традиційну двопартійну політичну систему США, то їхні перспективи наразі так само туманні, як і у випадку імпічменту Трампа.
Слід зазначити, що створення по-справжньому загальнонаціональної політичної партії в США – це не лише фінансові ресурси, а й складна організаційна структура, що включає безліч юридичних аспектів. Важливо пам’ятати, що кожен штат має свої власні норми, які визначають діяльність політичних партій і проведення виборів.
І аби розібратись у них, потрібні тисячі й тисячі людей, готових працювати на невизначений поки результат.
По-друге, активна політична діяльність, яка ще й орієнтована проти Дональда Трампа, може створити серйозні ризики для бізнесу Маска, який уже отримує федеральні дотації та має контракти з урядом. Чи готовий мільярдер відмовитися від цього джерела доходу, ставлячи під загрозу власний бізнес - це залишається під питанням.
Що ж стосується самого Дональда Трампа, то принаймні на цьому етапі він якщо не переміг у перепалці з Ілоном Маском, то вийшов із неї відносно неушкодженим.
Навпаки, президент США знову продемонстрував своєму ядерному електорату, що він є безумовним лідером у (Білому) домі, значно зменшивши роль Маска у своїй кампанії. Те, що після погроз скоротити федеральне фінансування його бізнесу атаки з боку мільярдера дещо вщухли, лише підкріплює цю думку.
Трамп також підтвердив ще одне спостереження: його політика не стільки спирається на чітку ідеологічну основу чи довгострокові наслідки, скільки на миттєвих практичних перевагах. І саме він, як президент Сполучених Штатів, має бути основним вигодонабувачем цих рішень.
Але чи несе сварка з Маском реальну політичну загрозу для Трампа?
Ще до подій минулого тижня мільярдер мав доволі-таки непоганий рейтинг серед республіканського електорату. Приміром, квітневе опитування Reuters/Ipsos показало, що аж 43% виборців партії "дуже прихильно" оцінюють Ілона Маска; для порівняння, самого Трампа так оцінювали 54%, Джей Ді Венса - 50%, а главу Пентагону Піта Гегсета - лише 33%.
Або розгляньмо інше, новіше опитування за травень, яке проводилось серед американців: 22% респондентів висловили "дуже позитивне" ставлення до засновника Tesla. Це всього на три відсоткові пункти менше, ніж у Дональда Трампа, і варто зазначити, що це сталося вже після негативних відгуків про роботу DOGE.
Іншими словами, висловлювання Ілона Маска можуть мати значний вплив на значну частину прихильників Трампа. Особливо з огляду на те, що мільярдер володіє соціальною мережею Х, яка може стати платформою для висловлення критики на адресу Трампа та підтримки можливого політичного проекту Маска.
Проте в цю ситуацію втручається лояльність виборців — показник, який важко оцінити об'єктивно. У випадку з чинним президентом США вона підтверджується роками, двома спробами імпічменту, чотирма кримінальними справами та ще численними цивільними позовами.
Цілком ймовірно, що американські виборці можуть мати позитивне ставлення як до Трампа, так і до Маска одночасно.
Але в ситуації протистояння між ними, ще й потенційно політичного, йому доведеться обирати когось одного. І, знову-таки, попередній досвід підказує, хто вийде з цієї битви переможцем.
Проте не виключено, що для частини електорату Трампа - насамперед тих, хто дотримується лібертаріанських позицій, - відставка Маска може виявитися вагомою причиною відмовити Трампу у подальшій підтримці. Тим більше - економічний курс президента США все більше й більше віддаляється від очікувань лібертаріанців.
Тож навіть якщо цей електорат і виявиться не дуже численним, він може стати вирішальним, поставивши хрест на амбіціях Трампа.
