"Наше повідомлення: ветеран — це не загроза, а цінний ресурс", - зазначила Наталія Ємченко, голова наглядової ради ГО "Серце Азовсталі" та директорка з комунікацій у SCM, в інтерв'ю Delo.ua.

Як виникла ідея проєкту "Серце Азовсталі"? Як і чому питання працевлаштування ветеранів набуло такої ваги для організації?

Проєкт "Серце Азовсталі" був запущений у січні 2023 року в рамках ініціативи "Сталевий фронт" Ріната Ахметова з бюджетом у 1 мільярд гривень. Наш засновник поставив за мету надати всебічну підтримку захисникам і захисницям, які боролися за Маріуполь. На момент запуску деякі з них вже повернулися з полону, але багато ще залишалися в неволі. Ми провели консультації з командирами військових підрозділів, що брали участь в обороні міста, а також з самими оборонцями, щоб зрозуміти їхні потреби. Це стало нашим основним принципом: нічого для ветеранів без їхньої участі. Ми визначили шість ключових напрямків: реінтеграція після полону, юридична допомога, фізична та психологічна реабілітація, підтримка родин, відновлення фізичної форми через спорт і допомога в самореалізації в цивільному житті – все це включає нашу програму "Майбутнє".

Згодом ми зрозуміли, що серед нашої аудиторії багато оборонців з інвалідністю, а їм потрібен надійний фундамент для розвитку. Так з'явилася програма "Вдома", у межах якої надаємо квартири оборонцям з І або ІІ групою інвалідності. Це дає їм можливість не думати про дах над головою, а сконцентруватися на побудові свого майбутнього. І зараз ми бачимо, що це дійсно працює. Уже понад 200 родин отримали квартири.

Невдовзі стало зрозуміло, що без належного працевлаштування підтримка не може бути вважатися повною. Ветерани, що повертаються з фронту, стикаються з травмами та психологічними труднощами, і їм потрібні реальні інструменти для початку нового життя в цивільному суспільстві. Саме тому програма "Майбутнє" згодом перетворилася на повноцінну екосистему, яка охоплює всі етапи: від адаптації до самореалізації через працевлаштування.

Які ключові перешкоди переживають ветерани під час пошуку роботи після повернення з фронту, і в якій спосіб "Серце Азовсталі" сприяє їх подоланню?

Кожен випадок є унікальним, проте ми можемо класифікувати ці виклики на декілька категорій. По-перше, це психологічні аспекти: посттравматичний стрес, емоційне виснаження, втрата мети та відчуття дезорієнтації. Саме тому першим етапом програми "Майбутнє" є психологічний скринінг і співпраця з психологом. Це сприяє відновленню втрачених смислів, допомагає ветеранам усвідомити свої бажання та підготуватися до подальшого руху вперед. Ми застосовуємо методи посттравматичного зростання, які були запозичені у наших американських колег, але адаптуємо їх до українських умов. Основна мета полягає в тому, щоб перетворити травматичний досвід на ресурс для особистісного розвитку.

Другим викликом є відсутність чіткого плану та нерозуміння власних здібностей, особливо для тих, хто все своє життя присвятив військовій службі. Щоб подолати цю проблему, ми залучили кар'єрних менторів, які допомагають у профорієнтації, усвідомленні набутих навичок, адаптують військовий досвід до цивільного життя та розробляють персоналізовані дорожні карти для кожного ветерана.

Звідси виникає наступний виклик -- відсутність необхідних знань і навичок. Часто виникає потреба у перекваліфікації та навчанні. Ми маємо велику мережу освітніх партнерів, тому спрямовуємо саме на те навчання, якого вони потребують.

Останнім аспектом є, насправді, допомога в пошуку роботи: створення резюме, пошук вакансій, підготовка до співбесід — це звичні процеси для цивільних осіб. Проте для тих, хто пережив бойові дії та полон, це може стати справжнім випробуванням.

Чи маєте ви партнерські стосунки з роботодавцями або їхніми асоціаціями, професійними об'єднаннями, службами з працевлаштування? Якщо так, то які спільні ініціативи вже принесли успіх?

Ми активно співпрацюємо з роботодавцями, щоб допомогти ветеранам знайти роботу більш ефективно, ніж через традиційні сайти з вакансіями. Наша стратегія полягає в безпосередньому взаємодії з бізнесами, що дозволяє нам не лише підбирати кандидатів під конкретні позиції, а й шукати робочі місця, які відповідають навичкам і досвіду ветеранів. Ми можемо запропонувати нашим партнерам інформацію про конкретних кандидатів з певними компетенціями, після чого вони надають нам список доступних вакансій. Крім того, ми активно співпрацюємо з великими компаніями в IT-сфері, щоб наші ветерани мали можливість проходити у них стажування.

Чи організовуєте ви курси перепідготовки або кар'єрні консультації для ветеранів? Чи пропонуєте підтримку в психологічній та фізичній реабілітації перед їх поверненням до цивільного життя? Чи мають усі ветерани бажання та можливості повернутися до своїх попередніх професій та посад після війни?

Розпочнемо з підсумків. Минулого року ми провели соціологічне опитування, яке виявило, що лише 22% ветеранів повертаються до своїх попередніх професій, які вони займали до війни. Це свідчить про значний запит на зміни в цій сфері. Саме тому ми зосереджуємося на профорієнтації. По-перше, це допомагає ветеранам зрозуміти, чим вони хочуть займатися. По-друге, це дозволяє визначити, в чому вони можуть бути корисними. На мій погляд, поєднуючи ці два аспекти, ми досягаємо успішної самореалізації, а не просто знаходження роботи. Адже набагато легше досягти успіху в тій діяльності, яка дійсно приносить задоволення.

Щодо фізичної та психологічної реабілітації, то це база, яку наші захисники та захисниці отримують за програмою "Здоров'я". Саме тому ми говоримо про комплексність та екосистемність нашої підтримки. Ми працюємо поетапно, крок за кроком, адже без фундаменту рухатися вперед важко.

Наскільки важлива роль суспільної думки та правильне налаштування самих роботодавців у процесі працевлаштування ветеранів? Як із цим працює "Серце Азовсталі"?

Соціальна адаптація є вкрай важливою. Роботодавці часто осягають страх перед ризиком, пов'язаним з "нестабільними" кандидатами, які пережили війну. Наша мета — змінити ці стереотипи. Ми активно ділимося інформацією на різноманітних форумах і конференціях, підкреслюючи успішні приклади наших захисників. Наразі ми займаємося розробкою великої медійної кампанії, спрямованої на цю проблему.

Наше послання: ветеран — це не проблема, а цінний актив. З належною підтримкою та ефективною комунікацією він може принести користь будь-якій організації.

Яка кількість ветеранів наразі потребує підтримки у пошуку роботи? Скільки з них вже скористалися допомогою від ініціативи "Серце Азовсталі"?

- Через нашу програму "Майбутнє" пройшло приблизно 750 захисників та захисниць. За цей рік уже 80 оборонців отримали консультації наших кар'єрних менторів, зокрема щодо профорієнтації, складання резюме, комунікації з роботодавцями. Понад пів сотні працевлаштовані, 150 навчаються.

Ми зосереджуємо увагу лише на захисниках Маріуполя, оскільки "Серце Азовсталі" співпрацює виключно з ними. У межах країни існує значно більший попит на роботу для ветеранів. Справжня проблема полягає не в нестачі вакансій, а у відсутності готовності деяких компаній приймати ветеранів, оскільки у них не розроблена політика підтримки ветеранів. Україна вже робить кроки в цьому напрямку, багато компаній починають впроваджувати подібні ініціативи, але це поки що не стало загальноприйнятою практикою, і над цим ще потрібно працювати.

Які успішні історії з реалізації проєкту вас найбільше мотивують? Чи могли б ви навести приклади, коли ветерани знайшли своє нове місце у цивільному житті завдяки вашій допомозі?

Насправді кожна історія особлива, і ми пишаємося усіма нашими ветеранами, які приходять у "Серце Азовсталі". Це не завжди про щось велике і масштабне: хтось став барбером, хтось тату-майстром. Я спостерігаю, що багато наших оборонців бачать свою нову місію у допомозі таким самим ветеранам. Причому напрями різні: хтось як психолог, хтось як юрист, хтось як кар'єрний ментор або реабілітолог. І це надихає. Це те, що ми називаємо "рівний рівному". І це дуже круто.