Переговори в Стамбулі: які нові умови можуть з'явитися в мирному меморандумі?
У понеділок, 2 червня, в Стамбулі заплановано провести новий раунд прямих переговорів між українською та російською делегаціями, які очолять міністр оборони України Рустем Умєров та помічник президента Росії Володимир Мединський. Які теми будуть обговорюватися та наскільки здійсненними є їхнє впровадження, досліджував журнал Фокус.
У середу, 28 травня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що РФ запропонувала Україні провести наступний раунд прямих переговорів у Стамбулі 2 червня і вже там представить свою позицію щодо "припинення вогню". У заяві очільника росМЗС йдеться про те, що російська сторона розробила меморандум із "позицією щодо всіх аспектів надійного подолання першопричин кризи".
Водночас українська сторона наполегливо вимагає від Росії надати підготовлений меморандум, не чекаючи на особисту зустріч, заплановану на 2 червня. Зокрема, голова української делегації на переговорах з Росією, міністр оборони Рустем Умєров, зазначив, що Київ вже направив свою позицію щодо припинення вогню російській стороні, продовжуючи обговорення, розпочате під час зустрічі в Стамбулі. Він також нагадав, що Москва обіцяла передати свій меморандум відразу після завершення обміну полоненими в форматі "1000 на 1000".
Агентство Reuters розповіло про оновлені вимоги Кремля щодо мирних перемовин. За словами трьох російських джерел агентства, Москва хоче отримати "письмову гарантію" від західних держав про не розширення НАТО на схід, тобто офіційну відмову від вступу до Альянсу України, Грузії, Молдови та інших пострадянських республік. Окрім цього, в оновленому шорт-листі вимог РФ начебто значиться часткове зняття західних санкцій з Росії, вирішення питання про заморожені російські суверенні активи на Заході і гарантії захисту для російськомовного населення України.
Неназвані співрозмовники Reuters запевняють, що Путін наразі готовий укласти мирну угоду, "але не за будь-яку ціну". "Якщо Путін зрозуміє, що не в змозі досягти мирної угоди на своїх умовах, то спробує показати Україні та Європі військовим способом, що завтрашній мир буде ще болючішим. Путін вважає, що РФ може воювати роками навіть в умовах санкцій, і якби він побачив тактичну можливість на полі бою, він вторгся б ще глибше в Україну", -- цитує агентство свої джерела, які також констатували, що очільник Кремля наразі менш схильний йти на компроміс з питання територій і хоче взяти під контроль чотири області України.
Коментуючи нові потенційні вимоги Російської Федерації, політолог і голова Центру аналізу та стратегій (ЦАС) Ігор Чаленко зазначив: "Щодо євроатлантичного альянсу, то що насправді означає 'письмове зобов'язання' про призупинення розширення НАТО? У Альянсі існує чітка політика відкритих дверей: ще у 2008 році Україні та Грузії було обіцяно майбутнє членство. Однак, навіть якщо припустити, що Трамп зараз оголосить, що Україна, Грузія, Молдова та інші держави ніколи не стануть членами НАТО, наступний президент може заперечити цю заяву, вказуючи, що такі гарантії надавав лише Трамп, а не вся країна. Цю ж позицію, до речі, Трамп демонструє стосовно політики Байдена, Обами, Картера та багатьох інших попередників".
Відзначивши, що союзники України відкрито заявляють про те, що питання НАТО не є частиною мирних переговорів, експерт зазначив: "Ці сигнали можна інтерпретувати як небажання акцентувати увагу на темі Альянсу. Проте варто також пам'ятати, що під час свого нещодавнього візиту до Одеси генсек НАТО Марк Рютте чітко вказав, що рішення, ухвалене на вашингтонському саміті НАТО минулого року стосовно майбутнього України в Альянсі, залишається в силі. Тому, на мою думку, в рамках нового етапу мирних переговорів у Стамбулі ми можемо почути декларативні заяви від окремих західних країн з цього питання, але це зовсім не означає, що Захід ухвалить якісь принципові рішення, що заборонять майбутнє приєднання України або інших держав, які колись входили до складу СРСР".
Загалом, в питанні нейтралітету України політолог не бачить можливостей для компромісу, тому що це питання закріплено на конституційному рівні і "ніхто точно не піде на обмеження суверенітету". "Зважаючи на те, що у 2014 році Росія анексувала Крим і розпалила Донбас, коли у нас на законодавчому рівні був закріплений позаблоковий статус, Україна не повернеться до тих параметрів", -- акцентував експерт.
Розглядаючи фінансово-економічний аспект нових умов у Росії, Ігор Чаленко відзначив: "Виглядає на те, що тут йдеться про можливість розблокування та відновлення контролю над російськими активами. Те, що Росія актуалізує це питання, свідчить про значущість цього інструменту для ефективного тиску на Кремль. Однак арешт на ці активи не буде знято з однієї простої причини: до цих коштів уже прив'язані багато майбутніх виплат для України, включаючи, наприклад, кредит на 50 мільярдів доларів від країн G7. Забезпечення цього кредиту здійснюється за рахунок доходів від заморожених російських активів."
Щодо третього пункту з переліку нових можливих вимог Росії, що стосується захисту російськомовного населення в Україні, політолог висловив свою думку: "Положення про російську мову залишається в нашій Конституції, і ніхто не може його скасувати. У нас існує закон, що забезпечує функціонування державної мови, проте росіяни чомусь вважають це дискримінацією російськомовних громадян. Це не відповідає дійсності. Однак, якщо йдеться про можливий компроміс, я вважаю, що можна розглянути ухвалення окремого закону, який регулював би питання мов національних меншин і детально пояснював би статтю 10 Конституції України. Не виключено, що під час наступних переговорів можуть виникнути зміни щодо РПЦ. Якщо Росія перестане бути державою-агресором, тоді логічно, що законодавчі обмеження стосовно РПЦ, або ж УПЦ МП, втратять свою актуальність."
Ігор Чаленко також зазначає, що в рамках мирних переговорів між Києвом і Москвою голова російської делегації Мединський згадав про без'ядерний статус України. "Ми вже маємо без'ядерний статус, і, до речі, 2 червня, в день можливого другого раунду переговорів у Стамбулі, відзначатимемо 29-ту річницю повного позбавлення нашої країни ядерної зброї. Це досить символічно, але насправді немає сенсу шукати компроміс, адже все вже закріплено на законодавчому рівні," — підкреслює експерт.
Політолог Ігор Рейтерович також підкреслює важливість питання без'ядерного статусу. "Хоча представники Росії, такі як Мединський, постійно підіймають цю тематику, ситуація виглядає цілком зрозумілою: офіційний Київ є учасником кількох міжнародних угод, які ми дотримуємося. На мою думку, російська сторона використовує цей аспект для маніпуляцій і створення ілюзій у наших союзників, зокрема щодо пана Трампа", – зазначив експерт у бесіді з виданням Фокус.
Відносно нейтрального статусу України, політолог зазначив: "В частині НАТО про жодні компроміси не може йти мова, оскільки Альянс апріорі не може дати письмову гарантію неприйняття до свого складу якихось країн. Це просто буде означати, що НАТО, не починаючи війну з Росією, цю війну програло. Право вето на прийом не може відноситися до країни, яка не є членом НАТО і тому ця умова, якщо вона дійсно фігуруватиме у Стамбулі, є відвертою провокацією і бажанням РФ принизити НАТО, показавши натомість Путіна, як людину, яка воювала не проти України, а проти усього Північноатлантичного блоку".
Політолог Ігор Рейтерович підкреслює відсутність можливостей для компромісу, зокрема в контексті мовного питання. Він зазначає, що обговорення прав російськомовного населення в Україні є абсолютно недосяжним. "Я не можу уявити, як наша влада могла б навіть розглядати таку пропозицію, оскільки це виключно внутрішня справа, яка стосується Конституції України та інших законодавчих актів, що регулюють використання мов у нашій країні. Тому будь-які вимоги з боку агресора є абсолютно неприйнятними. На мою думку, у цьому питанні немає жодного простору для компромісів", – резюмує експерт.
Натомість в частині санкцій і активів, навпаки, вважає експерт, консенсуси є цілком можливими: "З великою ймовірністю частина санкцій точно буде знята з РФ, якщо вона все ж таки піде на перемир'я, а згодом і на завершення війни. Це об'єктивний процес і питання тут полягає в тому, як швидко це відбудеться і яких конкретно санкцій стосуватиметься. А по активам компроміс можливий в тому плані, що Росія начебто не проти того, щоб ці активи були використані на відбудову України. Звісно, РФ не подасть це, як репарації чи сплату за збитки - росіяни вигадають якийсь евфемізм, але в будь-якому разі компроміс тут дійсно виглядає можливим. Загалом, з трьох пунктів, про які повідомило Reuters, тільки цей один має перспективи для обговорень. Решта ж внесені РФ або з метою зірвати перемовини, звинувативши в цьому Україну і Захід, або з огляду на бажання завищення ставок для подальшої можливості виторговувати собі преференції в якихось інших моментах".
Ігор Рейтерович також припустив, що в мирному меморандумі РФ напевно фігуруватиме питання функціонування в Україні так званої помісної церкви. Крім того, експерт не виключає, що під час нових перемовних раундів у Стамбулі російська делегація на чолі з помічником Путіна Мединським лобіюватиме відновлення діяльності в Україні політичних сил та громадських об'єднань, які, або афілійовані з РФ, або просто виступають з проросійською риторикою. У якості наочного прикладу політолог навів наразі заборонену в Україні де-юре Опозиційну платформу за життя (ОПЗЖ).
Тим часом прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков відмовився розкривати деталі умов, які Москва планує включити в свій проект меморандуму для припинення вогню. "Росія не має наміру публічно обговорювати зміст документів, що стосуються врегулювання ситуації в Україні; переговори повинні вестися в закритому режимі", — підкреслив він під час спеціального брифінгу 29 травня. Крім того, Пєсков охарактеризував вимогу України про термінову передачу меморандуму як "неконструктивну".
