Наступна країна після Гренландії: на кого націлений Трамп? -- Politico
У Вашингтоні пройшла тривала зустріч представників США, Данії та Гренландії, що відзначила новий етап у суперечці щодо контролю над Гренландією, переходячи в більш серйозну та організовану фазу. Спочатку реакція на загрози американського президента Дональда Трампа була сповнена скептицизму, проте незабаром стало очевидно, що президент США має серйозні наміри.
Цю інформацію повідомляє видання Politico.
Данія і Гренландія категорично не підтримують прагнення Трампа до контролю над цією територією.
"Нам не вдалося змінити американську позицію. Президент ясно дав зрозуміти, що хоче заволодіти Гренландією. Ми чітко сказали, що це не в інтересах королівства", -- заявив міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен.
Трамп налаштований рішуче: його плани щодо Гренландії не є риторичними або тактичними, їх підтримують радники та законодавці. У відповідь Копенгаген закликав союзників зміцнити присутність навколо острова. Війська зі Швеції, Нідерландів, Франції та Німеччини беруть участь у навчаннях на Гренландії, починаючи з цього тижня.
Ключовий момент: ці військові розгортання не націлені проти Сполучених Штатів, а мають на меті продемонструвати можливості Данії у забезпеченні власної безпеки. Це також сприяє встановленню дипломатичних зв’язків для обговорення американських питань безпеки, не порушуючи при цьому суверенітет країни.
Ісландія вперше була згадана під час засідання Колегії комісарів ЄС у Брюсселі, де прем'єр-міністр країни Кріструн Фростадоттір провела зустріч з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Основною темою їхньої бесіди стали питання безпеки в Арктиці та Північній Атлантиці. В політичних колах з'являються натяки на те, що Ісландія може стати наступним об'єктом зацікавленості Трампа після Гренландії. Біллі Лонг, колишній конгресмен і кандидат Трампа на посаду посла в Ісландії, жартував про можливість перетворення цієї країни на 52-й штат США, з ним на посаді губернатора.
Це викликає зростаюче занепокоєння в Європі, яка готується до відповіді на можливі геополітичні дії США в даному регіоні. Європейські дипломати підкреслюють, що будь-які намагання Трампа встановити контроль над новими територіями спонукають союзників посилювати свою військову присутність та шукати дипломатичні рішення для захисту свого суверенітету.
Одночасно тривають зміни у відносинах ЄС із США, зокрема щодо торгівлі, санкцій та кіберрегулювання. Європейський парламент розглядає можливість відкладення голосування щодо торговельної угоди з США, а комісія готує нові правила для телекомунікацій і супутникових операторів.
Отже, арктична стратегія Трампа може викликати нові напруження у відносинах між Європейським Союзом та Сполученими Штатами, а Ісландія набуває статусу потенційного центру нових геополітичних ігор.
Нагадуємо, що Європейський парламент виступив з офіційною заявою на підтримку Гренландії та Данії, підкресливши президенту США Дональду Трампу важливість угоди, підписаної ще в 1916 році, яка стосується цього острова.
