"Ми стикаємося з безперервним конфліктом": норвезькі спецслужби вважають Росію головною небезпекою для держави.

Основною зовнішньою загрозою для Норвегії вважається Росія. Ймовірно, що вона здійснюватиме підривну діяльність, збираючи розвідувальну інформацію та впливаючи на західні країни.

Про це повідомили у звітах норвезькі розвідувальні агентства: Розвідувальна служба (E-tjenesten), Служба поліцейської безпеки (PST) та Управління національної безпеки (NSM). У п'ятницю, 6 лютого, ці організації в спільному зусиллі з Міністерством оборони та іншими урядовими установами представили оцінку загроз на найближчий час, повідомляє NRK.no.

Відкриваючи захід, керівник Міністерства оборони Норвегії Торе Оншуус Сандвік зазначив, що 2026 рік буде відзначений суттєвою невизначеністю, частково через коментарі президента США Дональда Трампа стосовно Гренландії. При цьому він акцентував увагу на тому, що справжньою загрозою, з якою країна повинна протистояти, є не США:

"Ми повинні відокремити політичний виклик, який вона створює, від загроз, із якими стикається Норвегія, - це Росія та Китай. РФ становить найбільшу загрозу безпеці Норвегії та її союзників".

У трьох документах особливо підкреслюється загроза, яку несуть саботаж, шпигунство, кібератаки та впливові операції.

Розвідувальна служба (E-tjenesten) у своїй оцінці під назвою "Фокус 2026" попереджає про такі основні пунки:

Головні країни прагнуть застосувати свій вплив для управління та контролю над сусідніми територіями.

Росія та Китай активно взаємодіють у галузі морських шляхів, енергетичних проектів та наукових досліджень в Арктичному регіоні.

Російська Федерація:

- Продовжить нарощувати свої арсенали ядерної та традиційної зброї, а також зброї з високою точністю та великою дальністю.

- Може проводити диверсії, операції з впливу та розвідки проти Заходу.

- Війна в Україні триватиме.

Китай:

Старається протистояти політичному та військовому впливу Сполучених Штатів.

- Використовує торговельну політику й ланцюги поставок як засіб політичної влади.

Здійснювати розвідувальну діяльність з метою впливу на об'єкти в Європі та Норвегії.

- Збільшує військові потужності та має намір встановити контроль над Тайванем.

Середземноморський регіон:

- Існує потенціал для нових конфліктів між Ізраїлем і недержавними суб'єктами, такими як ХАМАС, "Хезболла" та хусити.

Країни Перської затоки продовжують підтримувати партнерство зі Сполученими Штатами, але водночас намагаються розвивати тісніші зв'язки з Росією та Китаєм.

Конфлікт між Ізраїлем і Іраном може виникнути, адже Тегеран продовжує мати можливість виробляти ядерні озброєння.

Тероризм:

Агресивні ісламські групи на Близькому Сході та в Африці здатні спровокувати нові акти тероризму в Європі.

У європейських країнах існує ризик, що ультраправі екстремісти можуть пройти процес радикалізації, що веде до можливих терористичних актів.

Важливо зазначити, що, згідно з оцінками норвезьких розвідників, Кремль не має наміру зупиняти військові дії в Україні. Начальник розвідки Нільс Андреас Стенсьонес підкреслив, що кампанія проти України "є яскравим проявом російської агресії". Він додав, що основною метою Росії залишається встановлення контролю над Україною та послаблення єдності Західних країн.

Також Стенсьонес звернув увагу на намагання великих держав поділити світ на сфери інтересів. "Ідея про те, що сила робить право, набирає обертів, і ми спостерігаємо посилення застосування військової сили, тиску й погроз", - заявив він.

Міністр юстиції Астрі Ас-Хансен підкреслила, що її країна та Європа в цілому мають взяти на себе більшу відповідальність за свою безпеку. "Одним із ключових аспектів є посилення нашої стійкості, включаючи цивільну сферу", - зазначила вона.

Згідно з інформацією від OBOZ.UA:

Норвегія раніше оголосила про великий план модернізації своїх кордонів з Росією. На ділянці довжиною 198 км передбачено створення нових загорож, впровадження систем спостереження та використання безпілотних літальних апаратів для покращення контролю за кордоном. Частина фінансування для цього проєкту була отримана від Європейської комісії.

- 12 січня міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде приїжджав до Києва й оголосив про черговий пакет військової допомоги.