"Сатана йде на проповідь": Микола Томенко рішуче засудив візит українських чиновників на молитву до Трампа.
І хоча в країні війна, українська делегація знову виявилася однією з найчисельніших. Політик та громадський діяч Микола Томенко не пройшов повз цю подію, назвавши такий масовий виїзд можновладців за кордон вершиною цинізму.
Томенко нагадав, що минулого року президент Зеленський уже сварив депутатів за подібні вояжі до США. Тоді голова Верховної Ради Руслан Стефанчук виправдовувався, що молитися поїхали "лише" 37 обранців. Цього року ситуація змінилася -- Стефанчук не став критикувати колег, а сам очолив групу.
"У поточному році Стефанчук взяв на себе ініціативу та очолив групу відданих прихильників молитви, до якої увійшли депутати, представники уряду та невеликі місцеві посадовці," -- підкреслив Микола Томенко.
На думку цього політичного діяча, за духовними прагненнями часто приховані цілком матеріальні інтереси. Він зазначає, що для багатьох візит до Сполучених Штатів – це не лише можливість помолитися, а й шанс відвідати родичів, перевірити власність за кордоном або ж ознайомитися з пенсійними заощадженнями.
Особливе обурення у Томенка викликав контекст заходу. Слухати повчання Дональда Трампа, який на сніданку запевняв, що заслуговує на місце в раю, українським політикам зараз зовсім не личить -- особливо після його неоднозначних заяв про "друга Володимира" та скандальних "файлів Епштейна".
"Відправитися до США, щоб слухати моралізаторські проповіді Трампа... і зарезервувати йому місце в раю — це все одно, що йти на проповідь від самого Сатани," — категорично заявив діяч.
На завершення свого виступу Микола Томенко підкреслив важливу істину, яку часто ігнорують у владних колах: щира віра та реальна підтримка держави не вимагають витратних поїздок до Вашингтона чи розкішних сніданків на фоні камер.
"Необхідно нагадати правителям, які вірять, що Бог перебуває в серці, а не на молитовному сніданку Трампа у Вашингтоні," -- підкреслив він.
Ситуація з масовим виїздом чиновників під час військового стану знову ставить під сумнів: де ж насправді повинні перебувати народні депутати - у стінах парламенту чи на "духовних вечорах" за океаном?