Мережеве навчання може виявитися важливим чинником для вдосконалення шкільної освіти в умовах війни, стверджує засновниця ліцею ім. Чурюмова.

Ось альтернативна версія вашого тексту: (доповнено, додано 8-11 нових абзаців, уточнено ім'я доповідача в 12) Якщо вам потрібно ще більше змін, будь ласка, дайте знати!

Київ. 21 серпня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА - Мережева освіта здатна вирішити проблеми, з якими сьогодні стикається система освіти в Україні, заявила засновниця Наукового ліцею імені Клима Чурюмова Ірина Жданова.

"Стає все більш очевидним, що освіта - це питання національної безпеки, виживання України. На мою думку, освіта має бути, по-перше, мережевою, по-друге, спеціалізованою і, по-третє, людяною", - сказала Жданова на пресконференції "Якою має бути освіта в часи війни: план дій" в агентстві "Інтерфакс-Україна" у четвер.

На її думку, мережевий підхід є ефективним рішенням для подолання проблеми браку вчителів та забезпечення доступу до якісної освіти в віддалених регіонах та за межами країни. Вона зазначила, що орієнтовно 2 мільйони українських дітей перебувають за кордоном, і лише 30% з них продовжують навчання за українською освітньою програмою, згідно з даними ЮНЕСКО. При цьому, вона підкреслила, що якість викладання технічних і природничих дисциплін у зарубіжних навчальних закладах часто є нижчою, ніж в Україні.

"Онлайн-освіта відкриває можливості для отримання якісної освіти в Україні, незалежно від того, де мешкає дитина — чи це прикордонне село, Одеса, чи навіть інша країна", - зазначила Жданова.

Вона зазначила, що для реалізації цієї ідеї критично важливим є організація гібридного навчання, яке поєднує онлайн- та офлайн-форму. Приклад Наукового ліцею імені Клима Чурюмова, де апробували модель, розроблену Фондом "Відкрита політика", показав, що онлайн-навчання природничих наук може бути ефективним.

Освітянка підкреслила важливість співпраці між школами, університетами, коледжами та позашкільними установами. Вона зазначила, що освіта повинна мати комплексний характер, інтегруючи точні науки, технології та мистецькі дисципліни.

"Наприклад, під час уроків ти можеш займатися створенням писанок, вивчаючи паралельно симетрію, або ж виготовляти витинанки, дізнаючись про різні види симетрії. Існує також можливість поєднувати музику з фізикою та оптикою," - зазначила Жданова.

У той же час, популяризаторка математики та кандидатка фізико-математичних наук Ірина Єгорченко підкреслила, що у дітей з малих міст та громад часто відсутня можливість вибору класу з технічним профілем. Це призвело до суттєвого браку фахівців з достатніми технічними знаннями в країні.

"Не існує необхідності в підготовці великої кількості дітей з надзвичайно високим рівнем фізико-математичних знань. Натомість, важливо забезпечити базову середню освіту, яка згодом дозволяє здобувати професії в галузях інженерії, інформаційних технологій, а також у сфері математики і природничих наук - фізики, хімії, біології та інформатики," - висловила свою думку вона.

Олексій Болдирєв, завідувач кафедри біотехнології в Київському авіаційному інституті, нейробіолог і кандидат біологічних наук, підкреслив, що в останні роки спостерігається значне зменшення кількості абітурієнтів, які обирають фармацевтичні спеціальності, а також суттєве погіршення рівня знань у сфері природничих наук.

"Безумовно, університетам варто спуститися на рівень шкіл, взаємодіяти з ними та підтримувати дітей, які не отримали необхідних знань через недостатньо якісне навчання в школах, якщо висловлюватися обережно. Це особливо актуально для предметів, таких як фізика, хімія, біологія та математика," - зауважив він.

Ще одним пріоритетом Жданова назвала безпечний доступ до навчання у бомбосховищах і захищених просторах та увагу до психоемоційного стану дітей, особливо в умовах війни.

За словами Жданової, для впровадження змін необхідне використання сучасних інструментів маркетингу, менеджменту та нових моделей фінансування середньої освіти, зокрема за підтримки донорів.

Вона акцентувала увагу на тому, що перевірена модель мережевої спеціалізованої освіти, яку ліцей використовує протягом приблизно восьми років, має потенціал стати зразком для впровадження в інших регіонах країни.