Наполеон став імператором, досягнув Москви та зазнав поразки у війні — подробиці.

9 листопада 1799 року (за французьким революційним календарем — 18 брюмера) у Франції до влади прийшов полководець Наполеон Бонапарт. У 1812 році він мобілізував армію з 600 тисяч бійців і вирушив на завоювання Росії. Хоча Москва була знищена вогнем, через півроку французькі війська зазнали катастрофічних втрат. Які причини призвели до невдачі військової кампанії імператора, і чому Росія змогла втримати своє існування?

Наполеон Бонапарт увійшов в історію, взявши участь у державному перевороті, який 9 листопада 1799 року призвів до його призначення консулом. У 1804 році він проголосив себе імператором, а в 1812 році вирішив підкорити Росію. Полководець сподівався, що його об'єднане військо французів та союзників зможе за 20 днів завдати поразки армії російського імператора Олександра І. Цей фокус дозволяє нам повернутись до французько-російської війни та проаналізувати події, які призвели до поразки Наполеона.

Похід Наполеона на Москву у 1812 році

Чому Наполеон обрав війну з Росією?

Наполеон заборонив континентальну торгівлю з Британією, але вирішив не поспішати з переходом через Ла-Манш, зосередившись на завоюванні феодально відсталої Росії. Його метою було не знищення Російської імперії, а покарання імператора за невиконання умов континентальної блокади.

Загальна динаміка військових дій Наполеона.

24-25 червня армія Наполеона переправилась через річку Німан (поруч з сучасним Каунасом): французький імператор мав близько 600 тисяч людей (французи та союзники, бойові частини/резерви/обоз). Російська армія -- це 100 тис. у Вільнюсі під командуванням Барклай де Толлі та 50 тис. на Волині під командуванням Багратіона. Росіяни відступали до самого Смоленська.

Наполеон рухався у напрямку Москви, при цьому французькі війська зіткнулися з невеличкими загонами російських солдатів та партизанами. Водночас виникли серйозні труднощі: солдати страждали від голоду, оскільки селяни не мали чим їх нагодувати, а також від хвороб і поганих дорожніх умов. Крім того, гинули й коні.

Відбулося два значних бойових зіткнення:

З 16 по 18 серпня в районі Смоленська (520 км від Каунаса прямою лінією) розгорнулися бойові дії. Французька армія налічувала 180 тисяч солдатів (з початкових 400 тисяч у червні), зазнавши втрат у 20-25 тисяч. Російські війська складали 120 тисяч, їхні втрати становили від 15 до 18 тисяч.

7 вересня — Бородіно. Загальні втрати з обох сторон становлять 70 тисяч.

14 вересня Наполеон увійшов до Москви, залишеній майже без жителів, які встигли втекти. Місто пережило пожежу, а сам імператор сподівався на капітуляцію Олександра І. Дорога до російської столиці зайняла французьким військам 83 дні, хоча спочатку кампанія планувалася на два-три тижні.

Другий етап кампанії Наполеона можна описати як новий етап його військових зусиль.

Наполеон залишався в Москві до 19 жовтня, але так і не отримав підтвердження своєї перемоги від представників імператора. Французька армія покинула російську столицю і вирушила назад. На зворотному шляху її чекали нові втрати: холод, що сягав -30 градусів, голод, полон, напади партизанів та регулярних військ. 14 грудня кордон Російської імперії перетнула лише приблизно шоста частина від початкового контингенту.

У грудні Олександр І оголосив про тріумф Росії, а два роки по тому, в 1814 році, Наполеон відмовився від престолу і вирушив на острів Ельба. Хоча він і повернувся, проте остаточна поразка чекала на нього під Ватерлоо у 1815 році.

Чому програв Наполеон

Дослідники проаналізували кампанію Наполеона в Росії в 1812 році та виявили, що основною помилкою французького імператора стало його упереджене сприйняття ситуації. Наполеон, ймовірно, сподівався на швидкий бій з ворогом, вважаючи, що зможе його легко перемогти, і не враховував можливість, що противник буде просто відступати без бою. Серед факторів, які призвели до катастрофи його армії, слід виділити: недооцінка сил супротивника (згідно з умовними оцінками, "Давиди" здатні перемагати "Голіафів" у 30-60% випадків), переоцінка власних логістичних можливостей, нехтування специфікою клімату в Росії, стратегія виснаження з боку росіян, а також ігнорування символічних поразок.

"Кампанія зазнала краху не через те, що він рухався занадто швидко чи занадто далеко, як часто вважають, а через нехтування належним постачанням своєї армії та шляхами відступу, а також через затримку з виходом з Москви", - підкреслив пруський генерал і військовий теоретик Карл фон Клаузевіц.

Яким чином кампанія Наполеона в Росії нагадує сучасні конфлікти?

Обставини, що супроводжували війну Наполеона 1812 року, знаходять відображення у сучасних реаліях російсько-українського конфлікту. Наприклад, на початку вторгнення українські військові демонстрували величезні колони російської техніки, по яких завдавали ударів сили оборони. Поява системи РСЗВ HIMARS дозволила українцям ефективно нищити логістичні ланцюги агресора, а вже у 2025 році російські війська почали діяти подібно в районі Покровська. Крім того, бойові дії все ще залежать від погодних умов: важка бронетехніка може застрягати в болоті після дощів або снігопадів, але легко пересувається по сухих або замерзлих дорогах. Ще одна спільна риса — це війна на виснаження, яка триває вже четвертий рік, а також ігнорування символічних поразок; втрати, такі як умовна втрата Бахмута, не означають загального провалу.

226 років тому Наполеон зробив перший крок, щоб з полководця перетворитись в імператора. Після цього він здобув грандіозну перемогу під Аустерліцом (1805) та грандіозно програв Ватерлоо (1815). 9 листопада 2025 року -- нагадування про воєначальника та політика, який не врахував, що навіть слабкий Давид перемагає Голіафа.