Останні нововведення в європейських нормах щодо державної підтримки.
Впровадження національної системи, що регулює вимоги до державної допомоги, забезпечить українським підприємствам зрозумілі та чіткі умови для отримання державної підтримки.
Політика щодо державної допомоги в ЄС має дві основні цілі. По-перше, вона захищає внутрішній ринок від надмірного втручання держави та підтримує чесну конкуренцію. Це пояснюється тим, що конкуренція не дозволяє суб'єктам господарювання "сидіти склавши руки", а спонукає їх до постійних інновацій, вдосконалення своїх продуктів і послуг та стимулює ефективність, що в результаті забезпечує кращу якість і нижчі ціни для споживачів.
Інша мета полягає в орієнтації державних ресурсів на реалізацію цілей політики, що є ключовими для забезпечення сталого економічного розвитку та соціальної стабільності в межах Європейського Союзу.
Саме з цієї причини державна підтримка не підпадає під повну заборону згідно зі статтею 107(1) Договору про функціонування Європейського Союзу (ДФЄС). Є специфічні випадки, коли така допомога може бути визнана прийнятною для внутрішнього ринку, за умови виконання критеріїв, встановлених Європейською комісією.
Оскільки практика надання допомоги державами-членами контролюється Європейською комісією, правила державної допомоги, затверджені Європейською комісією, відповідно, узгоджуються з більш широкими стратегічними цілями Комісії в сфері конкурентоспроможності, енергетики, транспорту, цифровізації тощо. Тому політика державної допомоги розвивається паралельно змінам у стратегічних документах ЄС стосовно інших сфер, забезпечуючи загальну узгодженість, хоча і з певним запізненням.
Темпи реформ в рамках Європейського Союзу значно зросли, а з 2020 року спостерігалося безліч викликів. У відповідь на ці зміни Європейська комісія змушена була активніше адаптуватися, щоб забезпечити ефективність та узгодженість механізму державної допомоги. У контексті "кризового управління", яке було введено у 2020 році, Комісія запровадила тимчасові правила державної допомоги для пом'якшення наслідків пандемії COVID-19, економічних наслідків війни Росії проти України, а також для подолання енергетичної кризи. Одночасно, в 2021-2022 роках, після ретельної підготовки, було переглянуто основні рамки та принципи функціонування.
Водночас, значні геополітичні трансформації мають вплив на політичну ситуацію в Європейському Союзі. ЄС втрачає свою позицію в світовій економіці, що свідчить про зниження його конкурентоспроможності в порівнянні з минулими двадцятьма роками. Військові конфлікти стають більш поширеними, ніж у попередні дві декади, а ринкова невизначеність зростає на фоні загострення геополітичних напружень.
На сьогоднішній день, через кілька років після впровадження нових норм і формування другого складу Європейської комісії під керівництвом Урсули фон дер Ляєн (2024-2029), вплив чинників напруги та невизначеності був успішно врахований. Європейська комісія зрозуміла, що законодавчі зміни останніх років, зокрема ініціатива "Зелений курс", значно ускладнили і обтяжили діяльність європейських підприємств. У зв'язку з цим, Комісія вирішила спростити регуляторні вимоги, закладені в законодавстві ЄС. Енріко Летта і Маріо Драґі у своїх звітах акцентували увагу на проблемі надмірного регулювання та адміністративного навантаження, яке виникає через законодавство ЄС, вказуючи на це як на одну з ключових перешкод для конкурентоспроможності Європи. Вони також згадали про інші фактори, які негативно впливають на конкурентоспроможність ЄС. Щоб вирішити виклики, що стоять перед економікою Євросоюзу, Комісія ініціювала діалог з представниками кількох ключових галузей промисловості.
На цьому тлі на початку 2025 року Комісія започаткувала ініціативи, спрямовані на підвищення європейської конкурентоспроможності, посилення переходу до екологічно чистої економіки та зменшення адміністративного навантаження на підприємства[4].
Першими значними результатами цієї роботи стали "Компас конкурентоспроможності"[5] та "Угода про чисту промисловість", прийняті у січні та лютому 2025 року відповідно. В обох документах визначено ключові виклики для європейської економіки та запропоновано таргетовані політичні кроки у відповідь[6].
Згідно з "Компасом конкурентоспроможності" ЄС має терміново скоротити відставання в галузі інновацій порівняно з іншими гравцями на світовому ринку, декарбонізувати свою економіку та подолати різноманіття стратегічних залежностей. В "Угоді про чисту промисловість" викладено, як ці цілі можна досягти за допомогою взаємопов'язаних кроків.
По-перше, слід знизити ціни на енергетичні ресурси, супроводжуючи це переходом до економіки з низьким вмістом вуглецю. По-друге, важливо стимулювати попит на екологічно чисті продукти. Подібні заходи вже були реалізовані для чистого водню. Зростання попиту призведе до розширення виробничих потужностей, що, в свою чергу, сприятиме зниженню цін. Важливо впроваджувати принципи циркулярної економіки та оптимізувати споживання матеріалів, приділяючи особливу увагу критично важливим сировинам, щоб зменшити негативний вплив на екосистеми ЄС. Безумовно, для втілення цих ініціатив потрібне фінансування, і приватних інвестицій часто недостатньо для досягнення бажаного рівня потужностей. Тому важливо залучати фінансові ресурси з фондів ЄС та адаптувати правила державної підтримки, щоб держави-члени могли ефективніше реалізувати ці політичні цілі.
Відповідно, "Угода про чисту промисловість" ініціювала створення нової системи державної допомоги - Системи державної допомоги "Угоди про чисту промисловість" (CISAF)[7]. Цей документ є найновішим значним досягненням у законодавстві ЄС про державну допомогу.
НЕДАВНІ ОНОВЛЕННЯ В ЗАКОНІ ПРО ДЕРЖАВНУ ПІДТРИМКУ
► ПРИЙНЯТТЯ CISAF
Однією з найзначніших реформ у сфері державної допомоги у 2025 році стало впровадження CISAF. Цей документ, що базується на деяких аспектах TCTF 2023 року, надає країнам-членам нові можливості для стимулювання інвестицій у розвиток відновлювальної енергетики, чистих технологій, декарбонізації промислових секторів та підвищення адаптивності енергетичних систем. TCTF було затверджено як останній етап впровадження тимчасових правил державної допомоги, необхідних для реагування на численні кризи, з якими зіткнувся ЄС починаючи з 2020 року. Це свідчить про те, що захід був спланований як тимчасовий інструмент, що дозволяє країнам-членам надавати підтримку лише в період з 2023 по 2025 рік. Після вирішення багатьох термінових питань, Європейська комісія зосередила свої зусилля на довгострокових стратегічних цілях, і, прийнявши CISAF, вона намагалася встановити правила державної допомоги, які сприятимуть досягненню цих цілей.
Як випливає з назви, CISAF безпосередньо відображає підходи, викладені в "Угоді про чисту промисловість", а також, в певному сенсі, прагнення Комісії до спрощення процедур. Усі ініціативи в межах CISAF потребують попереднього інформування держав-членів та схвалення планів допомоги Комісією.
CISAF буде діяти до завершення 2030 року. Він забезпечує спрощену, розширену та більш передбачувану правову основу для майбутніх повідомлень і програм підтримки. Однак наявність паралельних правил державної допомоги, які стосуються енергетичних та кліматичних заходів (CEEAG, CISAF, GBER), може стати джерелом регуляторних ускладнень. Тому важливо ретельно планувати впровадження нових ініціатив допомоги.
Оскільки CISAF було імплементовано в червні 2025 року, а програми, які були затверджені в межах TCTF, залишаються активними до кінця того ж року, наразі існує обмежена кількість судових прецедентів, пов'язаних з цим. На сьогодні в рамках CISAF затверджено лише два проєкти: французька ініціатива, що підтримує виробництво вітрової енергії (з великим бюджетом понад 11 мільярдів євро), та друга програма, що має на меті декарбонізацію економіки в регіоні Емілія-Романья.
► ІНШІ АМЕНДИ В НОРМАТИВНИХ АКТАХ
Окрім підтримки екологічного переходу, важливим політичним пріоритетом, на якому акцентує увагу Комісія, є вирішення проблеми житла в Європі. Для цього було призначено першого в історії комісара з питань житла, і в даний момент розробляється Європейський план доступного житла. У рамках цих ініціатив Комісія запропонувала оновити своє рішення 2012 року, яке дозволяє державам-членам надавати державну допомогу для послуг загального економічного інтересу (ПЗЕІ) згідно зі статтею 106 (2) Договору про функціонування Європейського Союзу. За новим проектом рішення, країни ЄС зможуть фінансувати не лише соціальне, але й доступне житло в рамках ПЗЕІ. Комісія вважає, що це нововведення сприятиме впровадженню додаткових державних заходів для активізації приватного ринку та забезпечення більшого обсягу житла в Європі, що, в свою чергу, знизить ціновий тиск у цьому секторі. Очікується, що нове рішення Комісії буде ухвалено найближчим часом.
Крім CISAF та ініціативи з доступного житла, інші механізми державної підтримки також проходять етапи ревізії або затвердження.
Безсумнівно, законодавство щодо державної допомоги зазнає змін у порівнянні з його станом на початку десятиліття. Ми сподіваємося, що ці зміни врахують виклики, які постали перед економікою ЄС, і створять більш адекватну правову основу.
Країни, які прагнуть стати частиною Європейського Союзу, повинні довести свою здатність ефективно впроваджувати та контролювати виконання законів ЄС на рівні, що відповідає державам-членам. Одним із ключових аспектів цього процесу є дотримання норм державної допомоги. Це передбачає створення національної адміністративної структури для забезпечення виконання цих норм, а також інтеграцію законодавства ЄС з державної допомоги в національне законодавство ще до офіційного вступу в Союз.
Як було зазначено раніше, система державної допомоги в ЄС є складною і постійно змінюється. Таким чином, адаптація національних систем до вимог Європейського Союзу є безперервним завданням. Проте дотримання цих стандартів приносить суттєві вигоди: забезпечує правову ясність, дозволяє надавати спеціалізовану державну підтримку і сприяє чесній конкуренції, в той же час пропорційно усуваючи ринкові дисбаланси.
Впровадження національної системи, що регулює вимоги до державної допомоги, забезпечить українським підприємствам зрозумілі та чіткі умови для отримання державної підтримки.. Поточний курс Комісії на спрощення гарантує, що заходи допомоги будуть менш обтяжливими і зможуть діяти протягом тривалішого періоду, сприяючи сталому економічному зростанню та післявоєнній відбудові.
Прості та зрозумілі правила приносять користь всім учасникам процесу. Вони сприяють формуванню стабільного і передбачуваного правового середовища, яке є ключовим для економічного розвитку. Правила державної допомоги становлять одну з важливих складових цієї системи. Вони гарантують, що підприємства отримують адекватну державну підтримку в потрібний момент, не завдаючи надмірної шкоди конкуренції та іншим гравцям ринку. Нещодавні та заплановані зміни в законодавстві ЄС щодо державної допомоги допоможуть зміцнити внутрішній ринок ЄС, а також підтримати перспективні держави, такі як Україна, які прагнуть стати його частиною.
