Олександр Аронець: Чи залякують блогерів приятелі Саші Януковича? - Основні події в Україні

Нещодавно я дізнався від кількох знайомих журналістів про неймовірну історію, яка, здавалося б, не мала б місця в 2024 році. Це справжній приклад кадирівщини. Один блогер, ім’я якого я не можу розголошувати з етичних міркувань, опублікував допис про відомого в обмежених колах колишнього працівника Митної служби Володимира Ковтуна, політика із забороненої партії ОПЗЖ, якого вважали близьким до Олександра Януковича. Суть справи полягає в тому, що компанія, пов'язана з цим достойником, спочатку несподівано виграла тендер "Укрнафти", а потім, з якоїсь причини, "забула" розрахуватися зі субпідрядниками, які виконали всі роботи на суму щонайменше 28 мільйонів гривень. Коли субпідрядники почали судові розгляди, і суд наклав арешт на рахунки боржника, колишній митник і його партнери почали шукати способи "вирішити" ситуацію через знайомого суддю, який також є фігурантом розслідувань Бігус Інфо. Цей суддя, чиє життя стало предметом дослідження НАЗК, виявляється, періодично потрапляє в поле зору правоохоронних органів.

Геть традиційна українська історія, чи не так. Подібних десятки. Але відмінність у тому, що тут українська історія закінчується, і починається історія російська, точніше, кадирівська, дон. Бо у ділі ж друзі Януковича. Ймовірно, прилітає "атвєтка", і вона настільки переконлива, що блогер не тільки знімає свій пост, а публікує новий, "покаянний", де вибачається перед "авторитетними" людьми, і навіть більше - звинувачує журналістів, які також розслідували цю тему у тому, що вони, вах, не праві, пишуть неправду про гарних людей.

Схоже, що хтось змішав Київ з Ростовом і, напевно, не знайомий з ефектом Барбари Стрейзанд. Так чи інакше, давайте зробимо їх відомими. Неповага до корупціонерів: Україна - це не Росія, і право на свободу слова є конституційним правом кожної людини, яке зараз захищає армія, поки деякі в тилу "дерибанять" бюджетні кошти. Я публікую основні аспекти цієї ситуації, спираючись виключно на факти.

Отже, перший факт: у 2023 році компанія "Укрнафта" оголосила тендер на буріння свердловин у Верхньомасловецькому родовищі, який виграло ТОВ "Навігатор Комплект" з пропозицією у 261,3 млн грн. (джерело: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-11-17-015577-a). Виконання робіт покладалося на субпідрядників, і відомо, що принаймні три з них не отримали оплату від товариства. Другий факт: одна з цих компаній розпочала судовий процес через невиплату за виконані роботи та змогла добитися арешту активів боржника (джерело: https://opendatabot.ua/.../122114071...). Однак далі ситуація стала заплутаною — розгляд справи в апеляційному суді проходить у вкрай напруженій атмосфері, постійно затримуючи процес. Як свідчить практика, такі затримки часто виникають, коли судді не мають наміру приймати обґрунтоване рішення, але через увагу медіа уникають явного свавілля. У таких випадках боржник може шукати "альтернативні" способи реалізації арештованого майна.

Найцікавішими у цій ситуації є ляльководи. Факт 3. За ТОВ "Навігатор Комплект" (https://opendatabot.ua/c/34644874) стоїть впливова родина - Оксана та Володимир Ковтун. Дружина є бенефіціаром венчурного фонду "ВК-Інвест" (https://clarity-project.info/edr/45084075), який володів компанією, кредитував її і через механізм повернення кредитів виводив отримані від "Укрнафти" кошти.

Чоловік Оксани, Володимир Ковтун, є надзвичайно цікавою особистістю. Його декларація лише частково відображає його стиль життя: розкішні годинники марок Rolex, Ulysse Nardin та Franck Muller, а також автомобіль Range Rover. Він володіє нерухомістю в престижному районі Лісників поблизу Києва та комерційними площами у Дніпрі, більшість з яких оформлена на його дружину. Проте, іноді виникають фінансові труднощі, і в таких випадках на допомогу приходить батько, який щедро дарує синові 10 мільйонів гривень. (https://public.nazk.gov.ua/.../343d0bf8-52a9-41c0-8d3b...)

Хто ж цей загадковий колишній чиновник? Факт 4. У своєму минулому він обіймав посаду заступника начальника Служби безпеки України в Дніпрі, а нещодавно керував одним із підрозділів Митної служби. За часів президентства Януковича його знали як приятеля Олександра, старшого сина екс-президента, а після Революції Гідності та агресії Росії проти України намагався потрапити до Дніпропетровської обласної ради, балотуючись від "Опозиційного блоку". (https://www.chesno.org/politician/22106/) Факт 5. Нещодавно Ковтун був помічений у зв'язку з підсанкційним бізнесменом Єрмолаєвим у компанії з символічною назвою "Потоки", яка намагалася приватизувати частину українського кордону в Одеській області. (https://hromadske.ua/.../228324-khto-v-domi-hospodar-iak...) Відомо, що Ковтун залишив Митну службу після обшуків, проведених НАБУ; за інформацією журналіста Євгена Плінського, детективи розслідували діяльність цього персонажа. (https://t.me/plinskiymedia/5440)

Отже, не є несподіванкою, що у компанії-позивача, ТОВ "Нафтогазбуріння", виникли сумніви щодо того, чи не є Венчурний фонд "ВК-Інвест" засобом для виведення коштів, отриманих від "Укрнафти". Вплив Володимира Ковтуна на суддів, зокрема на апеляційного суддю Олега Хрипуна, враховуючи його значний досвід, може створити умови для уникнення відповідальності.

Питанням у цій історії залишається роль Укрнафти, бо як пишуть дослідники цієї теми (https://censor.net/.../navigator-u-bermudskomu-trykutnyku...), метадані поданих переможцем документів свідчать про те, що цей переможець був визначений заздалегідь. І тоді у НАБУ є підстави відкрити ще одну справу і задати питання учасникам оборудки. Бо виникають підозри, що могла з самого початку створюватися із розрахунком на кидок "субпідрядників" з їх подальшим пресингом через впливових людей. Закликаю очільника НАБУ пана Кривоноса звернути увагу на цю ситуацію. Абсурдною є історія, коли махрові не люстровані і не покарані регіонали наживаються на державних надрах і "рішають" в судах кидки виконавців на десятки мільйонів гривень.