Німецький дослідник історії звернув увагу на подібності між "мирною ініціативою" США та Мюнхенською угодою 1938 року.

Німецький історик Мартін Шульце Вессель проводить паралелі між 28-пунктовим планом Трампа та Мюнхенською угодою 1938 року. Він вважає, що, незважаючи на спроби задовольнити агресора, ця угода не змогла забезпечити мир у Європі, а, навпаки, лише підштовхнула до активних дій тодішнього німецького диктатора.

Про це вчений написав у статті для газети Frankfurter Allgemeine Zeitung, передає Укрінформ.

Спроба Трампа змусити Україну прийняти умови, які Вашингтон раніше обговорював лише з Кремлем, дійсно нагадує події вересня 1938 року. Тоді Велика Британія, Франція та Італія уклали угоду з Німеччиною, щоб вирішити так звану Судетську кризу. У результаті Мюнхенської угоди, яка насправді була актом примусу, Чехословаччина була змушена віддати свої прикордонні території, в основному населення яких складали німці, Німецькому Рейху. Гітлер здобув перемогу, а принижена і знедолена Чехословаччина занурилася в глибоку кризу, - зазначає Шульце Вессель.

Він підкреслює, що Сполучені Штати нехтують інтересами України. Якщо б план з 28 пунктів став би дійсністю, Україні довелося б поступитися добре укріпленими регіонами Донбасу, скоротити свої військові сили, відмовитися від певних видів озброєння та назавжди залишитися поза НАТО.

"Незважаючи на те, що переговори з європейськими та українськими переговірниками вже розпочалися, тон задав початковий план із 28 пунктів. Немає сумнівів, що американська політика готова ігнорувати інтереси України, а також європейців. У цьому відношенні важко не помітити мюнхенську аналогію", - йдеться у статті.

Однак автор відзначає істотну різницю між ситуаціями в колишній Чехословаччині та Україні. На його думку, головна відмінність полягає в тому, що Україна веде боротьбу проти агресивної держави, і в суспільстві зберігається сильне бажання захищатися. Натомість Чехословаччина піддалася впливу Мюнхенської угоди, яку нав'язали їй велики держави.

"Тому кодове слово "Мюнхен" мало що означає, коли його застосовують до окупованої Чехословаччини 1938 року та до України сьогодні. Однак, порівняння доречне стосовно стратегії держав-агресорів", - підсумував історик.

Водночас він звертає увагу на інший аспект, який зазвичай не враховується.

Паралелі між нацистською пропагандою та кампанією дискредитації України з боку Путіна вражають своєю очевидністю. Як Гітлер називав Чехословаччину нестабільною і "неможливою" державою, так і Путін характеризує Україну як "штучну, історично нелегітимну". Подібно до того, як Гітлер малював образ Бенеша, президента Чехословаччини, як небезпечного інтригана, російська пропаганда зображує Зеленського як "наркомана" та "нациста", - зазначає Шульце Вессель.

Він наголошує: якою б зухвалою не була ця тактика наприкінці 1930-х, вона все ж виявилася успішною. Наприклад, частина британської преси перейняла тон, заданий німецькою пропагандою. Нині путінська пропаганда впливає на Захід, і особливо на США, у різний спосіб: через російських тролів, через лояльних до Кремля журналістів, таких, як Такер Карлсон, а також через прямі зв'язки з американською політикою.

У документі, що містить 28 положень, можна помітити вплив російської пропаганди: зокрема, пункт 20 передбачає заборону всіх "націонал-соціалістичних ідеологій та практик". Водночас, цей же пункт вимагає від України дотримання європейських стандартів у сфері релігійної толерантності та захисту мовних меншин. Хоча такі вимоги можуть здатися нешкідливими, вони фактично повторюють наративи, якими Росія обстрілює Україну з початку збройного конфлікту, зауважує історик. Зокрема, звинувачення України у "фашистських традиціях" є ключовим елементом кремлівської пропаганди.

Автор також закликає не забувати, що означає відкрити двері для російської політики у внутрішні справи України, адже це вже було продемонстровано в минулому, зокрема, після підписання Мінських угод.

Мартін Шульце Вессель викладає історію Східної та Південно-Східної Європи в Мюнхенському університеті імені Людвіга-Максиміліана. Нещодавно вийшла його книга "Занедбана нація: Німеччина та Україна з 19 століття" (видавництво C.H. Beck Publishers).

Як стало відомо, "мирний план" США, що складається з 28 пунктів, отримав значну критику як в Україні та Європі, так і в самих Сполучених Штатах. Після обговорень між представниками трьох сторін вдалося внести суттєві зміни до документа, проте Росія поки що відмовляється його підписувати.