Олександр Левченко: Бортніков стверджує, що Європа стала жертвою власних дронів -- Блоги | OBOZ.UA
21 жовтня 2025 року британські військово-морські сили залучили есмінець HMS Duncan та гелікоптер Wildcat для 48-годинної місії з супроводу російського есмінця "Віце-адмірал Кулаков" через Ла-Манш. Це стало першим випадком, коли британський військовий корабель виконував завдання під безпосереднім контролем НАТО в такій ролі. Операція тривала два дні і включала авіаційну підтримку від гелікоптера з 815-ї морської авіаційної ескадрильї, який здійснював спостереження та контроль за рухом російського судна. До супроводу російського корабля також долучилися військово-повітряні сили Франції та Нідерландів, що свідчить про злагодженість дій союзників у забезпеченні безпеки в Північній Європі.
Це перша місія подібного роду, що здійснюється під безпосереднім командуванням НАТО, що свідчить про готовність Брюсселя реагувати на присутність російських військових кораблів у критично важливих для Альянсу водах. Відповідь НАТО на проходження російського судна показує, що Альянс переходить від спостереження до активних заходів стримування Росії. Брюссель ясно дає зрозуміти Москві: будь-яка військова діяльність поблизу європейських берегів знаходиться під пильним контролем, і спроби "перевірити межі допустимого" отримають координовану реакцію.
Ця форма реагування ілюструє зміну в підходах: НАТО переходить від символічного спостереження за ситуацією до організованих, багатоступеневих операцій з чіткою структурою командування. Це свідчить про підвищення оперативності та здатності швидко реагувати на можливі загрози з боку Кремля. Залучення одразу кількох держав — Великої Британії, Франції та Нідерландів — демонструє, що контроль над Північним морем та Ла-Маншем тепер є частиною узгодженої оборонної стратегії НАТО, спрямованої на стримування та моніторинг російської військової активності.
Операція, таким чином, набула не лише військового, а й політичного значення. Вона підкріплює єдність союзників і демонструє готовність НАТО захищати свій простір від потенційних загроз з боку РФ, навіть у періоди без прямої ескалації, проте із повною готовністю до цього. Такий формат дій дає чіткий сигнал союзникам і противникам: Європа залишається під захистом спільних механізмів безпеки, а будь-яка провокація Кремля чи спроба створити "сірі зони" у морській безпеці не залишаться без реакції. Події навколо супроводу російського корабля довели, що НАТО не лише політичний союз, а реальна оборонна структура, здатна діяти швидко й скоординовано. Система командування НАТО, обмін розвідданими та взаємодія між флотами різних країн працюють у режимі реального часу, що підтверджує: якщо Москва намагатиметься перевірити військову готовність Заходу, відповідь буде миттєвою та злагодженою.
В той же час російські ЗМІ повідомили, що на засіданні Ради керівників органів безпеки та спецслужб держав-членів СНД в Самарканді (Узбекистан), голова ФСБ О.Бортніков заявив про наявність "достовірних даних", згідно з якими "теракти та диверсії" в Росії здійснюються "під патронатом британських спецслужб". Він також звинуватив спецслужби країн-членів НАТО в атаках дронів на країни Європи. Тобто виходить, що європейці атакували самі себе.
Бортніков повідомив, що українська операція "Павутина" була реалізована "під наглядом британської розвідки прямо перед початком переговорів між українською та російською делегаціями в Стамбулі", а Лондон також надав "інформаційну підтримку" цій операції. За словами голови ФСБ, інструктори британських підрозділів SAS та MI6 брали участь у розробці атак безпілотників на об'єкти Каспійського трубопровідного консорціуму. Крім того, є відомості, що британські спеціальні служби разом із українськими планували диверсії проти газопроводу "Турецький потік".
Крім того, Бортніков зазначив, що Лондон підсилює паніку навколо уявної "загрози з Сходу". На його думку, саме на цьому фоні почалися повідомлення про "російські безпілотники", нібито помічені над територією Європейського Союзу. Він також висловив переконання, що британські розвідники планують задіяти "бойових плавців" для здійснення атак на стратегічні об'єкти Росії. За його інформацією, українські спецслужби мають намір координувати свої дії з британською розвідкою для проведення диверсійних операцій.
Здається, висловлення Бортнікова з антибританським акцентом вписується в усталену схему російської пропаганди, де Захід, особливо Велика Британія, виступає в ролі основного підбурювача "антиросійських дій" української влади. У своїй промові Бортніков проголошує тези, які можуть стати основою для майбутніх кампаній дезінформації. Він створює атмосферу недовіри до інформації про російські дрони, диверсії або атаки на європейську інфраструктуру. Такі заяви заздалегідь "захищають" Росію від можливих звинувачень у тероризмі, особливо в контексті її таємних операцій. Виступ Бортнікова є типовим прикладом російської стратегії, коли Москва звинувачує Захід у діях, які сама систематично вчиняє.
Росія здійснює диверсійні акції, кібератаки, шпигунські місії та інформаційні кампанії, але намагається перекласти відповідальність за них на своїх супротивників. Це робиться з метою дезорієнтації суспільства та знецінення справжніх викриттів. Риторика Бортнікова націлена не лише на зовнішнього ворога, а також звернена всередину країни. Його висловлювання відображають тези Путіна про "агресивний Захід". Кремль використовує такі заяви для мобілізації населення, підтримуючи відчуття постійної загрози. Це слугує виправданням для репресій, мілітаризації суспільства та продовження війни, що подається як "боротьба за виживання". У той час як Росія стикається з труднощами на фронті, її керівництво намагається пояснити ситуацію не стратегічними прорахунками, а "глобальною змовою" НАТО.
Москва прагне продемонструвати, що Велика Британія, нібито, діє агресивно та без узгодження з іншими країнами-союзниками, залучаючи їх до небезпечної конфронтації з Росією. Ще одне безпідставне звинувачення з боку Лондона стосується ймовірної підготовки терористичного акту проти Путіна під час саміту президентів США та Росії в Будапешті. Внаслідок цього, нібито, главі Кремля рекомендували утриматися від участі у переговорах в Угорщині.
Між тим, ситуація виглядає зовсім по іншому. Британське видання The Mail оn Sunday повідомило про те, що російські хакери викрали сотні конфіденційних військових документів, що містять інформацію про вісім баз Королівських ВПС і ВМС, а також імена й електронні адреси співробітників міністерства оборони, після чого опублікували ці файли в даркнеті. Вважається, що масштабний витік даних був спричинений діяльністю російської кібергрупи. Згідно з даними The Mail on Sunday, викрадені документи містять інформацію про аівабазу "Лейкенхіт" у Саффолку, де базуються американські літаки F-35, а також зберігаються, як припускають журналісти, ядерні боєзаряди.
На іншій авіабазі, відомій як "Портріт", функціонує надсекретна радіолокаційна станція, яка є ключовим елементом системи протиповітряної оборони Північноатлантичного альянсу. У той же час, на базі "Преданнак" розташований Національний центр безпілотних літальних апаратів Великої Британії. Варто нагадати, що у вересні 2025 року Національний центр кібербезпеки Великої Британії повідомив, що за останній рік кількість хакерських атак, які завдали суттєвої шкоди країні, досягла рекордної позначки — 204 кібернападів.
У 2024 році, приміром, хакери зуміли зламати базу даних, що містила особисті дані британських військових. Раніше були виявлені серйозні вразливості в системах кібербезпеки атомного комплексу "Селлафілд", який є найбільшим у своєму роді в Великій Британії та має найбільше у світі сховище радіоактивного плутонію. Останнім часом спостерігається збільшення кібератак, що здійснюються російськими хакерами проти Великої Британії та інших держав-членів. Частими мішенями для атак стають військові структури, інфраструктурні об'єкти, державні органи, енергетичні системи, транспортні мережі та медичні заклади. Велика Британія та країни ЄС реагують на російські кіберзагрози через спільні зусилля в рамках НАТО, що включає зміцнення кібербезпеки та міжнародну координацію. Члени Альянсу визнали Росію постійною загрозою і відповідно до цього розробляють свої дії. Представники НАТО запевнили в готовності надати "асиметричну та пропорційну" відповідь на кібератаки з боку Росії, дотримуючись принципів міжнародного права.
У жовтні 2025 року Великобританія запровадила нові жорсткі обмеження проти російської нафтової промисловості. Серед запроваджених заходів - блокування діяльності 90 компаній, включаючи "Роснефть" та "Лукойл", а також заборона на імпорт нафтопродуктів, які були перероблені в третіх країнах з використанням російської сировини. Додатково до санкційного списку потрапили 44 танкери, що входять до "тіньового флоту" Росії. Загалом, Великобританія реалізує комплексний підхід, поєднуючи військові, економічні, технологічні та дипломатичні засоби. Стратегія країни ґрунтується на принципах стримування, підтримці союзників по НАТО та активній підтримці України в контексті боротьби з гібридною агресією з боку Росії.
