Непомітне існування молоді під окупацією та важливість нашої підтримки їхньої боротьби за доступ до української освіти.

Снимок: Дар'я Зарівна

Серед населення існує чимало упереджень стосовно людей з тимчасово окупованих територій, проте багато хто з тих, хто поширює ці стереотипи, не має уявлення про реальну ситуацію, в якій вони опинилися. Згідно з даними Міністерства освіти і науки України (МОН) та державного підприємства "Інфоресурс", у 2023 році кількість абітурієнтів з ТОТ, які вступили до закладів вищої освіти, становила 4 981, у 2024 - 10 029, а у 2025 - 7 728. Спостерігається зниження кількості вступників упродовж останнього року, а також різноманітність самого контингенту (більш детально про це можна прочитати у статті "Підсумки вступної кампанії 2025 для осіб з ТОТ"). Крім того, існує проблема недостатнього розмежування вступників з ТОТ та тих, хто прибуває з зон активних бойових дій, що ускладнює точне визначення чисельності осіб з ТОТ та спотворює статистичні дані.

Які події мають місце в умовах окупації?

З моменту початку окупації будь-якої української території Росія розпочала примусову інтеграцію своїх освітніх стандартів та програм до навчальних закладів усіх рівнів, що призводить до повної заміни українських систем освіти. Впровадження цих "нових" норм змінило не лише освітні програми, а й саму суть навчального процесу. На відміну від принципів Міжнародного пакту про економічні і соціальні права, який наголошує на тому, що освіта має сприяти всебічному розвитку особистості, усвідомленню власної гідності та зміцненню поваги до прав людини, освітня система перетворилася на інструмент знищення української ідентичності. Водночас, замість формування відповідальних учасників вільного суспільства, що підтримують взаєморозуміння і толерантність між різними націями та культурами, навчання стало засобом для нав’язування чужих цінностей.

Відповідно до російського законодавства, яке держава-агресорка незаконно поширила на окуповані території України, середня освіта є обовʼязковою. Саме тому окупаційна влада вимагає відвідування місцевих шкіл, а за непослух погрожує позбавленням батьківських прав, відправленням "на підвал" чи увʼязненням. Детальніше про події та зміни в освіті на ТОТ читайте у нашій статті "Освіта як інструмент російської пропаганди: що чекає учнів на ТОТ з 1 вересня 2025".

Більш того, відповідно до Стратегії боротьби з екстремізмом, що реалізується в Російській Федерації, активніше впроваджуються освітні, виховні та правоохоронні ініціативи, спрямовані на знищення української мови, культури, символіки та патріотичного виховання серед молоді (Аналітичний звіт: як Росія стирає українську ідентичність під приводом боротьби з екстремізмом). Зокрема, деякі аспекти української історії вважаються екстремістськими, і за їх вивчення чи обговорення може настати відповідальність, навіть для неповнолітніх. Також молодь може бути піддана переслідуванню за проукраїнські чи антивоєнні погляди. Тому відкритий вираз своїх поглядів є особливо ризикованим для тих, хто живе в умовах окупації.

Таким чином відбувається контроль за багатьма сферами життя, зокрема й тими, що жодним чином не стосуються освіти. Українські вебсайти заблоковані на ТОТ й не можуть використовуватись навіть за допомогою VPN. Будь-які дії в мережі Інтернет відслідковуються спецслужбами, від чого стає небезпечно навіть навчатись онлайн в українських закладах освіти. За інформацією, наданою Міністерством освіти і науки України, з 2022 року кількість учнів, що перебувають на ТОТ, але навчаються в закладах середньої освіти України, з 98 134 осіб зменшилась до 34 958 у 2025 році, тобто майже втричі, що зокрема повʼязано із ситуацією на ТОТ.

Умови, створені окупаційною владою, породжують постійний стан страху та ізоляції від інформації, що не лише ускладнює розвиток і реінтеграцію дітей і молоді, але й значно ускладнює вступникам процес ухвалення рішень щодо навчання в українських навчальних закладах. Це стосується як доступу до надійної інформації про освітні можливості, так і реальних труднощів з безпечним поданням документів та виїздом з окупованих територій.

Доступ до освіти для дітей і молоді в умовах тимчасово окупованих територій: труднощі та виклики, пов'язані з політикою окупації.

Передумови вступу

Після тривалого періоду життя в умовах жорстоких обмежень і страху, чимало молодих людей, незважаючи на потужну пропаганду, продовжують зберігати свою прихильність до України та обирають отримувати професійну або вищу освіту саме в цій країні. Однак це рішення не є простим, і від моменту його ухвалення до реалізації молоді доводиться долати безліч труднощів. Зокрема, постає питання виїзду, або ж у випадку, коли особа не має можливості покинути країну, їй доводиться навчатися онлайн, перебуваючи на тимчасово окупованих територіях, що пов'язане з певними ризиками для безпеки. Виїзд сам по собі ускладнений з кількох причин: висока вартість, відсутність паспорта громадянина України (що є наслідком тривалої окупації), проблеми з оформленням необхідних документів, перевірки з боку спецслужб на території Росії чи Білорусі, а також сам перетин контрольних пунктів (так званих гуманітарних коридорів), адже білоруські прикордонники часто безпідставно відмовляють у проїзді. Для неповнолітніх самостійний виїзд практично неможливий, що ще більше ускладнює ситуацію, роблячи це рішення вкрай складним.

Навіть після переміщення на підконтрольні території складнощі не закінчуються, адже в Україні відсутня цілісна політика, спрямована на реінтеграцію молоді. Дуже часто після переміщення дівчата та хлопці опиняються один на один зі своїми проблемами. Не всі заклади освіти можуть забезпечити проживанням у гуртожитку навіть попри наявність такої норми у нормативних актах, відсутність комплексної політики не сприяє адаптації. До того ж, попри запуск у 2021 році пілотної програми "Реінтеграція молоді з ТОТ", що проводилась Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та Міністерством освіти і науки України, що мала на меті створити курси із стипендіальним забезпеченням для підготовки абітурієнтів з ТОТ до вступу, така практика не знайшла своє продовження попри їх високу актуальність нині. Позаяк суспільство на ТОТ перебуває не лише в інформаційному, а у й мовному вакуумі, реінтеграційні курси можуть стати тією допоміжною ланкою, що сприятиме кращій адаптації на підконтрольних територіях та поглибленню знань з української мови.

Чому вступ до ТОТ є складним процесом?

Україна запровадила спрощену процедуру вступу для осіб з тимчасово окупованих територій, затвердивши Наказ Міністерства освіти і науки № 271 від 1 березня 2021 року. Цей документ визначає порядок прийому на вищу, професійну (професійно-технічну) та фахову передвищу освіту для тих, хто проживає в районах, де неможливо реалізувати освітні стандарти України та забезпечити стабільний освітній процес. В рамках цієї ініціативи були створені освітні центри "Крим-Україна" і "Донбас-Україна", які функціонують при навчальних закладах і сприяють наданню консультаційної допомоги щодо вступу, організації вступної кампанії, поселення в гуртожитках тощо. Наказ враховує відсутність певних документів, таких як паспорт громадянина України, свідоцтва про базову і повну загальну середню освіту, сертифікат НМТ, і пропонує дистанційний формат подачі документів та складання іспитів. Хоча на перший погляд рішення враховує специфіку життя на ТОТ, реальна практика демонструє інші результати.

У 2025 році громадська організація "Центр громадянської просвіти "Альменда" здійснила моніторинг освітніх центрів "Крим-Україна" та "Донбас-Україна", зокрема їхніх вебсайтів, щоб оцінити підготовленість до вступної кампанії 2025 року. Результати дослідження виявилися досить показовими, зокрема щодо наявності контактної інформації: "Контактні дані розміщені на 155 вебсайтах (82,4 %), тоді як 29 сайтів (15,4 %) не містять жодних контактів освітніх центрів". При цьому стаціонарний телефон представлений на 88 сайтах (46,8 %), що свідчить про наявність інших способів зв'язку, але також вказує на значну неадаптивність системи, оскільки дзвонити на стаціонарні українські номера, перебуваючи на тимчасово окупованих територіях, є абсолютно неможливим. Щороку ми надаємо консультації особам з ТОТ, їхнім родичам або знайомим щодо освітніх можливостей для цієї категорії населення. Вже стало традицією, що частина запитів, які надходять до "Альменди", стосується складнощів у спілкуванні з представниками освітніх центрів. Часто трапляється, що відповідальні особи не відповідають на повідомлення, листи чи дзвінки, або ж реагують з великими затримками. Це може негативно вплинути на шанси абітурієнтів вступити до навчальних закладів, адже існує ризик пропустити терміни подачі документів або складання вступних іспитів.

Цьогоріч відбувалася активна інформаційна кампанія зі сторони органів державної влади та громадянського суспільства, зокрема було створено сайт "Україна чекає на молодь з ТОТ", де зібрана необхідна інформація стосовно вступу та виїзду, також громадські організації ще у попередньому році створили лендінг "Вступ для людей з тимчасово окупованої та прифронтової території" з інформацію стосовно вступу з ТОТ. Проте вже на практиці зʼясувалось, що гарна картинка не зовсім відповідає дійсності.

На практиці ж під час звернень до ОЦ абітурієнти з ТОТ отримували неоднозначні, невпевнені, місцями неправильні трактування норм, що регулюють вступ такої категорії населення. Це обумовлено існуванням двох нормативних актів: Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2025 році (далі - наказ № 168) та Порядку прийому для здобуття вищої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти осіб, які проживають на територіях, де неможливо забезпечити виконання стандартів освіти України та/або стабільний освітній процес (далі - наказ № 271), що регулюють вступ та щодо певних питань мають різні позиції. Приміром, наказ № 271 не встановлює термінів для реєстрації заяв на участь у співбесідах та проведення самих співбесід, адже враховуючи ситуацію на ТОТ, дата співбесіди обговорюється із абітурієнтом, в той час як наказ № 168 містить норми, що чітко вказують на терміни.

Ще одним прикладом відсутності чіткої позиції стало питання вступних випробувань. Згідно з наказом № 271, абітурієнти мають можливість за власним бажанням подавати результати НМТ. На основі положень цього наказу можна стверджувати, що абітурієнти мають право одночасно подавати результати НМТ і проходити вступні випробування. Однак на початку вступної кампанії Міністерство освіти і науки надіслало лист до навчальних закладів під номером №1/14339-25 від 08.07.2025 з темою "Щодо повторного складання вступних випробувань в закладах освіти". У цьому документі зазначено: "Якщо особа зареєструвалася на НМТ/ЄВІ/ЄФВВ і не успішно склала відповідне вступне випробування (або незадоволена його результатом), така особа не може замінити результат цього випробування на результат співбесіди чи фахового іспиту у навчальному закладі, навіть якщо відповідно до Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти мала право не проходити вступні випробування з використанням організаційно-технологічних процесів зовнішнього незалежного оцінювання". Проте, вже через деякий час було розіслано ще один лист МОН під номером №1/15063-25 від 18.07.2025 "Про особливості вступу для здобуття вищої освіти з тимчасово окупованої території України та територій активних бойових дій", у якому говорилося: "Наявність реєстрації на НМТ або незадовільні результати його складання не є перешкодою для допуску вступника з ТОТ або території активних бойових дій до складання необхідних вступних випробувань", а також містив інші роз’яснення. Цей приклад яскраво ілюструє, що протягом 11 днів між листами особи, які мали право на вступ, стикалися з незаконними відмовами через відсутність єдиної позиції щодо тлумачення певних норм.

Ще одним показовим прикладом є вимога, яку висувають освітні установи надавати довідку про перетин кордону для отримання права на спеціальні умови вступу, що стала актуальною цього року. Важливо зазначити, що жоден з нормативних актів, які регулюють процес вступу, не передбачає необхідності надання такого документа. Більш того, прикордонні пункти не видають довідки під час перетину кордону, і жодна з інформаційних платформ не містить згадки про цю вимогу. Зазвичай особи, які переміщуються, не мають українських документів, зокрема паспорта для виїзду за кордон, внаслідок чого не отримують відповідних відміток під час перетину. Таким чином, молода людина, яка щойно перетнула кордон і прибула на підконтрольні території з упевненістю, що має всі необхідні документи, стикається з відмовою під час подачі заяви через відсутність вигаданої довідки. Щоб отримати інформацію про дату перетину кордону, особа може звернутися до Державної прикордонної служби України, але розгляд цього запиту може зайняти до 30 днів, що, ймовірно, призведе до того, що вступники не встигнуть подати документи вчасно і, відповідно, втратять шанс на вступ до українського навчального закладу. Крім цієї довідки, часто вимагатимуть й інші документи, які не прописані в законодавстві, наприклад, довідку про отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків. Деякі вимоги навіть суперечать основним принципам безпеки, як-от прохання надіслати свою геолокацію для підтвердження перебування на тимчасово окупованих територіях, хоча наказ № 271 чітко визначає перелік документів, які підтверджують таке перебування.

Питання проведення вступних іспитів залишається досить складним. По-перше, багато навчальних закладів, незважаючи на чітко визначені правила щодо дистанційного складання іспитів та подачі документів, відмовляються від цієї можливості. Натомість вони обіцяють організувати все в офлайн-форматі після повернення з тимчасово окупованих територій. Крім того, програми для таких іспитів рідко беруть до уваги тривале перебування на ТОТ, і фактично штучно порівнюють рівень знань студентів, які навчалися за українськими програмами, з тими, хто був позбавлений доступу до української освіти. Це створює додаткові труднощі. В умовах, коли доступ до українських веб-ресурсів на ТОТ обмежений, а підручники були або вивезені, або знищені на початку окупації, важко стверджувати, що всі учасники мають рівні знання, що вимагає відповідної реакції з боку держави та Міністерства освіти.

Ось альтернативний варіант: "Замість підсумків"

Отже, підсумовуючи викладене, стає зрозумілим, що українське суспільство має чітко окреслити свою позицію щодо підтримки зв'язків з молодим поколінням, що мешкає на тимчасово окупованих територіях. Це питання є важливим для національної безпеки, єдності, демографічних змін, економічного розвитку та інших аспектів.

У своїй спеціальній доповіді, присвяченій доступу до освіти для дітей та молоді з тимчасово окупованих територій України, уповноважений Верховної Ради з прав людини підкреслює важливість затвердження на державному рівні Концепції, що регламентує цей доступ. Ми повністю підтримуємо цю позицію. Крім того, вважаємо, що існуюча система вступу потребує істотних змін, адже правила, які були прийняті у 2021 році, не відповідають новим викликам, що виникли внаслідок повномасштабного вторгнення. Абітурієнти потребують актуальної, функціонуючої та гнучкої системи вступу. Також вважаємо за необхідне виокремити категорії вступників з ТОТ та вступників з територій, де тривають активні бойові дії; це дозволить адекватно відобразити реальну ситуацію та ухвалювати обґрунтовані рішення. Важливо, щоб ця молодь не залишалася поза увагою не лише в освітній сфері, але й в інших аспектах життя. Саме тому необхідно впровадити комплексну політику реінтеграції, яка сприятиме їх плавній та поступовій адаптації: у питаннях отримання документів, житла, адекватних виплат, реінтеграційних курсів та інших важливих аспектах.

Ми маємо памʼятати: якщо ми не утримуємо українську молодь у своєму культурному та освітньому просторі - це робить ворог, який безжально створює власний мобілізаційний резерв та використовує людей як розхідний матеріал. Тому обовʼязок кожного українця зберегти цей звʼязок усіма можливими шляхами.

Боротьба за молоде покоління