Які плани мав Трамп стосовно сектора Гази і з якою метою?
Є великі сумніви, що Трампу вдасться купити Єгипет і домовитися з Йорданією
Зустріч Трампа з Нетаньяху мала передбачуваний результат. Це те, на що розраховував Біньямін Нетаньягу - беручи до уваги масштаб протистояння з іранськими проксі (коли до списку активних цілей крім ХАМАСу додалася Хезболла і далі ще єменські хусити), ЦАХАЛ просто не мав фізичної можливості одночасно зачистити і контролювати весь сектор Газа і протистояти іншим двом угрупованням аятолл.
План, розроблений колишнім держсекретарем США Ентоні Блінкеном, який розпочав свій перший візит на Близький Схід у листопаді 2023 року, передбачав активну участь військових сил Саудівської Аравії та інших сунітських держав регіону в стабілізації обстановки на території сектора Газа.
Якщо саудити в той час були готові прийняти цей план, розглядаючи його як можливість суттєво послабити іранський мілітаризований шиїзм в регіоні, то Нетаньягу виступав проти, вважаючи, що зможе впоратися власними силами.
Однак баланс змінився, коли в гру включилися всі проксі Тегерану, але було вже пізно - саудити почули ізраїльську відмову, а Байден точно не хотів мати свої Boots on the Ground (навіть більше, постійне і беззмістовне совання Білим домом цілих 2 авіаносних груп у регіоні майже одразу перестало будь-кого вражати).
Додайте сюди постійний тиск Байдена на Нетаньягу в манері "лише б не допустити ескалації!"
Трампова близькосхідна політика ще в першу каденцію була побудована максимально професійно і раціонально (на відміну від багатьох інших напрямків), і базувалася на безумовній підтримці Ізраїлю як свого союзника в регіоні. Також була спрямована на нормалізацію відносин Тель-Авіва з Саудівською Аравією і рештою сунітських арабських країн.
Наразі Трамп відновлює свою діяльність з того моменту, на якому зупинився раніше, враховуючи нові обставини.
Саудівська Аравія зараз потрібна Трампу не лише для продовження його близькосхідної стратегії, але й для майбутнього обвалу цін на нафту (привіт Путіну!).
Проте здійснювати такі дії має сенс лише після досягнення хоча б загальної стабільності в регіоні Близького Сходу, оскільки в іншому випадку будь-яка ескалація конфлікту зведе нанівець зусилля США та Саудівської Аравії, що також усвідомлюють у Кремлі.
Отже, Трамп вирішив виконати роль наземної підтримки ЦАХАЛу в Газі, при цьому справедливо критикуючи попередню адміністрацію, і незабаром в його резиденції відбудеться зустріч з королем Йорданії.
Від його позиції, а також від позиції Єгипту залежатиме успіх іншої складової плану - фізичного переміщення палестинців до Йорданії та Єгипту (саме тому для останнього, разом з Ізраїлем, був зроблений виняток в історії з призупиненням міжнародної допомоги США).
Проте існують значні сумніви щодо можливості Трампа придбати Єгипет та укласти угоду з Йорданією. Кожен з учасників має свої побоювання стосовно палестинців з сектора Газа, що яскраво проявилося в тому, як обидві країни неохоче приймали біженців протягом усього конфлікту.
Крім того, в ситуацію вже активно включається Кремль, починаючи знову крутити тему співпраці з Єгиптом в сфері ядерної енергетики (АЕС "Ель-Дабаа").
Тарас Жовтенко є фахівцем у сфері міжнародної безпеки в рамках Фонду "Демократичні ініціативи" на честь Ілька Кучеріва.
