НАТО під впливом Трампа: чи зможуть 5% і допомога Україні врятувати Альянс?
Чи будуть результати саміту НАТО у Гаазі корисними для України, як друге президентство Дональда Трампа впливає на Альянс і чи погодяться країни-союзниці підвищити рівень оборонних витрат до 5% від ВВП, - в матеріалі журналіста РБК-Україна Дмитра Левицького.
Головне:
Сьогодні, 24 червня, у нідерландському місті Гаага розпочнеться щорічний 76-й саміт НАТО. Зазвичай такі саміти - це про обговорення нагальних геополітичних проблем та викликів, розробку планів та стратегій на найближче майбутнє, а також ухвалення рішень, від яких залежить безпекова ситуація у всьому світі.
У останні роки основною темою кожного саміту стала, з очевидних причин, повномасштабна війна Росії проти України. Наприклад, на саміті у Вільнюсі 2023 року лідери НАТО дійшли згоди, що Україні більше не потрібно виконувати План дій щодо членства, який раніше вважався обов'язковим для вступу до Альянсу. А в наступному році у Вашингтоні Україна отримала запевнення про незворотність свого шляху до НАТО.
Однак саміт у Гаазі матиме зовсім інший формат. Очікується, що він стане найкоротшим і "найчутливішим" за останні роки, оскільки основна увага буде приділена внутрішнім питанням. Теми на кшталт війни Росії проти України чи конфлікту між Ізраїлем і Іраном майже не з'являться в порядку денному. Причиною цього є складний і непередбачуваний характер президента США Дональда Трампа.
Саміт НАТО, що відбудеться в Гаазі, стане серйозним тестом для генерального секретаря Марка Рютте, який приступив до виконання своїх обов'язків у жовтні минулого року. Раніше Рютте брав участь у самітах у ролі голови уряду Нідерландів, а тепер він несе відповідальність за організацію та проведення зустрічі в своєму рідному місті.
Як зазначає оглядач The New York Times Стівен Ерлангер, який тривалий час висвітлює саміти НАТО, існує два фактори, які можуть ускладнити діяльність Рютте. По-перше, це Трамп, який має суперечності з союзниками стосовно питання України. По-друге, Україна прагне вступити в НАТО, однак Трамп виступає проти цього. Внаслідок цього, питання України, ймовірно, не буде включено до порядку денного основної зустрічі лідерів.
Саміт НАТО суттєво скоротили через Трампа (фото: Getty Images)
Головним питанням у Гаазі стане підвищення оборонних витрат країн-союзників, до чого постійно закликає президент Сполучених Штатів. А сам саміт буде суттєво скорочений, щоб швидко ухвалити рішення та випадково не роздратувати Трампа.
Комюніке саміту буде складатися з п'яти абзаців на одному аркуші формату А4. До прикладу, комюніке минулорічного саміту було на 44 абзаци. У цьогорічному комюніке, як писало британське The Times, будуть викладені цільові показники оборонних витрат.
Зрозуміло, що Рютте прагне уникнути ситуації, подібної до Брюсельського саміту 2018 року, коли напружена дискусія між тодішнім генеральним секретарем Єнсом Столтенбергом і Трампом перетворилася на загрози вивести США з НАТО, якщо європейські країни не почнуть більше інвестувати в оборону. Незважаючи на всі зусилля Рютте, ризик повторення таких подій залишається досить високим.
Як і в 2018 році, основна вимога Трампа до союзників по НАТО полягає в збільшенні витрат на оборону до 5% від валового внутрішнього продукту. Більшість країн-учасниць НАТО не готові погодитися на такі умови, оскільки це для них є занадто великим фінансовим навантаженням. Однак Рютте зміг запропонувати компромісне рішення.
"Поточний саміт НАТО, що проходить у Гаазі, можна назвати 'самітом 5%'. Це означає, що все — від участі президента США до фінальної декларації — підпорядковано вимогам адміністрації Трампа, яка закликала союзників підвищити свої оборонні витрати до 5% ВВП. Незважаючи на те, що лише 23 з 32 країн виконали попередню мету у 2%, встановлену понад десять років тому на саміті в Уельсі," — зазначила в коментарі для РБК-Україна глава Місії України при НАТО Альона Гетьманчук.
План, запропонований Рютте, полягає в розподілі цільового показника у 5% на дві складові: 3,5% на безпосередні витрати на оборону та 1,5% на більш широкі інвестиції в оборонний сектор, такі як логістика, інфраструктура та кібербезпека. Проте всього за кілька днів до зустрічі в Гаазі у Рютте виникла серйозна перешкода. Іспанія висловила протест проти підвищення витрат на оборону, назвавши ціль у 5% неадекватною та контрпродуктивною, про що повідомляло агентство Bloomberg.
Дійсно, не всі країни повністю погоджувалися з ідеєю Рютте щодо оборонних витрат. Наприклад, Італія та Бельгія хотіли перенести термін виконання цієї мети до 2035 року. Але тільки Іспанія прямо виступила проти такого підвищення. Однак у неділю, 22 червня, стало відомо про консенсус всіх 32-х країн НАТО щодо підвищення оборонних витрат.
Рютте досягнув угоди щодо збільшення витрат НАТО на оборону (зображення: Getty Images)
Згідно з інформацією, наданою агентством Reuters, усі партнери погодили спільний текст комюніке, в якому Іспанії надано можливість не підвищувати витрати до 5%. Крім того, було визначено термін досягнення цього показника - 2035 рік. Остаточне рішення у цьому питанні ухвалять лідери держав під час зустрічі в Гаазі.
Проте, за словами політолога Володимира Фесенка, навіть якщо це рішення буде прийнято, Трамп може в майбутньому заявити, що його не хвилює питання захисту Європи чи участь США в НАТО. Він також може вимагати від європейських країн компенсацію за присутність американських військових на їхній території.
"Цілком ймовірно, що це в дусі Трампа — змусити європейські країни покривати витрати. І, можливо, в процесі переговорів вони можуть домовитися про те, що частина цих 5% включатиме оплату за присутність американських військових в Європі, розміщення американської зброї, отримання супутникової розвідки та інші подібні послуги. Такий сценарій цілком можливий", - висловив думку Фесенко.
За словами експерта з політики, Дональд Трамп вже давно не виявляє значного інтересу до НАТО, і якщо США вийдуть з цього альянсу, його міжнародний авторитет може суттєво похитнутися. Отже, сьогодні Марк Рютте фактично веде боротьбу за збереження НАТО, прагнучи переконати США залишитися його частиною.
"Головна мета - зберегти НАТО. Заради цього йдуть на поступки. Допоможуть вони чи ні, зараз неможливо сказати. Але я переконаний, що НАТО буде трансформуватися", - додав Фесенко.
Гаазький саміт стане особливим для України та відрізнятиметься від попередніх зустрічей лідерів НАТО. Вперше з моменту початку масштабної агресії Росії український президент не буде присутній на основній сесії саміту, ні фізично, ні віртуально. Як повідомляли західні ЗМІ, прем'єр-міністр Рютте ухвалив це рішення, аби уникнути можливого конфлікту між Зеленським і Трампом, оскільки генсек не бажає повторення ситуації, яка виникла в Овальному кабінеті.
Замість цього Зеленського запросили на урочисту вечерю для керівників держав, організовану королем Нідерландів. Очікується, що на цій події буде присутній і Трамп, але поки що неясно, чи відбудеться офіційна зустріч між двома президентами. Крім того, український лідер, ймовірно, візьме участь у форумі, присвяченому оборонній промисловості, який проходитиме в рамках саміту.
На саміті у Гаазі, скоріш за все, не буде оголошень щодо військової, фінансової чи будь-якої іншої допомоги Україні, обіцянок щодо майбутнього членства тощо, як це було у минулі роки. Однак якщо країни НАТО зрештою погодяться на збільшення витрат за пропозицією Рютте - це буде важливою новиною і для України. Як в опосередкованому, так і в безпосередньому сенсі, наголосила Альона Гетьманчук.
"Опосередковане значення 5% полягає в посиленні оборонних можливостей, особливо європейських держав - членів НАТО, що, в свою чергу, сприятиме ефективнішому стримуванню Росії на європейському континенті. А безпосередньо це пов'язано з тим, що, виділяючи 5% на оборонні та безпекові потреби, союзники зможуть краще підтримувати Україну в контексті цієї нової оборонної ініціативи. Наше завдання полягає в тому, щоб ці моменти були належним чином закріплені в рішеннях саміту," - зазначила глава Місії України при НАТО.
Зеленський не братиме участь в зустрічі лідерів НАТО (фото: Getty Images)
Рютте зазначив, що формулювання спільного комюніке лідерів НАТО зосередиться на підтримці України, зокрема, з ухваленням рішення про збільшення оборонних витрат до 5%. Однак, за словами генсека, залишалося невизначеним, чи буде підтримка України прямо вказана у фінальному документі Альянсу, чи вона лише опосередковано пов'язуватиметься з підвищенням витрат держав-членів НАТО.
У той же час, як зазначила Гетьманчук, важливо усвідомлювати, що теперішній саміт НАТО в першу чергу орієнтований на союзників, а не на партнерів.
"У цьому контексті важливо підкреслити, що запрошення президента України є суттєвим моментом. Проте, крім самого запрошення, необхідно передбачити гідні формати, які відповідають геополітичній ситуації. Вони повинні, з одного боку, акцентувати на зобов’язаннях країн-членів Альянсу щодо підтримки наших оборонних спроможностей та індустрії, аби досягти поставлених цілей у 5% і далі, а з іншого - адекватно відобразити роль України як ключового гравця у забезпеченні євроатлантичної безпеки, а не лише як жертви агресії", - зазначила вона.
Головною думкою, яку підкреслила Гетьманчук у своєму коментарі для видання, є те, що цей саміт не слід оцінювати за тими ж критеріями, що й попередні зустрічі НАТО. Тут необхідно використовувати зовсім іншу логіку. Вона також зазначила, що відсутність певних заяв або рішень може виявитися більш вигідною, аніж їх присутність.
Повернення Трампа у Білий дім та його політика щодо НАТО ще раз нагадали європейським країнам, що безпека у Європі - перш за все, на плечах самих європейців. Тому підвищення оборонних витрат, переозброєння та посилення - вигідне Європі. Особливо, з урахуванням того, що інтереси США все більше переміщуються в Тихоокеанський регіон, а інтерес до безпеки на європейському континенті знижується, зауважив в розмові з РБК-Україна Володимир Фесенко.
На сьогоднішній день, на його думку, Європа не має можливості самостійно стримувати Росію. Москва володіє перевагою в ядерних озброєннях, тоді як європейські держави не можуть похвалитися ані потужними системами протиповітряної оборони, ані достатньою супутниковою розвідкою, ані надійними системами спостереження за ракетними запусками. Усе це європейські країни здебільшого отримують від Сполучених Штатів.
"Тому необхідно розробити цей комплекс. Фактично, йдеться про формування потужного військового альянсу в межах Європи. Це можуть бути умовні автономні європейські сили в контексті НАТО, адже на сьогодні основою є американський військовий контингент. Однак для ефективної протидії Росії європейським країнам слід створити власні стратегічні наступальні озброєння та сучасну, вдосконалену систему протиповітряної оборони. Наразі цього ще немає, і швидко втілити ці плани не вдасться," – зазначив експерт.
Зараз, за його словами, основним викликом для Європи є захист НАТО під час президентства Трампа, з метою збереження США в Альянсі. Тому генеральному секретарю НАТО цього року потрібно проявити неабияку дипломатичну гнучкість. Проте питання Трампа вже стало критичним у багатьох інших аспектах — від глобальних торговельних зв'язків до ситуації з деякими міжнародними організаціями, які раніше забезпечували єдність та вплив західних країн.
