Олімпіада-2026 під час війни: Микола Томенко коментує "заробітчан" з МОК і злочинні дії росії.

Залишився всього один тиждень до початку Зимових Олімпійських ігор 2026 року, які відбудуться в Мілані та Кортіна-д'Ампеццо.

Згідно з давньою традицією та резолюціями ООН, саме сьогодні в усьому світі мало розпочатися "Олімпійське перемир'я". Однак реальність виглядає інакше: російські ракети продовжують летіти, а міжнародні спортивні чиновники вдають, що нічого не відбувається.

Політик та активіст Микола Томенко висловив незгоду з позицією Міжнародного олімпійського комітету (МОК), зазначивши, що сучасні події нагадують найпохмуріші моменти в історії спорту.

Томенко нагадує, що ідея "Екехейрії" - священного перемир'я - народилася ще у 9 столітті до нашої ери у Стародавній Греції. Тоді зброю складали усі. Сьогодні цей принцип цинічно розтоптано однією державою.

"Станом на сьогодні Російська Федерація продовжує бути найбільш ганебним порушником принципу Олімпійського перемогу", -- підкреслює Микола Томенко.

Він наводить п'ять фактів, коли РФ використала Олімпіади як димову завісу для військових агресій:

Найбільше обурення у політиків викликає те, що, незважаючи на відверту цинічність агресора, МОК і Міжнародний паралімпійський комітет продовжують шукати шляхи для повернення спортсменів з Росії та Білорусі на спортивні майданчики. За словами Томенка, на Олімпійські ігри 2026 року допущено приблизно 20 "нейтральних" атлетів, а на Паралімпіаду – близько 40, серед яких можуть виявитися і прямі учасники бойових дій.

Микола Томенко проводить чітке порівняння між нинішніми державними діячами та творцями олімпійського руху, які колись налагоджували зв'язки з нацистським режимом.

"Лідери МОК і МПК повинні врахувати важливий урок з історії, коли засновник сучасного Олімпійського руху П'єр де Кубертен виявив надмірну підтримку Гітлера та організації Олімпіади 1936 року в Берліні. Після завершення Другої світової війни МОК був змушений офіційно вибачитися за свою підтримку нацистського режиму," -- підкреслює він.

Томенко вважає, що міжнародний спорт став комерційною діяльністю, де ідеали миру та гуманності втрачають свою цінність через великі гроші. Він характеризує лідерів спортивних організацій як "заробітчан", для яких матеріальні вигоди важливіші за олімпійські принципи.

"Не можемо не відзначити, що для представників міжнародного олімпійського руху фінансові питання виявилися пріоритетнішими за класичні ідеали Олімпізму", – резюмує політик.

Сьогодні, всього за тиждень до старту Олімпійських Ігор, Україна та весь світ знову спостерігають, як олімпійські принципи стають зручним прикриттям для агресорів, а міжнародні організації залишаються бездіяльними союзниками в цій ситуації.