Орися Біла: Яке значення має "пророцтво святого Малахії"?
Останнім часом у соцмережах усе частіше з'являються дописи про загадкове "пророцтво святого Малахія", яке нібито передбачає прихід останнього Папи і кінець світу. Дехто пов'язує його з Папою Франциском, інші - шукають у латинських девізах підтвердження своїх апокаліптичних настроїв. То що це за текст? Звідки він взявся? І чи справді ми на порозі "кінця часів" чи просто чергової середньовічної містифікації? Давайте розберемося.
"У період останнього переслідування Святої Римської Церкви на троні сидітиме Петро Римлянин", - такими словами починається фінальний фрагмент загадкового списку, що протягом кількох століть хвилює уяву апокаліптичних християн, змовників та авторів YouTube-каналів з незвичними назвами. Це - "Пророцтво святого Малахії", документ, якому приписують ірландського святого XII століття. Він містить 112 латинських девізів, які, як вважається, передбачають кожного Папу Римського, починаючи з 1143 року і до самого кінця часів.
Звучить інтригуюче? Так. Чи варто вірити? Радше ні.
Хто такий святий Малахій? Святий Малахій, або Малахій Армагський, був реальною історичною особою: ірландським архієпископом та реформатором Церкви, який жив у часи святого Бернарда з Клерво. Але ось парадокс: в його епоху не існувало жодних згадок про це пророцтво. Ані сам Бернард, ані інші церковні хроністи не згадували про нього. Пророцтво стало відомим лише через понад 400 років після смерті Малахія, у 1595 році, коли бенедиктинський монах Арнольд де Віоньон опублікував його в своїй книзі "Lignum Vitae".
Як виникло це пророцтво? Тут починається захоплююча історія. У 1590-х роках в Римі проходив Конклав, на якому обирали нового Папу Римського. Одним з основних кандидатів був кардинал, якого активно підтримували іспанці. Його опоненти, ймовірно, представники італійської фракції, могли створити цей список, щоб посилити позиції іншого претендента, який "несподівано" відповідав одному з існуючих девізів.
Співпадіння? Сумніваюся. Швидше, це ілюстрація політичних стратегій XVI століття.
Що містив текст пророцтва? Це були 111 коротких латинських фраз (типу "Pastor angelicus", "De medietate lunae", "Flos florum"), кожна з яких нібито описує одного Папу. А 112-й, загадковий "Петро Римлянин" прийде в часи останнього переслідування і стане останнім пастирем перед "Страшним судом". І ось уже 400 років у кожному поколінні з'являються люди, які впевнені: "Це точно зараз!"
А як щодо Папи Франциска? Після того, як Бенедикт XVI залишив свій пост у 2013 році, конспірологічні теорії почали активно обговорювати цю тему: чи може Франциск бути тим самим Петром Римлянином? Ось чому:
і часто говорить про "Церкву, що служить бідним".
Але у пророцтві не йдеться ані про Аргентину, ані про Франциска, і, між іншим, він не Петро й не з Рима.
Чому історики вважають цей текст фальшивкою?
Це яскравий приклад того, як містика та політика можуть переплетатися в одному творі, що залишається актуальним протягом століть.
Які висновки можна зробити з цього? Цей текст не є біблійним пророцтвом і не отримав схвалення Церкви. Тим не менш, він має певну історичну цінність, адже є прикладом політичної пропаганди епохи Ренесансу. Однак сприймати його як справжнє передбачення майбутнього - це так само безглуздо, як використовувати "Нострадамуса" як путівник для сьогодення.
Отже, можна сказати, що пророцтво святого Малахії слугує не стільки вікном у майбутнє, скільки відображенням минулого, де переплітаються страхи, сподівання та політичні маневри. Це також чудова нагода нагадати: не все, що викладено латинською, є святим, а не кожна таємниця має справжню цінність.
