Масштабна атака на енергетичну інфраструктуру 30 жовтня: чи існує ризик блекауту для України взимку?
У ніч на 30 жовтня Росія здійснила новий масований удар по енергетичній інфраструктурі України. Пошкоджено кілька теплоелектростанцій, зокрема Бурштинську ТЕС, зафіксовано аварійні відключення по всій країні. Фокус з'ясував, чи загрожує це новими блекаутами та наскільки готова енергосистема до повторних атак узимку.
У ніч з 29 на 30 жовтня 2025 року російські збройні сили провели масштабну атаку з використанням ракет і дронів на українську територію, завдаючи шкоди як цивільним об'єктам, так і критично важливій інфраструктурі. Згідно з повідомленнями, були зафіксовані серйозні руйнування, велика кількість постраждалих та надзвичайні ситуації в різних регіонах країни.
Російські сили випустили понад 650 безпілотників та 50 ракет, з яких більшість була знищена, проте деякі досягли своїх цілей. Серед об'єктів, які стали мішенями, опинилося кілька великих теплових електростанцій, зокрема Бурштинська ТЕС, що знаходиться в місті Бурштин Івано-Франківської області. Ця станція є одним із важливих джерел електроенергії на заході України.
Одночасно було відзначено ушкодження техніки групи ДТЕК — ряд теплоелектростанцій компанії отримали значні пошкодження.
Міністерство енергетики повідомило про аварійні відключення електроенергії по всій країні.
Масштабний удар по енергетичній інфраструктурі 30 жовтня: наслідки та вплив.
Військовий аналітик Дмитро Снєгирьов зазначає, що останні атаки на енергетичну інфраструктуру мають обмежений масштаб і не ведуть до загрози повного блекауту.
"Якщо ми витримуємо вже чотири роки, це свідчить про наявність певного запасу міцності. Частина цього запасу формується завдяки атомним електростанціям, а також гідроелектростанціям, які були збудовані в радянський період з урахуванням значних військових загроз," – зазначає експерт у коментарі для Фокусу.
Атомна енергетика забезпечує значну частину електроенергії для країни, тоді як теплові електростанції здебільшого функціонують для покриття пікових навантажень і для стабілізації енергосистеми під час максимального споживання. Як зазначає Снєгирьов, удари по тепловим або гідроелектростанціям викликають локальні "коливання" та короткочасні перебої, проте не ставлять під загрозу національне енергопостачання.
"Напади на гідроелектростанції або окремі теплові електростанції мають обмежений вплив – вони викликають локальні відключення електроенергії, але не призводять до загальнонаціонального блекауту," – зазначає фахівець.
Окрім цього, в Україні вже розроблені ефективні механізми компенсації: додаткова закупівля електрики з Європи, швидке виконання ремонтних робіт на мережах та впровадження резервних планів.
Атаки на енергетичну інфраструктуру: політичні та психологічні аспекти нападів.
Згідно з поглядами Снєгирьова, основне завдання масованих атак має політичний характер. Росія, здійснюючи удари "по всій території", прагне передати меседж зовнішнім гравцям (як-от США та Китаю), а також сформувати певне враження у середовищі українського суспільства.
"Це наочно демонструє: попри міжнародний тиск, Росія зберігає суб'єктність у своїх рішеннях", -- каже аналітик.
Другий рівень цільової стратегії полягає в створенні психологічного тиску на цивільне населення та політичну еліту: холод, темрява, невдоволення — і супутні наративи на кшталт "краще мати поганий мир, ніж переживати таку війну". Окремою метою є підрив діяльності українського військово-промислового комплексу: багато логістичних центрів та інфраструктур, що підтримують потреби оборонних сил, розташовані на заході країни, і саме вони часто стають об'єктами атак.
Про можливість ударів по ядерних об'єктах та пасивність захисту енергетики
Снєгирьов зазначає, що в інформаційному середовищі Росії активно поширюються твердження про можливі удари по українських атомних електростанціях. Він вважає, що такі заяви більше сприяють ескалації паніки, ніж є реальними загрозами, адже гідроелектростанції та атомні електростанції були спроектовані відповідно до суворих стандартів безпеки, навіть у умовах конфлікту.
"Гідроелектростанції створювалися з урахуванням умов холодної війни — вони здатні витримати навіть найсерйозніші загрози," — зазначає фахівець.
Незважаючи на це, Снєгирьов підкреслює необхідність створення дієвої пасивної системи охорони енергетичних об'єктів. Він ставить під питання, куди саме були витрачені кошти на укріплення інфраструктури, а також чи дійсно функціонують ті "три рівні захисту", про які повідомляли представники влади.
"Куди поділися мільярди? Де ж ті три рівні? Чи були кримінальні справи, чи, можливо, звіти не відображають справжню ситуацію? Це питання потребує ретельного розслідування," -- підкреслює фахівець.
Якою буде зима в Україні?
Снєгирьов зазначає, що наразі ймовірність повного блекауту є досить низькою. Існують запаси міцності, резервні системи та можливість оперативного реагування. Проте, ризики політичного та психологічного тиску все ще актуальні: противник намагається підірвати довіру людей до влади та ускладнити функціонування оборонної промисловості.
Експерт закликає до прозорості та перевірки заяв про попередні інвестиції в захист інфраструктури: громадський контроль, розслідування використання коштів та ревізія реальних спроможностей системи дозволять зменшити вразливості. Паралельно -- тримати готовність до оперативних ремонтів, шукати можливості імпорту енергії та посилювати логістику, яка підтримує ЗСУ.
"Найголовніше -- не лише технічна стійкість мережі, а й пасивна система оборони енергетичних об'єктів та прозорість у питаннях інвестицій і захисту. Без цього навіть наявний запас міцності можна легко звести нанівець -- через паніку, неправильне управління або нецільове використання ресурсів", -- резюмує Снєгирьов.
Нагадаємо, що Фокус висвітлював масштабну нічну атаку на Україну, під час якої противник використав всі свої ресурси.
У той же час журналіст Роджер Бойс висловив переконання, що, на його думку, Київ не витримає до весняного періоду.
