Світ на відстані витягнутої руки: які істини стоять за подібними висловлюваннями?
Еміратська дорожня карта. Сьогодні західні засоби масової інформації переповнені висловлюваннями представників американської влади про переговори, що відбулися в Абу-Дабі. Вони стверджують, що все пройшло "настільки вдало, як тільки можливо", і що до зустрічі Зеленського з Путіним залишилося "всього кілька кроків".
Наш особливий кореспондент у США, Дмитро Анопченко, уважно слідкує за планом переговорного процесу.
Щодо майбутньої дорожньої карти, планується, що через тиждень (попередньо, 1 числа з можливим відхиленням на день) відбудеться нова зустріч в Абу-Дабі, присвячена роботі в підгрупах.
Американці несподівано представили нову пропозицію, як повідомив один з високопосадовців адміністрації Трампа журналістам. Вони запропонували провести ще один тристоронній раунд переговорів у Києві або Москві. Ця ініціатива належить команді Віткоффа. Проте важко сказати, чи зважаться українські високопосадовці відвідати російську столицю. Причиною цього не є лише питання безпеки, а й моральні аспекти. Вочевидь, Київ все ж намагатиметься знайти нейтральну платформу для переговорів.
Також американські представники висловили думку, що, як вони зазначили, "ми не вважаємо, що зустріч між Путіним і Зеленським є недосяжною, якщо ми будемо продовжувати наш рух вперед, ми зможемо досягти цього моменту".
Дивним чином у той же час з Москви надійшли заяви. Заступник міністра закордонних справ Сергій Рябков повідомив, що "Трамп отримав запрошення відвідати Москву, яке надійшло йому на Алясці". Однак дипломат підкреслив: "Ми дотримуємося жорсткої позиції: спочатку потрібно узгодити зміст домовленостей, а вже потім обирати місце проведення".
Експерти з національної безпеки США, з якими я спілкувався перед ефіром, вважають, що заяви нинішньої команди Трампа про те, що результат вже "дуже близький", є прикладом wishful thinking – коли бажане сприймається за реальність. Мені рекомендують не піддаватися надмірному оптимізму, щоб уникнути розчарувань у майбутньому. Багато з них стурбовані тим, що Москва не відмовиться від своїх максималістських вимог щодо територій, оскільки вважає, що час працює на неї, і тому може затягувати процес. При цьому вони можуть демонструвати готовність до діалогу, хоча насправді цього не мають наміру.
Серед колишніх американських урядовців, що підтримують неформальні зв'язки зі своїми давніми колегами, складається ясне враження, що Віткофф активно прискорює різні процеси. Це не лише відзначається в загальному відчутті та усвідомленні, а й свідчить про те, що команда Трампа справді у поспіху.
Під час першого раунду переговорів в Абу-Дабі американська сторона намагалася уникати тиску і категоричних заяв, прагнучи продемонструвати, що як Київ, так і Москва можуть отримати вигоду від миру. У Еміратах активно обговорювали нову модель контролю над Запорізькою АЕС, яка б дозволила її відремонтувати та запустити. Також акцентували увагу на економічних питаннях, зокрема, на плані відновлення України після війни, який у документах позначений як "План процвітання". Російським представникам, зі свого боку, переговорники Трампа нібито обіцяли відновлення бізнес-відносин між США та Росією, а також пом'якшення санкцій.
Але це та сама політика вмовляння, яка, чую це від багатьох своїх вашингтонських співрозмовників, з москвою не працює, бо кремль рахується переважно з позицією сили, а вмовляння вважає ознакою слабкості й вимагає ще більше.
Але не говорити теж не можна... Тому наприкінці цього тижня або на початку наступного, якщо дати таки трішки перенесуть, в Абу-Дабі знову вестимуть перемови про умови миру. Що цікаво, зустрічі відбуваються в резиденції, якої немає на мапах. На відміну від президентського палацу, Каср аш-Шаті повністю закрита для будь-яких відвідувань і використовується лише для надважливих дипломатичних зустрічей. Саме в ній Емірати пропонують прийняти й трійку Трамп-Зеленський-путін, якщо до цього дійде. Американська владна команда навіть дає коментарі, мовляв, якщо все відбуватиметься так, як зараз, то до саміту прямий шлях. Але цей оптимізм усе ж удаваний, оскільки прагнуть коментарями на кшталт "все добре", "мир уже близько", як тут кажуть, "мотивувати Київ і москву знаходити спільну мову і зосередитися на цьому, а не розбіжностях".
Але й відмінностей, якщо відверто, вистачає, і процес непростий. Хоча й потрібний.
