Оновлений підхід до інтеграції: як уникнути пасток і забезпечити українське членство в Європейському Союзі.
Країни-члени Європейського Союзу можуть зіткнутися з труднощами у відмові від мирного плану, в якому інтеграція України до ЄС є ключовим елементом стабільності.
Конфлікт між Росією та Україною суттєво трансформував геополітичну структуру Європи, що зобов'язує Європейський Союз переглянути свої підходи до процесу розширення.
На фоні жвавих обговорень щодо мирного врегулювання Європейський Союз стикається з подвійним викликом: стати надійним захисником безпеки України і водночас підтримувати свою інституційну цілісність.
Недавні високопрофільні дискусії про "зворотне членство" або "прискорений вступ" можуть стати визначальним моментом у новому етапі розширення. Багато з негативних реакцій в країнах-членах на ідею пришвидшення процесу вступу, що виникли під час закритих зустрічей у Брюсселі на початку березня, були викликані неправильним сприйняттям основних аспектів цієї нової амбітної концепції.
Нещодавні рекомендації стосовно України були неправильно витлумачені багатьма країнами ЄС як "альтернативний варіант".
Тобто - як швидке членство без впровадження реформ, а не як структурований процес наповнення політичного статусу реальним інституційним змістом.
Центр "Нова Європа" представляє вдосконалену модель під назвою Membership by Design. Український варіант можна перекласти як "членство за дизайном", однак можливі й інші відповідники, такі як "членство за моделлю" або "сконструйоване членство", що підкреслює наявність специфічної архітектури та структури.
Модель ґрунтується на тому, що, хоча мирне врегулювання тісно пов'язане з терміновим політичним включенням, реальний зміст такого членства має бути чітко визначеним. Реалізація ключових реформ є обов'язковою; навпаки, вона стає основою для реалізації прав у рамках цієї специфічної моделі членства.
Геополітичний підхід, підкріплений підтримкою Сполучених Штатів, є важливим для подолання внутрішніх труднощів в Європейському Союзі. Проте, цей підхід повинен ґрунтуватися на відповідальному дотриманні "Основ".
У прагненні покласти край російській війні Захід розробляє рамкову модель майбутнього врегулювання, центральним елементом якої розглядається вступ України до Європейського Союзу.
Це прагнення обумовлене взаємною необхідністю: Україні необхідний Європейський Союз для забезпечення безпеки та відновлення, в той час як ЄС потребує військових можливостей України для укріплення свого східного кордону. Таким чином, обговорення креативних моделей інтеграції в значній мірі зумовлене можливістю досягнення мирного врегулювання.
Стратегічні аналізи вказують на те, що уряди країн Європейського Союзу можуть зіткнутися з труднощами у відхиленні мирного плану, де членство в ЄС є ключовим елементом стабілізації.
Однак для того, щоб бути успішним, "креативний формат" має бути переконливим.
Це не може бути "безквитковий проїзд" - вступ без жодних умов; це має бути механізм, у якому політичний статус членства надається для забезпечення миру, тоді як функціональні атрибути членства здобуваються через вимогливе та послідовне здійснення реформ.
Хоча численні країни-члени підтримують ідею merit-based підходу як єдину прийнятну альтернативу, історичний контекст свідчить про інші реалії. Досвід розширення демонструє, що принцип заслуг не завжди дотримувався з необхідною послідовністю; іноді суворе виконання вимог поступалося місцем стратегічним геополітичним інтересам.
Греція стала членом Європейського Союзу, незважаючи на негативну оцінку з боку Комісії, тоді як Румунія й Болгарія отримали статус членів навіть не виконавши всі необхідні умови. Існує безліч інших прикладів, які варто розглянути.
Угорщина приєдналася до Європейського Союзу як демократична держава, проте з часом, будучи його частиною, вона зазнала значного зниження демократичних стандартів.
Ці приклади ілюструють, що процес вступу має складний характер і потребує всебічного аналізу всіх переваг і загроз. Таким чином, політика розширення охоплює значно більше, ніж лише технічні вимоги.
Окрім цього, стверджувати, що теперішня система базується виключно на заслугах, є хибним.
Україна успішно виконала необхідні вимоги для відкриття трьох переговорних кластерів, однак вступний процес було заблоковано Угорщиною, попри те, що ЄС визнав досягнення ("заслуги") Києва.
Водночас країни-члени ЄС не вдалися до застосування статті 7 Договору про Європейський Союз щодо Будапешта (механізм тимчасового обмеження прав країни-члена за серйозні порушення принципів ЄС).
Схожа ситуація має місце і на Західних Балканах: незважаючи на позитивні оцінки від Європейської комісії, які фактично свідчать про готовність держав-кандидатів, процес вже багато років залишається на місці. Політичні міркування стабільно домінують над технічними вимогами.
Суттєва перешкода - зручний дипломатичний "щит", який забезпечує Будапешт.
Хоча Угорщина є основним перешкодою у процесі вступу, існуючі дані вказують на те, що інші країни-члени, які не дуже зацікавлені в розширенні, навіть за принципом заслуг, насправді "приховуються" за блокуванням з боку Будапешта.
Якщо угорське вето буде знято, перед ними виникне складна політична ситуація.
На початку березня в Брюсселі проходили неформальні обговорення стосовно концепції "прискореної процедури" розширення, які, згідно з інформацією з медіа, супроводжувалися значною критикою. Однак приватні інтерв’ю вказують на те, що це не означало відмови від інноваційних підходів у цій сфері.
Сучасна критика, скоріше, виникла у відповідь на те, що інституції Європейського Союзу не повідомили держави-члени про свої плани.
Медійні витоки, які змалювали нові пропозиції як "обхідні шляхи", свого роду поступку, підірвали довіру і завдали шкоди конструктивному обговоренню.
Члени країн визнають, що наявна методологія є застарілою, але водночас вони турбуються про можливу агресивну реакцію в рамках внутрішньополітичних дебатів, де можуть звучати сильні аргументи проти зниження стандартів для приєднання до Європейського Союзу.
Висновок очевидний: якщо обговорення не відбуватиметься в спокійній та обґрунтованій атмосфері, існує загроза, що воно перетвориться на отруйний процес політичної боротьби.
Також варто зазначити, що часто цитований "глухий кут у прийнятті рішень" (необхідність одностайності) виступає в ролі зручного цапа-відбувайла. Європейський Союз уже багато років веде дискусії щодо внутрішніх реформ, проте без помітних досягнень.
Нездатність ЄС реформувати себе фактично блокує підхід, заснований на заслугах; у цьому контексті проблема полягає в самому ЄС, а не в країнах-кандидатах.
Для вирішення цих суперечностей Європейському Союзу необхідно відмовитися від бінарного підходу "всередині чи поза ЄС" і уникнути оманливого поняття "прискореного вступу".
Центр "Нова Європа" представляє концепцію "членства за проектом" (Membership by Design).
У цій моделі політична структура членства визначається зразу, проте реальні аспекти, такі як права, можливість голосування та фінансові ресурси, стануть доступними лише після підтвердження реалізації реформ. На відміну від поступового вступу, членство України не підлягатиме сумніву; замість цього, увага буде зосереджена на досягненні конкретних результатів, які відкриють шлях до отримання прав і повноважень через проведення реформ.
Насамперед необхідне політичне членство.
Україна формально підписує та ратифікує договір про вступ, що дає незворотний політичний сигнал, необхідний для мирної угоди. Це закріплює геополітичну узгодженість. Однак така конструкція не надає права голосу до моменту виконання основоположних критеріїв.
По-друге, Україна має використати підтримку США.
Просування Україною креативної моделі переслідує дві дипломатичні мети. По-перше, забезпечити підтримку США щодо розширення - критично важливий чинник у всіх попередніх хвилях розширення. По-друге, використати цю підтримку США для впливу на держави, які чинять спротив, зокрема на Угорщину, щоб скасувати блокування.
Дипломатичний вплив Сполучених Штатів може виявити тих, хто приховується за вето, і спонукати до досягнення спільної згоди.
По-третє, необхідно досягти повної прозорості в реалізації реформ у напрямку "Основ". Успіх України в імплементації семи рекомендацій, запропонованих Європейською комісією після надання статусу кандидата, був обумовлений чітким зв'язком між проведеними реформами та отриманими перевагами.
Щоб уникнути "македонського сценарію", тобто нескінченної технічної стагнації, нова модель має забезпечити таку ж ясність: впровадження реформ у межах кластера "Основи" (верховенство права, правосуддя) має запускати конкретне, автоматичне відкриття прав членства.
Креативна модель не є способом уникнення реформ; вона представляє собою систему заохочень, в якій членство виступає як гарант, а зміст цього членства слугує винагородою за втілені реформи.
З практичної точки зору, це означає наявність певних умовних прав голосу.
Україна отримає можливість бути присутньою за столом переговорів, проте її голос буде тимчасово неактивним.
Відкриття відбуватиметься поступово, залежно від дотримання принципів верховенства права. Цей метод допомагає зменшити ймовірність виникнення інституційної нестабільності.
Негайні вигоди зосереджуватимуться на можливостях доступу до Єдиного ринку та інтеграції в сфері безпеки. У той же час, повний доступ до фінансових трансфертів, таких як Спільна аграрна політика (CAP), буде впроваджуватися поступово, щоб уберегти бюджет Європейського Союзу.
Які зміни повинні стати пріоритетом для Європейського Союзу? Перш за все, необхідно переосмислити його наратив.
Відмовитися від використання термінів "зворотний вступ", "поетапний вступ" або "прискорена процедура вступу", які можуть створювати враження про спрощення процесів чи безкінечні "кімнати очікування".
Натомість використовувати термін "членство за дизайном" (Membership by Design), наголошуючи, що політична рамка встановлюється негайно, але зміст суворо залежить від виконання "Основ".
Європейські інституції та країни-члени повинні спільно розробити правове обґрунтування, яке підтверджуватиме, що Угода про вступ у форматі "членства за дизайном" не порушуватиме основні договори Європейського Союзу.
По-друге, встановити пріоритети для реалізації дій у рамках кластера "Основи".
Чітко комунікувати, що хоча політично процес вступу прискорюється, реалізація судової та антикорупційної реформ залишається ключовою умовою для отримання права голосу та фінансування в межах такої моделі.
По-третє, важливо перевести дискусії з публічних медійних джерел у закриті, обґрунтовані формати, щоб уникнути негативної реакції країн-членів на сприйняття "ускорених процедур".
Наступним етапом є залучення американського фактора.
Активно залучати Вашингтон до підтримки саме цієї моделі та використати їхній вплив для розблокування вето Угорщини і "мовчазного блоку неохочих".
І, зрештою, необхідно відновити зв'язок між реформами та винагородами. Слід запровадити автоматизований механізм, який дозволить надавати відповідні права, згідно з угодою, без затримок після підтвердження реформ, без будь-якого політичного втручання з боку Європейської Ради.
