Навроцький сподівається на визнання: подробиці першої зустрічі з Зеленським у Варшаві.

У п'ятницю, 19 грудня, у Варшаві може відбутися довгоочікувана перша особиста зустріч президента України Володимира Зеленського та нового президента Польщі Кароля Навроцького

Практично півроку знадобилося Варшаві та Києву для узгодження всіх нюансів візиту: зустріч між президентами України та Польщі, яка є важливим союзником, може відкрити нову сторінку у відносинах, які постраждали через критику та польські вимоги стосовно "недостатньої вдячності". Детальніше про це читайте на Еспресо.

Кароль Навроцький офіційно став президентом Польщі 6 серпня, здобувши перемогу на виборах у червні з результатом 50,89% голосів у другому турі проти ліберального кандидата Рафаля Тшаскавського. До нього цю посаду обіймав Анджей Дуда, з яким Володимир Зеленський підтримував добрі стосунки, про що свідчать численні особисті зустрічі та телефонні розмови між ними.

Офіційний телефонний діалог між Зеленським і Навроцьким відбувся 31 липня. Відсутність раннього особистого контакту можна пояснити, передусім, позицією нової влади Польщі.

Навроцький, виступаючи в ролі консервативного політика і маючи підтримку партії "Право і справедливість" (PiS), після своєї інавгурації відмовився прийняти запрошення Зеленського відвідати Київ, наполягши на тому, що український лідер має завітати до Польщі.

"У президента Зеленського корона з голови не впала б, якби, проїжджаючи через Польщу, він попросив про візит до Президентського палацу", - кілька тижнів тому пояснив голова МЗС Польщі Радослав Сікорський.

Подібні настрої вже раніше відображалися в польському суспільстві, де громадська думка висловлювала бажання побачити "більшу вдячність" з боку українців за надану допомогу. Новий президент, який підтримує радикальні погляди Дональда Трампа, має інше бачення співпраці з Україною. Його підхід до українських справ є більш транзакційним та вимогливим, з акцентом на взаємну повагу та вирішення історичних і економічних конфліктів, на відміну від більш безумовної підтримки, яка була за часів правління Дуди.

"Ми втратили елемент партнерства між Польщею та Україною, і я кажу це відкрито. Так, ми підтримуємо Україну і будемо продовжувати це робити, але нам потрібно навчитися функціонувати як партнери, а не як "молодші партнери", - перед візитом Зеленського у великому інтерв'ю Wirtualna Polska заявив Навроцький.

Між Варшавою та Київом існує кілька делікатних питань, які ускладнюють спілкування між сторонами. Як зазначає Пйотр Бурас, старший науковий співробітник Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR) у Варшаві, Польща займає третє місце після США та Німеччини за величиною фінансової підтримки України в розрахунку на ВВП. Проте найбільша частина цієї допомоги була надана в 2022-2023 роках, коли країна передала сотні танків та прийняла мільйони українських біженців.

"З того часу двосторонні напруження і загострення суспільних настроїв призвели до погіршення їхніх взаємин", - зазначає фахівець.

Отже, перше і найактуальніше питання, яке викликає суперечки, стосується давніх історичних конфліктів. Основним аспектом є Волинська трагедія під час Другої світової війни. Польські історики характеризують її як Волинську різанину, звинувачуючи українських націоналістів у вбивствах тисяч поляків. Проте при цьому часто ігнорується аналогічна поведінка Армії Крайової, яка також здійснювала каральні акції проти українського населення.

Кароль Навроцький, працюючи раніше істориком і головою в Інституті національної пам'яті, неодноразово наголошував на важливості розв'язання цього питання. Польща вимагає повного доступу до ексгумацій жертв і визнання відповідальності. Ба більше, Навроцький заявляв, що підтримка вступу України до ЄС і НАТО залежить від вирішення цих "цивілізаційних питань".

Попри те, що ексгумаційні роботи розпочалися цього року в результаті кількох компромісів, польська сторона прагне розширити доступ до цих процесів, що передбачає більш масштабні заходи. Наразі робоча група з історичної пам'яті між Україною та Польщею окреслила плани щодо пошуково-ексгумаційних робіт на 2026 рік.

Ще одним суттєвим аспектом є економічні конфлікти, відомі як "зернова криза". У 2023-2024 роках польські аграрії перекрили кордон через імпорт дешевого українського зерна, що спричинило ембарго на українські зернові та масові протести. Це піднімає питання конкуренції в аграрному секторі та логістичних викликів, особливо з огляду на можливий вступ України до ЄС, що вимагає вирішення цих складних ситуацій.

Не менш актуальним залишається питання соціальних виплат та статусу мільйона українців, які перебувають у Польщі. Рішення польської влади про продовження або зміну системи підтримки для українських біженців та осіб, що тимчасово переміщені, викликає жваві дискусії. Зокрема, президент Навроцький наклав вето на продовження певних пільг, що призвело до загострення напруженості щодо статусу українців у Польщі, які останнім часом також піддаються нападам з боку місцевого населення. Більше того, польський уряд розробляє законопроєкт, що передбачає поетапне скасування заходів, визначених спеціальним законом про допомогу українським громадянам.

Польща продовжує відігравати важливу роль у наданні допомоги та транзиті західної військової техніки. Однак у внутрішньополітичному просторі Варшави часто виникають суперечки щодо обсягів і форм цієї допомоги, зокрема передачі озброєнь. Це потребує чіткого політичного консенсусу між президентом і урядом, чого, на жаль, останнім часом не спостерігається. Нещодавно прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск зазначив, що президент Кароль Навроцький відмовляється співпрацювати в питаннях зовнішньої політики, що ускладнює координацію участі країни в міжнародних переговорах. Туск також повідомив, що Навроцький не відповідає на його дзвінки. Водночас президент Польщі регулярно підкреслює, що Туск є "найгіршим прем'єр-міністром з 1989 року".

"Справжня проблема полягає не у позиції Польщі, а в визначенні того, хто представляє її інтереси", - зазначив один з високопрофесійних дипломатів Західної Європи в коментарі для видання Politico щодо цієї дилеми.

Внутрішня політична напруга в Польщі заважає країні почуватися впевнено на міжнародній сцені. Це особливо очевидно, коли європейські лідери збираються без участі польських представників, обговорюючи мирний план Трампа для вирішення російсько-українського конфлікту. Такі обставини викликають занепокоєння у варшавських політиків, які прагнуть збільшити свій вплив на глобальну політику та просувати власні інтереси. Наприклад, Навроцький вважає, що Україні слід активніше залучати Польщу до процесу "мирних перемовин".

Кароль Навроцький під час свого виступу в Хелмі (11 липня 2025 року, фото: ipn.gov.pl).

Ініціатива зустрічі надійшла від польської сторони. Канцелярія президента Навроцького запропонувала дату 19 грудня у Варшаві, фокусуючись на темах безпеки, економіки та історії. Це сталося після того, як на початку місяця під час візиту до логістичного хабу Ряшів-Ясьонка, через який надходить більшість західної допомоги Україні, президент Польщі заявив про "вимогу симетрії" у відносинах з Україною.

Зеленський підтвердив свою готовність відвідати Польщу, висловивши вдячність за надану підтримку та зазначив:

"Ми вважаємо, що зміцнення зв'язків між Україною та Польщею є надзвичайно важливим, адже добросусідство має велике значення."

Однак напередодні Навроцький різко розкритикував Зеленського в інтерв'ю, заявляючи про "втрату елементу партнерства" та що Україна "бере Польщу як даність", бо зробила "багато дипломатичних помилок" останнім часом у своїх відносинах з Варшавою.

Зеленський вважає Польщу надійним і очевидним союзником, з яким не потрібно вживати особливих зусиль для співпраці. Він охоче взаємодіє з лідерами Західної Європи... Якщо ексгумація є важливим питанням для значної частини нашого населення, вона також повинна мати вагу в рамках міжнародних зв'язків. Це не лише символічний аспект, а й очікування конкретних дій. Якщо захист українських фермерів від недобросовісної конкуренції є пріоритетом для наших громадян, то я налаштований на активне вирішення цих проблем. Існує багато таких питань, але жодне з них не вплине на стратегічну підтримку України у боротьбі з агресором, - зазначив Навроцький, підкресливши свою впевненість у досягненні партнерства та розумінні з боку Зеленського щодо поглядів нового президента.

Хоча на ці випади свого президента в бік України прем'єр Дональд Туск відповів, що сьогодні на міжнародній арені триває гра з дуже високими ставками: безпека Польщі та незалежність України.

"Якщо пан президент не хоче або не вміє допомагати, то принаймні нехай не заважає", - додав Туск.

Цікаво, що однією з основних тем, яку можуть обговорити президенти, є можливість передачі приблизно 10 польських МІГ-29 Україні. Варшава планує вивести їх з експлуатації до кінця року, і ця угода могла б включати обмін на технології, пов'язані з безпілотниками. Про це вже неодноразово згадували польські політики, а українські експерти також висловлювали свої думки з цього приводу. Однак не обійшлося без конфліктів, коли Навроцький заявив, що не був проінформований про рішення уряду.

Також відомо, що президент Зеленський, ймовірно, перед зустріччю із Навроцьким зустрінеться у Брюсселі з прем'єром Туском.

Крім цього відомо про програму візиту президента України, яку повідомив маршалок Сейму Влодзімєж Чажастий. Зеленський відвідає Сейм Польщі у п'ятницю, 19 грудня, приблизно о 13:00. Однак година його прибуття ще неточна, бо ще не до кінця відома програма прийняття президентом Каролем Навроцьким президента Зеленського, зазначив Чажастий.

Аналітики оцінюють зустріч як шанс на "перезавантаження", але з ризиками через рішучу позицію Навроцького стосовно спірних тем. Також не варто очікувати швидких змін, бо це швидше буде "ознайомча зустріч", як пояснив виданню Polskie radio польський журналіст і політичний експерт Даріуш Матерняк.

"Візит, певною мірою, переломний, це надто сильне слово, але частково так і є. Дуже добре, що це нарешті станеться. Зустріч буде найочевидніше ознайомчою. Все тому, що на офіційному рівні політики ще не зустрілися", - каже Матерняк.

З іншого боку, експерти Bloomberg вважають, що різкі висловлювання Навроцького вказують на можливу напружену дискусію з Зеленським.

Українські фахівці підкреслюють, що істотною проблемою у відносинах між двома країнами є російська пропаганда, від якої Польща має недостатній рівень захисту.

"Для нас є надзвичайно важливим, щоб Польща не приєдналася до Угорщини та Словаччини, які, на жаль, займають антиукраїнську позицію. Ми сподіваємося, що Польща стане нашим найсильнішим та надійним союзником, з яким ми зможемо відстоювати незалежність і свободу як для України, так і для Польщі та всієї Європи. Російська пропаганда намагається всіма силами посварити наші народи, і Польща, на жаль, є особливо вразливою в цьому контексті", - зазначив депутат Микола Княжицький.