Між Росією та безладом: Румунія знову проводить вибори президента - які висновки можна зробити з результатів першого туру.
Після підрахунку всіх бюлетенів, які склали 100%, 38-річний Джордже Сіміон, прихильник Дональда Трампа та лідер проросійської ультраправої партії "Альянс за єдність румунів" (AUR), отримав 40,96% голосів, що забезпечило йому перше місце на парламентських виборах 1 грудня 2024 року. На другій позиції опинився незалежний кандидат, проукраїнський та прозахідний, 55-річний мер Бухареста Нікушор Дан, який здобув 20,99% голосів виборців.
На третьому місці опинився 65-річний колишній сенатор Крін Антонеску, який представляє правлячу коаліцію, з результатом 20,13%. Він не зможе продовжити участь у другому турі виборів, що відбудеться 18 травня. Через це прем'єр-міністр Румунії Марчел Чолаку вже розглядає можливість своєї відставки і навіть закликає до виходу з коаліції. Тим часом у Соціал-демократичній партії вимагають відставки всього керівництва та проведення позачергового з'їзду для переформатування партії. Водночас, якщо партії правлячої коаліції не зможуть об'єднатися навколо мера Бухареста Нікушора Дана, президентом Румунії ризикує стати проросійський Джордже Сіміон, якому заборонено в'їзд до України і Молдови через його численні територіальні претензії до цих країн.
Тож, чого очікувати від другого туру президентських виборів, і чому так багато румун, враховуючи діаспору, голосують за проросійських ультраправих політиків? Читайте в матеріалі ТСН.ua.
Можливо, варто почати з пояснення, чому в Румунії в неділю, 4 травня, відбувся "другий" перший тур президентських виборів. Справа в тому, що результати "первинного" голосування, яке відбулося 24 листопада 2024 року, були скасовані Конституційним судом Румунії в грудні того ж року. У тому голосуванні перемогу здобув ультраправий кандидат Келін Джорджеску, який не представляв жодну з партій. Його називали "кандидатом з TikTok", оскільки він здобув значну популярність серед румун, які не довіряють традиційним засобам масової інформації, завдяки соціальним мережам, зокрема китайському TikTok.
Сам Джорджеску офіційно декларував нульові витрати на TikTok-кампанію. Проте численні розслідування вказували, що ниточки тягнуться до іноземних держав, зокрема до Росії. Спецслужби Румунії встановили, що проросійська кампанія використовувала Telegram для вербування тисяч користувачів TikTok для просування Келіна Джорджеску, який не лише був проти подальшої підтримки України й просував проросійські меседжі, а й є поціновувачем конспірологічних теорій. Тож, у березні цього року спочатку ЦВК, а потім і Конституційний суд Румунії заборонили Джорджеску брати участь у виборах.
Проте, ще в січні, до фінального рішення про заборону балотуватися, AUR заявила, що підтримує Джорджеску, а Сіміон обіцяв не балотуватися. Тож, цілком логічно, що електорат Джорджеску проголосував за Сіміона, який також балотувався в президенти 24 листопада 2024 року. Переможець першого туру 4 травня 2025 року Джордже Сіміон вже пообіцяв Келіну Джорджеску керівну посаду в разі своєї перемоги на виборах. І це ще один невтішний для України дзвіночок. За конституцією Румунії президент має великий вплив на зовнішню політику та оборону. Тож, як припускають експерти, допомога Україні з боку Румунії з високою долею ймовірності буде зупинена в разі перемоги Сіміона.
Однак, з юридичної та законодавчої точки зору, а не з політичної, Келіну Джорджеску буде надзвичайно важко обійняти якусь посаду, зокрема прем'єрську, без проведення дострокових парламентських виборів у країні. Прогнозувати можливість таких виборів наразі дуже складно, оскільки чергові парламентські вибори в Румунії відбулися 1 грудня 2024 року. Результати цих виборів сформували проєвропейську коаліцію, до складу якої входять ліві Соціал-демократи (PSD), правоцентристські Ліберали (PNL), Угорський демократичний союз (UDMR) та депутати від етнічних меншин. Ця коаліція має більшість у Сенаті, а в Палаті депутатів їй необхідно шукати підтримку з боку представників 19 етнічних груп.
Формування проєвропейської більшості відбувалося на тлі гострої політичної кризи в країні та багатотисячних протестів через скасування результатів першого туру президентських виборів, у яких вперше від часів повалення режиму Чаушеску 36 років тому найбільше голосів взяв праворадикальний та антизахідний політик. У листопадових виборах брав участь і чинний прем'єр Румунії Марчел Чолаку, фінішувавши третім із 19,15% голосів. Проте, партії, які сформували коаліцію, все одно висунули його на прем'єра, проігнорувавши запит суспільства.
Експерти, аналітики та соціологи вже тривалий час зазначають, що румунське суспільство виявляє втомленість від продемократичних партій, які тривалий час були символом влади. Відтак, цілком зрозумілим кроком стало б висунення нового прогресивного політика в "другому" першому турі президентських виборів 4 травня. Однак від правлячої коаліції на вибори вирушив 65-річний колишній сенатор Крін Антонеску, який знову зайняв лише третє місце. Навіть більшість румунської діаспори віддала голоси за Сіміона. Судячи з висловлювань самого Антонеску, обрання його кандидатури провладними партіями виявилось невдалим рішенням.
"Напевно, ви хочете дізнатися, кого я підтримую у другому турі. Я не можу передбачити дії коаліції, оскільки не входив до її складу. Я представив свою програму та деякі ідеї, і певні люди проголосували за мене. Тому я закликаю їх самостійно визначити, з ким із кандидатів їхні погляди співпадають," -- підкреслив Антонеску.
Усі пам'ятають, як у своєму суперечливому виступі на цьогорічній Мюнхенській конференції з безпеки віцепрезидент США Джей Ді Венс звинуватив Європу в недемократичності, посилаючись на ситуацію з анульованими результатами першого туру президентських виборів у Румунії в листопаді минулого року та підтримуючи кандидатуру Келіни Джорджеску. Пізніше його підтримав Ілон Маск, який також виявив інтерес до парламентських виборів у Німеччині. Проте згодом команда Трампа перестала згадувати як Румунію, так і конкретних кандидатів на президентських виборах у цій країні.
На відміну від Келіна Джорджеску, який відкрито пропонував поділ "вигаданої держави України" між Румунією, Росією, Угорщиною та Польщею, Джордже Сіміон дотримується більш обережної позиції. Він підтримує концепцію відновлення "історичних кордонів" Румунії та є прихильником об'єднання Румунії з Молдовою. Сіміон регулярно підкреслює, що розділяє погляди Дональда Трампа і Джорджеї Мелоні, відкидає ліберальні ідеї та обіцяє, що за його президентства в Румунії не буде легалізації одностатевих шлюбів. При цьому він виступає проти надання Україні військової допомоги, вважаючи, що це може втягнути Румунію у конфлікт, хоча водночас називає Путіна воєнним злочинцем.
На противагу, мер Бухареста Нікушор Дан має чітку й послідовну проукраїнську позицію. Він неодноразово наголошував, що Україна має стратегічне значення для Румунії, у тому числі через свої тісні відносини з Молдовою. Разом із цим, Дан проти відправки румунських миротворців чи контингенту до України, віддаючи перевагу продовженню військової підтримки Києва. До того ж, на відміну від Сіміона, Дан ніколи не піддавав сумніву членство Румунії в ЄС і НАТО, залишаючись прихильником проєвропейського й проатлантичного курсу.
Серед усіх країн Європейського Союзу, Румунія має найдовший кордон з Україною. Впродовж років повномасштабного вторгнення повітряний простір Румунії неодноразово зазнавав порушень через російські ракети та дрони-смертники. Румунія відіграє важливу роль у експорті української сільськогосподарської продукції. Наприкінці 2023 року український прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що близько 60% українського зерна експортується через територію Румунії, а за обсягами двосторонньої торгівлі ця країна зайняла третє місце для України. Проте, за підсумками 2024 року, товарообіг між нашими державами знизився на 35,9% у порівнянні з попереднім роком.
Водночас, не дивлячись на це, Румунія залишається стратегічним партнером та ключовою країною в регіоні не лише для України, а й для ЄС і НАТО. В Румунії є кілька натовських баз, очолюваних США та Францією, де, зокрема, базуються системи ПРО Aegis Ashore, які є частиною протиракетної оборони європейських країн-членів НАТО. Одну з баз у Румунії НАТО зараз модернізує в одну з найбільших авіабаз в Європі. До того ж, база у Фетешті є центром підготовки пілотів F-16 для самої Румунії, інших країн-членів НАТО, а також для України. Саме тому Росія вкладає так багато ресурсів у дестабілізацію політичної ситуації в Румунії.
