ООН закликає забезпечити безпеку цивільного населення в Росії, незважаючи на ядерні загрози з боку Путіна.
На прикладі України стало очевидно, що стратегія умиротворення агресора не є ефективною. Чи зможе ООН запропонувати нові рішення після трьох років великого конфлікту, досліджувала Gazeta ua.
Рада безпеки ООН провела зустріч, присвячену Україні. Конфлікт, ініційований Росією, обговорювався на міністерському рівні. В результаті виникла ситуація, що загрожувала перерости у скандал.
У відповідь на дозвіл Сполучених Штатів використовувати далекобійну артилерію для атак на об'єкти вглиб території Росії, офіційний представник Генерального секретаря ООН Стефан Дюжаррік підкреслив необхідність захисту цивільного населення. Це зауваження звучить на фоні заяви постійного представника ООН і координатора гуманітарної допомоги Матіаса Шмале, який повідомляє про загибель не менше 12 тисяч українських цивільних осіб. Якщо врахувати дані з 2014 року, коли Росія анексувала Крим, то загальна кількість загиблих цивільних перевищує 39 тисяч.
Але прессекретар Верховного комісара ООН з прав людини Джеремі Лоренс, констатуючи порушення прав людини, закликав припинити насилля "заради народу України, народу Росії та всього світу".
У цьому контексті Комісія ООН, що займається розслідуванням ситуації в Україні, підкреслила значні страждання, які виникли внаслідок порушень Російською Федерацією міжнародних прав людини та норм гуманітарного права.
Двоїстість реакцій посадовців ООН викликає певні сумніви: чи не тому заклики організації залишаються безрезультатними, що в Женеві намагаються задовольнити інтереси обох сторін?
Основним принципом Організації Об'єднаних Націй (ООН) є прагнення до знаходження компромісу, щоб уникнути крайнощів у дискусіях, зокрема – військових конфліктів. У випадках, коли ООН не може втрутитися, активізується НАТО як військово-політичний альянс. Ці організації відіграють ключову роль у формуванні глобальної системи безпеки. Таким чином, для ООН Україна не є ані близькою, ані далекою країною, а просто однією з багатьох сторін у цьому контексті.
Незважаючи на це, спеціальне засідання Ради Безпеки ООН, присвячене Україні, яке відбулося 19 листопада в Нью-Йорку, мало на меті привернути увагу до загрози подальшої ескалації конфлікту. Ось уже тисячу днів система глобальної безпеки виявляється безсилаю протистояти російським ракетам і дронам, що націлені на нашу країну. У Києві, очевидно, не очікували значних успіхів від зустрічі в Раді Безпеки. Однак висловлені думки чітко продемонстрували, в яку безодню агресори намагаються втягнути саму ООН.
Представник Росії Валерій Небензя під час засідання Ради Безпеки звинуватив Францію та Велику Британію в тому, що вони підтримують Джо Байдена, який, на його думку, "не має чого втрачати". На це відповів міністр закордонних справ Великої Британії Девід Леммі, підкресливши, що Росія порушила основні принципи ООН. Він запевнив, що Лондон і надалі буде відстоювати ці принципи разом з Україною. "Ми ніколи не відступимо від боротьби з російською агресією на кожному етапі", - зазначив він, звертаючись до Путіна.
Понад 100 років Росія не приймала на своїй території іноземних військ, але нині, оскільки загинуло багато росіян, кремлівський диктатор зважився на залучення північнокорейських бійців, наголосила представниця США в ООН Лінда Томас-Грінфілд.
"Це крок, що не має прецедентів у сучасному світі, - наголосила вона, - і є грубим порушенням резолюцій Радбезу, з якими Росія погодилася всього кілька років тому".
Лінда Томас-Грінфілд звернулася до Китаю та Ірану з проханням не надавати підтримку країні-агресору, в той час як інші держави закликала орієнтуватися на українську Формулу миру як основу для досягнення справедливого та стійкого миру.
Проте, навіть ця точка зору виглядає надто м’якою в порівнянні з поглядом української сторони. Головний дипломат України Андрій Сибіга підкреслив, що Путін сприймає лише мову сили, тому рішення президента США Джо Байдена щодо "далекобійної зброї" може призвести до скорочення тривалості конфлікту.
Але ось реакція на ракетний удар ЗСУ по Брянській області (РФ): ООН занепокоєна будь-якою ескалацією конфлікту. Про це заявив на брифінгу 19 Стефан Дюжаррік.
Нерви не витримали у турецького президента Реджепа Ердогана - на саміті G20 він заявив, що ООН не може вирішити або попередити жодної кризи. І закликав НАТО обговорити факт зміни Росією ядерної доктрини.
Україна завтра може стати Східною Азією, каже представник Японії в ООН Фуджі Хісаюкі. "Нині потрібен не заклик до миру, де ігноруються суверенітет і територіальні цілісність України. Скоріш, питання в тому, чи варто дотримувати або ігнорувати принципи Статуту ООН", - констатував він.
А ось аргументи тих, хто не схвалює рішучих кроків, про котрі твердить українська сторона.
Представник Алжиру висловив стурбованість, зазначивши, що незважаючи на численні мирні ініціативи, жоден з них не дав результату. Він підкреслив, що обидві сторони "зайняли позицію ескалації, конфронтації та поляризації". У свою чергу, делегат Мозамбіку звернув увагу на небезпеки "відновлення мислення і динаміки епохи "холодної війни".
Риску підвів Китай: усі війни завершуються переговорами, китайська сторона, котру на цьому ж Радбезі ООН закликали припинити підтримку РФ, продовжить "човникову дипломатію".
У підсумку, понад 40 країн підписали спільну заяву із засудженням Росії та закликами до неї припинити війну. Згідно з документом, окуповані території ніколи не будуть визнані російськими.
