Мирні переговори в Україні: чи призначить Європейський Союз спеціального представника?
Окремі держави Європейського Союзу виступають за відновлення дипломатичних зв'язків із Кремлем, аби спільно з США взяти участь у переговорах між Україною та Росією. Чи готовий Брюссель до такого кроку, і хто стане посередником у спілкуванні з Росією?
У Європейському Союзі обговорюється ідея призначення спеціального посланця для ведення діалогу з Кремлем, щоб забезпечити участь у переговорах щодо завершення війни в Україні. На даний момент цей процес проходить у тристоронньому форматі між Києвом і Москвою за участі Вашингтона. З американської сторони посередниками виступають спецпосланець президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер, зять Дональда Трампа. Вони займаються "човниковою дипломатією" з Кремлем і нещодавно двічі зустрічалися з російським президентом Володимиром Путіним.
Хоча Європейський Союз є одним із ключових партнерів України і має інтерес у досягненні мирного вирішення конфлікту, його представники досі не брали участі в офіційних переговорах щодо закінчення війни, впливаючи на процес лише побічно. Це значною мірою пояснюється тим, що з початку масштабного вторгнення Брюссель заборонив прямі контакти з Москвою, що порушували лише прем'єр-міністри Угорщини та Словаччини, Віктор Орбан і Роберт Фіцо.
Проте наприкінці минулого року про необхідність відновити дипломатичний діалог з Росією заради успіху переговорів про укладення мирної угоди між Україною та РФ першими в ЄС публічно заявили президент Франції Еммануель Макрон та прем'єрка Італії Джорджа Мелоні.
Цього тижня, на фоні чергових переговорів між Україною, США та Росією, лідери Балтійських країн висловилися за призначення спеціального посланця ЄС для діалогу з Москвою. Президент Естонії Алар Каріс зазначив, що "не президент Трамп, а Європейський Союз" має взяти на себе ініціативу у пошуку "мирних рішень". Він також додав: "Кілька років тому ми не спілкувалися з агресорами, а тепер хвилюємося, що нас немає на переговорах".
Прем'єрка Латвії Евіка Сіліня також переконана, що ЄС "повинен займатися дипломатією, водночас продовжувати "ізолювати Росію і як раніше застосовувати до неї санкції". "Ми повинні бути за столом переговорів, тому що українці самі почали переговори. Так чому європейці не повинні їх вести?", - сказала Сіліня.
Водночас Париж активно встановлює зв'язки з Російською Федерацією і, згідно з непідтвердженими даними, цього тижня відправив до Москви дипломатичного радника президента Макрона.
Наскільки вчасними і доречними є наміри в ЄС вивести Москву з дипломатичної ізоляції, щоб за столом переговорів допомогти Києву досягти вигідної та ефективної мирної угоди з РФ? І хто саме має говорити з Кремлем від імені Європи?
Європу завжди хвилювало, коли президент Трамп робив резонансні заяви щодо переговорів між Україною і Росією, а також про свою ключову роль у цих процесах. За словами Юрая Майчина, політичного аналітика та керівника проєктів у сфері оборони і безпеки Центру європейської політики в Брюсселі, Європа прагнула активніше долучатися до цих перемовин. "Проте, Європа ніколи не представляла свою власну стратегію і часто уникала використання своїх найсильніших козирів у контексті України", - зазначає експерт. Він підкреслює, що ЄС має право бажати бути залученим до переговорного процесу, але в справі України "Європа може лише активізувати свої механізми реагування, а не ініціювати конкретні дії".
Відсутність зацікавленості європейців у втручанні в мирне врегулювання, яке ініціював президент Трамп, можна пояснити їхнім початковим скептицизмом щодо можливостей США досягти угоди про припинення вогню або мирної угоди між Україною та Росією. На думку Джеймі Ши, старшого наукового співробітника брюссельського аналітичного центру Friends of Europe та колишнього високопосадовця НАТО, ситуація змінилася, коли Сполучені Штати продемонстрували більші успіхи в залученні Києва та Москви до переговорів. "Європейці почали турбуватися, оскільки США тиснули на Україну, щоб вона прийняла численні російські вимоги, зокрема територіальні поступки, що підкреслює важливість України для їхньої безпеки", - зазначає Ши.
Досі європейські політики вдавалися до особистої дипломатії і публічних компліментів на адресу президента Трампа, щоб змінити його налаштування щодо завершення війни, яке не завжди відповідало інтересам Києва та й самої Європи. Проте цього вже недостатньо, щоб "забезпечити головні безпекові інтереси європейців", і Європі потрібен "власний канал зв'язку з Москвою та певна пряма участь у мирних переговорах", які наближаються до фінальної стадії, відзначає Ши.
У Брюсселі усвідомлюють, що момент, коли має відбутися контакт з президентом РФ Путіним зрештою настане. "Проблема полягає у тому, що наразі ми практично не бачимо жодних сигналів готовності (з боку РФ. - Ред.) справді досягти миру в Україні. І це треба враховувати, коли ми говоримо про прямі переговори з президентом Путіним", - сказала речниця Єврокомісія Паула Піньйо.
Наразі Єврокомісія спостерігає за ініціативами президента Франції Макрона щодо встановлення контактів з Кремлем. Однак "серед країн-членів немає єдиного погляду на це питання". Тим не менш, нещодавно кілька європейських столиць висловили підтримку ідеї ведення діалогу з Росією, зазначила Піньйо. "Побачимо, наскільки ця позиція буде набирати популярність і чи з'явиться більшість серед європейських лідерів, які підтримуватимуть такий підхід," - додала представниця Єврокомісії.
Литовський євродепутат від Європейської народної партії Петрас Ауштрявічюс вважає, що Європі вже давно треба було призначити спецпредставника на мирних переговорах між Україною, Росією та США.
"Це давно назріло, таке рішення свідчитиме про готовність ЄС відігравати проактивну роль, а не просто стежити за ініціативами США та коментувати їх. Нам потрібна ця посада!", - сказав Ауштрявічюс у коментарі DW. Він переконаний, що двосторонні контакти на кшталт Париж-Москва, "не можуть замінити політику на рівні ЄС".
В експертних колах Брюсселя вже обговорюють імена потенційних посередників від ЄС у переговорах з Росією щодо завершення війни в Україні.
Окрім президента Макрона та прем'єр-міністра Мелоні, також згадують канцлера Німеччини Фрідріха Мерца. Проте основним кандидатом вважають президента Фінляндії Александра Стуба, який має глибоке розуміння нюансів відносин з Росією. Деякі експерти також звертають увагу на італійського політика Маріо Драгі, який на момент початку масштабного вторгнення очолював уряд Італії та займав чітку проукраїнську позицію.
Також згадується ім'я Каї Каллас, яка є високою представницею з питань зовнішньої та оборонної політики Європейського Союзу. Проте, на думку Юрія Майчина з Центру європейської політики, її кандидатура "не матиме достатньої ваги" під час переговорів щодо України. Експерт підкреслює, що досягнення спільного рішення з цього питання в рамках ЄС буде "дуже складним", і, ймовірно, можливе лише на завершальному етапі переговорного процесу.
Поки країни-члени в ЄС та Коаліції охочих разом з Великобританією не домовляться про спільну стратегію щодо мирної угоди для України усі дипломатичні ініціативи щодо призначення посередника у спілкуванні з Росією лишатимуться символічними, переконаний експосадовець НАТО Джеймі Ши. Він пояснює, що наразі немає чіткого розуміння, чого прагнуть самі європейці, чи підтримують вони мирний план, який просувають США, і чи мають вони намір запропонувати власну альтернативу.
"Таким чином, у цих умовах можливий спецпосланець ЄС з питань Росії опиниться в складній ситуації, оскільки не зможе представити єдину точку зору Європи і тільки виявить розбіжності, що існують у її середовищі", - підсумовує експерт.
