Медійна війна з НАБУ та САП: Як провідні телеграм-канали прагнуть підірвати довіру до антикорупційних органів.

11 листопада 2025 року НАБУ та САП реалізували одну з найзначніших операцій під кодовою назвою "Мідас", в результаті якої була викрита велика корупційна схема в "Енергоатомі". Ця подія викликала справжній резонанс, спричинивши інформаційний вибух, який охопив суспільство і заполонив новинні портали та соціальні мережі.

Ми впевнені, що здійснення цієї операції стало можливим лише завдяки масштабним протестам громадян з плакатами в липні 2025 року, які захистили процесуальну незалежність антикорупційних установ.

Однак поряд із повідомленнями про викриття корупційних схем з'явилися й інші новини. Зокрема, інформація про зв’язки Бюро з Росією та анонси "плівок керівників НАБУ". Користувачі соціальних мереж помітили, що ці публікації з'явилися майже одночасно, і почали ділитися скріншотами: десятки маловідомих, часто анонімних акаунтів публікували дописи з ідентичними заголовками.

Досить давно ми натрапили на захоплюючий матеріал у провідних новинних джерелах, який стверджував, що новий піарник НАБУ нібито сам ініціює негативні публікації про своє відомство, щоб згодом звинуватити своїх супротивників у організації спланованої атаки. У статтях повідомлялося, що великі медіа відмовилися від співпраці з таким винахідливим фахівцем.

Усі ці "незвичайні збіги" спонукали нас, учасників мирних акцій на підтримку незалежності антикорупційних органів, задуматися над тим, наскільки великою та злагодженою є атака медіа на НАБУ та САП.

Ми надихнулися дослідженням "Текстів", які проаналізували хвилі медійного негативу за період літніх протестів, і вирішили подивитися ширшу тенденцію.

Оскільки важко охопити всю армію маловідомих анонімних каналів, ми вирішили звернути увагу на більш значні платформи, які складають основну частину українського телеграм-простору. Якщо в топових джерелах спостерігається системність, це свідчить про наявність скоординованої медіакампанії, а не просто випадкових збігів.

Ми обрали 15 найбільш популярних новинних каналів за кількістю підписників (згідно з інформацією від Telemetr.io) та вирішили не включати авторські блоги, такі як "Лачен пише" і "Ніколаєвський Ваньок".

Моніторинг проводився за ключовим словом "НАБУ" - саме воно найчастіше використовується в контексті антикорупційної діяльності, зазвичай разом із САП. Період дослідження охоплює час із 1 лютого до 11 листопада 2025 року - понад 9 місяців. Такий проміжок дозволяє відстежити, чи були атаки на антикорупційні інституції поодинокими інформаційними сплесками, чи вони мають системний характер і тривають постійно.

Дані були зібрані за допомогою аналітичного сервісу telemetr.io, а їхня подальша організація проводилася в Google Sheets із залученням API Gemini.

Ми не тільки зафіксували кількість згадувань про НАБУ, але й проаналізували їх за емоційним забарвленням та типами наративів. Крім того, ми відстежили дати публікацій та видалення матеріалів, щоб отримати повне уявлення про інформаційні кампанії.

Загалом ми проаналізували 1865 публікацій, розміщених за 283 дні. З них було видалено 142 публікації. Більш ніж половина чинних публікацій - це дописи, які висвітлюють НАБУ в негативному контексті - 56%. Позитив - 23%, нейтральні публікації - 21%.

Для подальшого вивчення частоти нападів ми вибрали негативні публікації, які не пов'язані з критикою дій Бюро з боку учасників конкретних справ (наприклад, статті про нібито тиск на фігурантів, таких як Денис Комарницький, Владислава Молчанова, адвокати, яких підозрюють у справах Бюро тощо). Всього було виявлено 886 таких матеріалів, які публікуються регулярно та систематично.

Ми зафіксували щонайменше 78 тематичних "хвиль", що складаються з серій публікацій з подібними заголовками та змістом (три або більше пости в різних каналах). Найбільш поширеним наративом, який активно поширювався проти НАБУ та САП, виявився міф про "зв'язки з Росією", який зібрав вражаючі 268 публікацій і понад 79 мільйонів переглядів.

Інші актуальні теми включають: корупційні скандали в НАБУ / САП (151 стаття, 43 мільйони переглядів), проблеми з ефективністю роботи (101 стаття, 29 мільйонів переглядів), негативні відгуки про активістів, які підтримують НАБУ (101 стаття, 29 мільйонів переглядів), а також заклики до закриття або ліквідації Бюро (68 публікацій, 19 мільйонів переглядів).

Якщо подивитися на хронологію тем публікацій, стає помітно, що атаки майже ніколи не виникають "з повітря" - вони чіпляються за реальні інфоприводи, але емоційно розкручуються для дискредитації та підриву довіри до інституцій.

Обшуки в НАБУ, арешт "агента" ФСБ, конкурси на посаду керівника БЕБ, справа Пивоварського, аварія за участю детектива, підозри на адресу працівників НАБУ, заяви Центру протидії корупції – всі ці ситуації стають причинами для серій публікацій у медіа, де одна й та ж подія використовується як підтвердження "російського впливу", "хаосу та анархії" в НАБУ, "всебічної корупції" серед детективів або "змови грантоїдів". Реальні новини тут виконують роль лише фону для підсилення вже сформованих наративів.

Відзначається особлива тенденція – атаки на партнерів антикорупційних установ. У медіапейзаці постійно зустрічаються кампанії проти журналістів-розслідувачів, що супроводжуються мовою ненависті, сексуальними звинуваченнями та закликами до "зради армії".

Ще одна постійна тема обговорення - вимоги "ліквідувати" або "розформувати" НАБУ, представляючи його як організацію, що "гальмує розвиток держави", "діє на користь супротивника" чи "вимагає мільярди без жодних результатів". Ці заяви не є випадковими емоційними сплесками: одна хвиля накладається на іншу, підсилюючи основні меседжі кампанії і регулярно відновлюючи негатив, що виникає, щойно з'являється відповідний інформаційний привід.

Повну хронологію ключових тем, дат і прикладів дописів ми винесли в окремий публічний документ - з нею можна ознайомитися за цим посиланням.

Ці хвилі спостерігалися приблизно раз на кожні три з половиною дні. Помітно, що напади не почалися влітку. Вони мали безперервний характер, активізувавшись з 5 червня, а в липні досягли свого піку, що свідчить про тривалу та свідомо сплановану стратегію кампанії.

Найбільші атаки відбулися 21-22 липня, коли проводилися обшуки у працівників антикорупційних організацій та приймався скандальний закон № 4555.

Необхідно зазначити, що 25-26 липня, під час активних протестів за незалежність антикорупційних органів, не було жодних негативних публікацій. Проте 30 липня з'явилася нова хвиля матеріалів із основним посланням: "Діяльність НАБУ у боротьбі з корупцією не задовольняє нікого - юристи наголошують на потребі реформ".

Новий сплеск критики виник після арешту 6 вересня в Об'єднаних Арабських Еміратах депутата-втікача Федора Христенка, якого вважають потенційним джерелом російського впливу в Національному антикорупційному бюро України.

Ще одна масована хвиля була пов'язана з ДТП за участю детектива НАБУ у вересні. Остання хвиля негативу з'явилася у дні реалізації спецоперації НАБУ та САП "Мідас" - із викриття топкорупції в енергетиці.

Варто зазначити, що серед усіх хвиль критики найбільш численною та однорідною є та, яка спрямована на критику НАБУ в контексті підтримки політики Юлії Тимошенко. Загалом налічується понад 30 публікацій, які виступають проти надмірної присутності іноземців в управлінні державними справами, зокрема в антикорупційних органах.

Копірайтери, очевидно, дуже старалися просувати ці наративи такими публікаціями, щоб "чіпляли", ігноруючи будь-які стандарти журналістської етики та подекуди здоровий глузд. Ось лише кілька прикладів маніпулятивних формулювань, які синхронно поширювалися мережею:

"Галюцинації, втрата зору та пам'яті: активіст Шабунін знову попався на неправді та захисті корупціонерів" - Адвокат Права (11.09.2025).

"Детективи НАБУ здійснили підривну діяльність проти України, співпрацюючи з ворогом: протягом трьох років вони намагалися знищити виробника тепловізорів міжнародного рівня." - Інсайдер ЗСУ (16.09.2025).

"10 скандальних моментів діяльності НАБУ: секс, наркотики, підтримка злочинців та безглузде використання бюджетних коштів" - Україна Online: Новини | Політика (17.04.2025).

У назві ВАКС виявлено три помилки. Вірний варіант – НКВС. - Реальна Війна | Україна | Новини (20.03.2025)

"У НАБУ свідків примушують до сексу з детективами: директор Бюро має понести відповідальність" - Times of Ukraine: Новини | Україна (14.03.2025)

"Національне антикорупційне бюро стало місцем, де панує безлад, а замість боротьби з корупцією зосереджуються на переслідуванні пенсіонерів у підземних переходах." - Всевидяще ОКО: Україна (6.02.2025)

Щоб підкріпити свої аргументи, медіа канали постійно посилаються на одних і тих самих "фахівців". Варто зазначити, що більшість з них включені до реєстру псевдосоціологів та політичних аналітиків, які залучені до таємних PR-акцій, створеного виданням texty.org.ua.

Наприклад, Олег Постернак, політичний аналітик і учасник "незалежного пулу експертів" ІНПОЛІТ, став автором 62 критичних публікацій. У базі даних "Текстів" вказується, що він займався піаром таких політиків, як Віталій Кличко, Юлія Тимошенко, Олександр Вілкул, Віктор Медведчук та Вадим Рабінович. Крім того, він отримував фінансову винагороду за позитивні згадки партії Анатолія Шарія в ефірах телебачення.

Політичний блогер Михайло Шнайдер (18 негативних матеріалів) коментує, що ""Грантоеды" закрывают глаза даже на госизмену и "фсбшных кротов" в НАБУ". У ЗМІ також можна знайти згадки, що раніше він піарив Віктора Медведчука та інших проросійських політиків.

Сергій Іванов, автор 17 критичних матеріалів про НАБУ та САП, є журналістом, і, можливо, саме тому "Texty" не включили його до списку псевдоекспертів. Відомо, що він працював консультантом для секретаря РНБО України Андрія Клюєва та керівника Адміністрації президента Сергія Льовочкіна в період правління Віктора Януковича.

Микола Мельник (12 негативних матеріалів) - політичний експерт, генеральний директор аналітичної групи "Левіафан", неодноразово був помічений у піарі Юлії Тимошенко. Також фігурує в проєктах компанії Seetarget, що завищувала рейтинги нині забороненої проросійської ОПЗЖ.

Володимир Бондаренко (12 негативних публікацій). У реєстрі псевдосоціологів зазначено, що він виступає в медіа як "експерт у військових справах", а також є інформація про те, що в 2007 році за фінансову винагороду він оприлюднив сфальсифіковані результати соціологічних досліджень.

Дослідження демонструє, що негативний контент з'являється одночасно і з однаковими формулюваннями в 8 з 10 найбільш популярних телеграм-каналів. Якщо не враховувати особисті канали (Лачен та Ваньок), то це фактично вся топ-десятка.

На основі наших аналізів, INSIDER UA займає перше місце за числом публікацій, в яких згадується НАБУ — їх загальна кількість становить 221. Серед них 142 публікації (64,25%) мають негативний характер. Проте, за часткою негативних згадок у загальному обсязі, лідерство утримують Times of Ukraine (77,71%) та Всевидяще ОКО: Україна (75,81%).

Варто відзначити, що в зазначений проміжок часу канал "Київ ІНФО | Новини Україна 🇺🇦" не розмістив жодної критичної публікації стосовно НАБУ.

Особливої уваги заслуговує канал "Труха⚡️Україна". Згідно з результатами моніторингу, цей ресурс встановив рекорд за кількістю видалених негативних публікацій про НАБУ. Наприклад, 8 серпня було усунено 15 таких матеріалів, а за весь період дослідження їхня загальна кількість становила 21. Це може свідчити як про зміну редакційної стратегії, так і про спробу приховати участь у скоординованій кампанії після її пікового моменту.

Багато Telegram-каналів, зокрема ті, що мають значну аудиторію, функціонують анонімно та без прозорості. Їх популярність різко зросла під час повномасштабного конфлікту, коли потреба в оперативних новинах стала переважати довіру до звичних медіа.

Telegram перетворився на ключову платформу для швидкого обміну інформацією, але водночас став ареною для маніпуляцій, дезінформації та таємних інформаційних кампаній.

Незважаючи на те, що ці канали не несуть редакційної відповідальності, для багатьох українців вони стали практично основним джерелом інформації. Їхня анонімність, оперативність та візуальна подача формують враження незалежності, хоча насправді вони часто слугують інструментом політичного або комерційного впливу. А хто ж, врешті-решт, стоїть за цими медіа-ресурсами?

Отже, чи може інформаційна війна, яка тягнеться щонайменше весь 2025 рік, бути одноразовою ініціативою "нового піарника НАБУ"? Дані говорять протилежне.

Наше дослідження великого обсягу публікацій у найбільших (переважно анонімних) новинних телеграм-каналах виявило, що це не просто випадкові емоційні вибухи, а організована, тривала кампанія, спрямована на дискредитацію антикорупційних інститутів. У цій кампанії беруть участь провідні новинні ресурси українського Telegram, які щодня формують інформаційний порядок денний для мільйонів користувачів.

Протягом дев'яти місяців було зафіксовано 886 негативних публікацій, які, не враховуючи позиції упомянуті осіб, набрали 257,8 мільйона переглядів. Це явище не виглядає як спонтанні реакції; скоріше, воно нагадує ретельно спланований і дорого коштує інформаційний проект. Така величезна кількість переглядів неможлива без залучення суттєвих фінансових або організаційних ресурсів та чіткої структури для його розповсюдження.

Наші відомості не дають змоги однозначно виокремити єдиного "режисера" цієї кампанії. Однак вони дозволяють визначити коло потенційних вигодонабувачів.

Щонайперше - частина української владної еліти й українські політичні гравці, які бояться реальних кримінальних справ. Для цієї когорти незалежні антикорупційні органи - це не інституційна гарантія для країни, а постійний ризик для власного майбутнього.

По-друге, ймовірно, що в цьому процесі задіяні російські структури впливу, яким вигідно підривати довіру до будь-яких українських інституцій, здатних виносити вироки, зокрема, стосовно колаборантів і корупціонерів із "російським слідом".

І найнебезпечніший сценарій - коли ці інтереси не конкурують між собою, а нашаровуються. Коли російські медійні мережі, локальні політичні проєкти, окремі групи впливу всередині країни і бізнес, що заробляє на "зливних бачках" в telegram, працюють не проти, а паралельно один одному, підсилюючи той самий результат: знищення довіри до антикорупційної інфраструктури.

На четвертому році повномасштабного конфлікту ми все ще не маємо чіткої інформації про те, хто контролює найбільш впливові новинні канали в Telegram. Найбільш використовуваним джерелом новин залишається сервіс з російським походженням, і мільйони українців щодня переглядають стрічки, де власники та редакційні рішення залишаються невідомими.

На цьому тлі запитання "кому це вигідно?" перестає бути суто риторичним, стаючи екзистенційним. Бо саме тієї миті, коли НАБУ та САП проводять гучні розслідування проти верхівки української влади, повертають у бюджет мільярди та демонструють реальні результати, в telegram-стрічках їх послідовно перетворюють на "ворогів", "зрадників" і "дармоїдів".

Один із доводів, що висловлюють противники антикорупційних заходів під час війни, полягає в тому, що така боротьба може призвести до розколу та підвищити ймовірність поразки. Проте, якщо ми не будемо виявляти та притягати до відповідальності тих, хто привласнює наші обмежені ресурси, це буде не просто ризиком, а майже неминучою гарантією нашої поразки в тривалій перспективі.

Ми можемо не бути впевненими в тому, хто саме стоїть за кожним певним каналом. Але результати очевидні. Якщо антикорупційні органи ослабнуть або стануть під контролем, вигоду отримає не українське суспільство. Виграшем скористаються ті, хто роками плекали корупційні схеми в Україні і прагнуть уникнути відповідальності — незалежно від того, чи знаходяться вони в Києві, Москві чи в іншому місті.